В. М. ІВАХНЕНКО
КУРС ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
ЗМІСТ
Вступ 3
Програма курсу 5
Методичні матеріали до вивчення лекційного курсу 15
Частина І. Теоретичні основи економічного аналізу 15
Тема 1. Предмет і види економічного аналізу 15
1.1. Економічний аналіз як галузь економічної науки 15
1.2. Предмет і завдання економічного аналізу 17
1.3. Основні категорії економічного аналізу 18
1.4. Види економічного аналізу 21
1.5. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами 24
Тема 2. Метод і методика економічного аналізу 25
2.1. Аналітичний метод 25
2.2. Деталізація 27
2.3. Порівняння 27
2.4. Моделювання 28
2.5. Балансовий метод 28
2.6. Елімінування 29
2.7. Статистичні методи 36
2.8. Економіко-математичні методи 38
2.9. Інші методи 38
Тема 3. Інформаційна база економічного аналізу 39
Тема 4. Організація та етапи економічного аналізу 42
Частина ІІ. Техніко-економічний аналіз 45
Тема 5. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг 45
5.1. Значення та завдання аналізу виробництва продукції 45
5.2. Аналіз обсягів виробництва продукції 46
5.3. Аналіз асортименту і структури продукції 47
5.4. Аналіз якості продукції 49
5.5. Аналіз ритмічності та якості виробництва 52
Тема 6. Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації
продукції (послуг) підприємства 55
Тема 7. Аналіз виробничих ресурсів та організаційно-технічного
рівня підприємства 60
7.1. Аналіз використання трудових ресурсів 60
7.1.1. Аналіз стану трудових ресурсів і забезпеченості ними
підприємства 60
7.1.2. Аналіз використання робочого часу 62
7.1.3. Аналіз продуктивності праці 63
7.1.4. Аналіз впливу трудових факторів на продуктивність праці
та обсяг товарної продукції 65
7.2. Аналіз стану і використання основних фондів 66
7.2.1. Аналіз складу, структури і технічного стану основних фондів 66
7.2.2. Аналіз виробничих потужностей 67
7.2.3. Аналіз використання основних фондів і устаткування 69
7.3. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними
ресурсами та їх використання 72
7.3.1. Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного
постачання 72
7.3.2. Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів 73
7.3.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок
впливу факторів на обсяг випуску продукції 74
Тема 8. Аналіз витрат на виробництво продукції 79
8.1. Оцінка виконання плану із собівартості продукції 80
8.2. Аналіз витрат за елементами і статтями витрат 81
8.3. Аналіз матеріальних витрат 83
8.4. Аналіз витрат на оплату праці 85
8.5. Загальновиробничі витрати 86
8.6. Аналіз собівартості окремих видів продукції 87
Частина ІІІ. Фінансово-економічний аналіз 92
Тема 9. Аналіз фінансових результатів і рентабельності 92
9.1. Значення, завдання та інформація для проведення аналізу 92
9.2. Аналіз чистого прибутку 94
9.3. Аналіз валового прибутку 94
9.4. Аналіз інших доходів і витрат 97
9.5. Аналіз рентабельності 98
9.6. Аналіз рентабельності підприємства 102
Тема 10. Аналіз фінансового стану підприємства 105
10.1. Задачі аналізу і характеристика джерел інформації 105
10.2. Аналіз структури балансу. Аналіз порівняльного
аналітичного балансу 111
10.3. Аналіз фінансової стійкості підприємства 117
10.4. Аналіз ліквідності та платоспроможності балансу 121
10.5. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості 124
10.6. Аналіз оборотності оборотних активів 129
10.7. Аналіз фінансових коефіцієнтів 129
10.8. Аналіз рентабельності та ділової активності 131
Навчальні завдання (задачі) 135
Завдання для перевірки знань (І комплекс) 176
Завдання для перевірки знань (ІІ комплекс) 202
Ділова гра на тему «Аналіз виконання плану виробництва
та якості продукції»…… 221
Тематика випускних, контрольних і курсових робіт 227
1. Тематика випускних робіт і методичні вказівки до їх написання 227
2. Методичні вказівки і тематика контрольних робіт з курсу
«Економічний аналіз» 244
3. Тематика курсових робіт з курсу «Економічний аналіз» 253
Додаток. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3
«Звіт про фінансові результати» 257
ВСТУП
Е
кономічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. На його основі вивчаються основ-
ні закономірності розвитку народного господарства країни, а також окремих його галузей та підприємств. Роль аналізу полягає в оцінюванні діяльно-
сті господарюючих суб’єктів, виявленні та обчисленні величини невикористаних резервів. Проведення аналізу має сприяти поліпшенню управлін-
ня підприємством, зміцненню його ринкових засад
і подальшому зростанню ефективності його діяльності.
Посібник, значною мірою узагальнюючи здобуті студентами знання з інших економічних дисциплін, допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації, вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємстві тощо.
Вивчення дисципліни починається з теоретич-
них основ економічного аналізу, викладених у перших чотирьох темах. У наступних темах викла-
дається методика аналізу фінансово-господарської діяльності промислового підприємства, звертаєть-
ся увага студентів на особливості вивчення окре-
мих тем і питань аналізу, зміни традиційних підходів і методик з урахуванням сучасних ринкових умов і нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Ґрунтовне засвоєння теоретичного матеріалу гарантує успіх на семінарських і практичних заняттях. У посібнику робиться акцент на методичному забезпеченні їх проведення, визначені обов’язкові питання для вивчення під час аудиторних занять і самостійно. З метою найкращого використання часу, передбаченого навчальним планом, пропонуються два комплекси завдань, дається необхідна для аналізу вихідна інформація, таблиці. В деяких випадках таблиці повністю заповнені — студентам треба лише проаналізувати економічне явище або процес, розрахувати вплив факторів, визначити резерви.
Для перевірки ступеня засвоєння нормативного матеріалу наводяться контрольні запитання, а також ділова гра і контрольні завдання за всіма темами курсу.
Посібник містить тематику випускних, контрольних і курсових робіт для облікової спеціально-
сті, а також збільшений (порівняно із попереднім виданням) обсяг задач для проведення контроль-
них робіт та іспитів. Наведені у посібнику дані є умовними і не можуть слугувати довідковим матеріалом.
Тема 10 методичних матеріалів до вивчення лекційного курсу написана кандидатом економічних наук, доцентом М. І. Горбатком.
ПРОГРАМА КУРСУ
Д
исципліна «Економічний аналіз» у навчальному процесі з підготовки бакалаврів з економіки посідає одне з
головних місць. Це зумовлено значенням економічно-
го аналізу в управлінні діяльністю різних за формою суб’єктів підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст.
Мета викладання курсу «Економічний аналіз» — допомогти студентам здобути ґрунтовні знання з методики вивчення результатів діяльності підприємств для оцінювання рівня їх діяльності, доцільності використання ресурсів, досягнутого рівня ефективності виробництва й пошуку резервів її підвищення, а також навчити використовувати ці знання в управлінні господарською діяльністю.
Програма курсу орієнтована на ринкові умови господарювання підприємств. При її розробці використано досвід підготовки фахівців з економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах України та зарубіжних держав.
Характер та обсяг аудиторної роботи для студентів усіх форм навчання наведено в тематичному плані.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Тема 1. Предмет і види економічного аналізу
Економічний аналіз як галузь економічної науки. Основні етапи розвитку економічного аналізу. Його роль в управлінні господарством і підвищенні ефективності виробництва. Економічний аналіз в умовах ринкової економіки.
Господарська діяльність як предмет економічного аналізу. Об’єкти та суб’єкти аналізу. Зміст аналізу. Умови, які спонукали розвиток аналізу на підприємствах. Використання в економічному аналізі системи показників.
Основні категорії економічного аналізу. Ресурси, фактори (чинники), резерви виробництва, їх класифікація.
Завдання економічного аналізу. Оцінка результатів господарської діяльності. Сприяння управлінню та контролю виробництва. Пошук і виявлення резервів, заходи для їх реалізації з метою підвищення ефективності виробництва.
Види та напрями економічного аналізу. Оперативний аналіз. Перспективний аналіз. Техніко-економічний і фінансово-еконо-мічний аналіз. Міжзаводський, або порівняльний, аналіз. Функціонально-вартісний і системний аналіз.
Місце економічного аналізу господарської діяльності в системі наук. Його зв’язок з політичною економією, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва та управління, фінансуванням, банківською справою, статистикою, бухгалтерським обліком, аудитом тощо.
Тема 2. Метод і методика економічного аналізу
Визначення методу. Класифікація методів. Метод економічного аналізу. Аналітичний метод і принципи аналітичного дослідження. Деталізація звітних показників.
Елімінування як метод розрахунку впливу факторів. Способи елімінування: ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць та перерахунків.
Порівняння та його застосування в аналізі. Види порівнянь. Вимоги, які висуваються до забезпечення порівнянності даних. Прийоми нейтралізації цінового фактора, обсягу виробництва, структури та асортименту тощо.
Моделювання. Види моделей. Використання моделювання в економічному аналізі.
Балансові зіставлення. Застосування цього методу для перевірки узгодженості та вірогідності звітних даних. Використання балансових розрахунків для вилучення величини невідомих показників і факторів. Сальдовий прийом, можливості використання його в аналізі.
Статистичні методи, застосовувані в аналізі. Табличний метод. Особливості побудови аналітичної таблиці. Використання табличного методу в аналізі. Прийоми групувань і вибірки. Динамічні ряди. Обчислення середніх і відносних величин. Графічні методи.
Економіко-математичні методи, застосовувані в економічному аналізі, їх класифікація. Лінійне й динамічне програмування, теорія масового обслуговування, сітьові графіки, транспортна задача та ін. Особливості їх використання в аналізі господарської діяльності та сфери застосування.
Соціологічні та інші методи, застосовувані в економічному аналізі. Анкетний метод дослідження. Опитування суб’єктів аналізу. Проведення експерименту.
Тема 3. Інформаційна база економічного аналізу
Зміст і поняття інформації. Інформація як важливий ресурс сучасної ринкової економіки. Гласність і секретність інформації. Комерційна таємниця, її межі та значення для суб’єктів господарської діяльності. Організація та контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва.
Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві. Система техніко-економічних показників як база економічного аналізу. Вимоги, яким має відповідати система інформації обліку та звітності.
Накопичення, обробка, систематизація, зберігання та використання аналітичної інформації.
Використання ЕОМ в економічному аналізі. Розробка і класифікація аналітичних задач. Створення автоматизованого банку даних для розв’язування аналітичних задач.
Перевірка вірогідності джерел інформації, використовуваних в аналізі. Перевірка за зовнішніми прикметами (за формою) і за змістом. Методи перевірки якості звіту підприємства. Використання аудиту для перевірки якості бухгалтерських даних і звітів.
Тема 4. Організація та етапи економічного аналізу
Поняття і загальні методологічні принципи організації аналізу. Форми та методи організації аналітичної роботи. Особливості організації проведення аналізу статистичними, фінансово-кредитни¬ми і керівними організаціями. Планування, виконання та контроль окремих робіт і аналізу в цілому. Залучення виконавців аналізу, узгодження їх дій та заохочення.
Основні етапи і послідовність проведення аналізу господарської діяльності. Принципи складання програм аналізу. Добір, перевірка та аналітична обробка економічної інформації. Узагальнення, оцінка та письмове оформлення результатів аналізу. Фор¬мування пропозицій за результатами аналізу та контроль за їх реалізацією.
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Тема 5. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
Значення та завдання аналізу виробництва продукції, робіт і послуг. Загальна схема і послідовність проведення аналізу. Система показників продукції та обсягів виробництва. Фактори виробництва продукції. Інформаційна база аналізу.
Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному та вартісному вимірі. Аналіз динаміки обсягу виробництва продукції. Вимірювачі, які використовуються для обчислення динаміки показників. Аналіз впливу екстенсивних та інтенсивних факторів на динаміку показників, методика їх розрахунку.
Аналіз асортименту і структури випуску продукції. Комплексний аналіз впливу асортименту і структурних зрушень на економічні показники роботи підприємства. Методика розрахунку впливу цього фактора на обсяг виробництва та інші показники підприємства.
Аналіз якості продукції і робіт. Показники якості. Сортність і методика її аналізу. Аналіз впливу зміни якості на економіч-
ні показники роботи підприємства. Аналіз виробничого бра-
ку підприємства. Аналіз комплектності та ритмічності робо-
ти підприємства. Пошук резервів збільшення обсягів випуску продукції.
Тема 6. Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації
продукції (послуг) підприємства
Значення і завдання вивчення та оцінювання попиту на продукцію і послуги підприємства, а також місткості ринку для обґрунтування плану виробництва та реалізації продукції. Загальна схема і послідовність проведення аналізу. Система показників і фактори, які визначають рівень попиту на продукцію та послуги. Вивчення функцій кривих попиту, його цінової еластичності для прийняття управлінських рішень.
Аналіз обсягів і динаміки реалізації продукції та послуг. Аналіз виконання договірних зобов’язань по поставках: обсяг, строки, асортимент, якість. Характеристика взаємозв’язків показників випуску, відвантаження та реалізації продукції. Аналіз збуту окремих товарів.
Аналіз виторгу від експорту та факторів його зміни. Аналіз виконання зобов’язань за зовнішньоекономічною діяльністю підприємства та загальних обсягів експортних поставок, а також за асортиментом, за окремими покупцями, за групами країн, за видами поставок і формами розрахунків. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках та ефективності експортних операцій.
Зміст і реалізація підсумкового аналізу виручки від реалізації продукції та послуг. Підрахунок резервів збільшення обсягів реалізації продукції.
Тема 7. Аналіз виробничих ресурсів
та організаційно-технічного рівня підприємства
Значення і завдання аналізу. Загальна схема аналізу. Джерела інформації. Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами. Аналіз використання робочої сили. Аналіз використання робочого часу. Показники та аналіз динаміки продуктивності праці. Аналіз впливу трудових та організаційно-технічних факторів на динаміку продуктивності праці. Аналіз трудомісткості продукції, що випускається. Аналіз резервів продуктивності праці та випуску товарної продукції за рахунок кращого використання трудових ресурсів.
Аналіз показників складу, структури і технічного стану основних фондів. Показники забезпеченості підприємства устаткуванням, виробничими площами та іншими основними фондами. Аналіз динаміки оновлення та модернізації основних фон¬дів, фондоозброєності праці. Оцінка інвестиційної активності підприємства.
Аналіз використання основних фондів. Класифікація показників використання основних фондів. Аналіз фондовіддачі та факторів її зміни. Аналіз ефективності використання та освоєння виробничих потужностей. Аналіз використання виробничого устат¬кування. Методика визначення та розрахунку резервів збільшення випуску продукції.
Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ефективності їх використання. Аналіз потреби підприємства в матеріальних ресурсах і рівня виробничих запасів. Фактори, що впливають на рівень складських запасів підприємства.
Аналіз показників використання матеріальних ресурсів та оцінка динаміки матеріаломісткості продукції. Аналіз факторів зміни матеріаломісткості продукції та виявлення резервів її зниження та підвищення ефективності виробництва.
Значення і завдання аналізу організаційно-технічного рівня (ОТР) підприємства. Загальна схема аналізу та показники ОТР. Аналіз динаміки показників рівня техніки, технології, організації виробництва, праці та управління. Зміст і методи аналізу прогнозів щодо вдосконалення ОТР підприємства відповідно до прийнятої стратегії маркетингу.
Тема 8. Аналіз витрат на виробництво продукції
Значення, завдання та система інформаційного забезпечення аналізу витрат на підприємстві. Класифікація видів витрат і об’єктів аналізу. Система показників рівня витрат і собівартості продукції. Загальна схема формування витрат підприємства та їх аналізу.
Напрями аналізу витрат на підприємстві за елементами витрат і статтями калькуляції, за залежністю від обсягу виробництва та збуту продукції, за місцями виникнення витрат, за об’єктами
калькуляції.
Аналіз собівартості продукції за статтями витрат. Аналіз матеріальних витрат. Аналіз витрат на заробітну плату та вико-
ристання фонду оплати праці. Аналіз середньої заробітної плати. Непродуктивні виплати по фонду заробітної плати.
Аналіз комплексних статей витрат. Аналіз інших статей собівартості. Аналіз собівартості окремих виробів. Фактори формування собівартості виробів і методи їх аналізу.
Зміст і методи оперативного аналізу витрат на виробництво продукції. Вибір показників оперативного аналізу та контро-
лю витрат підприємства. Методи виявлення, оцінка та систематизація причин і винуватців відхилень фактичних витрат від планових. Розробка заходів для реалізації виявлених резервів собівартості.
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Тема 9. Аналіз фінансових результатів
і рентабельності
Поняття фінансового результату діяльності підприємства. Місце прибутку в системі узагальнюючих вартісних показників, його значення в оцінці й стимулюванні економічної ефективності підприємства. Чистий прибуток і його складові. Вплив окремих груп фінансових результатів і витрат на розмір чистого прибут-ку.
Чистий дохід від реалізації продукції (робіт, послуг). Аналіз операційних доходів і збитків. Аналіз результатів інвестиційної діяльності. Аналіз сум надзвичайних доходів і витрат. Оцінка можливостей збільшення прибутку.
Аналіз розподілу прибутку. Визначення суми чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. Фактори, які впливають на розмір чистого прибутку: їх класифікація на залежні й незалежні від діяльності підприємства. Аналіз та обґрунтування доцільності основних напрямів використання прибутку.
Аналіз показників рентабельності: загальної рентабельності виробництва, реалізованої продукції, окремих виробів. Фактори зміни рентабельності, резерви зростання.
Тема 10. Аналіз фінансового стану підприємства
Взаємозв’язок фінансового стану підприємства і результатів його виробничої і збутової діяльності. Характеристика бухгалтерського балансу як основного джерела інформації для оцінки фінансового стану підприємства: зміст, оцінка та аналітичне значення окремих статей балансу. Аналітичне групування статей.
Визначення фінансового стану підприємства. Визначення платоспроможності підприємства за балансом та іншими джерелами інформації. Поточна та очікувана платоспроможність. Фактори, що впливають на фінансовий стан організації. Основні заходи для стабілізації фінансового стану підприємства.
Аналіз майна підприємства та джерел його покриття. Аналіз змін у складі та структурі активів балансу на конкретну дату та у динаміці. Оцінка співвідношення основного та оборотного капіталу. Аналіз структури основних і оборотних активів. Оцінка причин змін, які сталися в структурі активів, та їх впливу на платоспроможність і фінансову стійкість підприємства.
Аналіз матеріальних оборотних активів, виявлення надлишкових і непотрібних запасів, визначення шляхів їх скорочення. Аналіз дебіторської заборгованості: за обсягом, складом, структурою та строками її виникнення (за даними аналітичного обліку).
Аналіз пасивів підприємства. Склад і співвідношення власного та позичкового капіталу на конкретну дату та у динаміці. Оцінка впливу змін у структурі джерел коштів на фінансовий стан підприємства. Аналіз причин зміни окремих джерел формування власного капіталу. Визначення за балансом власних оборотних коштів. Аналіз залучених коштів за строками їх погашення.
Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства. Відносні показники фінансової стійкості, методи їх визначення та оцінка досягнутого рівня. Узагальнюючі та проміжні показники ліквідності, методи обчислення, оцінка їх відповідності оптимальним значенням.
Аналіз оборотності оборотних активів і причин її зміни. Визначення суми ефекту від її зміни.
Узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства та визначення шляхів його фінансового оздоровлення.
1. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева. — Минск: Высш. шк., 1999. — 398 с.
2. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 285 с.
3. Бандурка А. М., Червяков И. М., Посылкина О. В. Финансово-экономический анализ: Учеб. — Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. — 394 с.
4. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 416 с.
5. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. — К.: «Знання» КОО, 2000. — 378 с.
6. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. — К.: Знання-Прес, 2000. — 207 с.
7. Івахненко В. М., Горбаток М. І., Льовочкін В. С. Економічний аналіз. — К.: КНЕУ, 1999. — 176 с.
8. Іващенко В. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності. — К.: КНЕУ, 1999. — 204 с.
9. Мних Є. В., Буряк П. Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. — Львів.: Світ, 1998. — 208 с.
10. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственой деятельности предприятий. ИП «Экоперспектива». — Минск; Москва, 2000. — 688 с.
11. Шкарабан С. І., Сапачов М. І. та ін. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об’єднань: Навч. посібник. — Тернопіль: ТАНГ, 1995. — 300 с.
12. Яцків Т. І. Теорія економічного аналізу. — Львів: Світ, 1993. — 215 с.
13. Мних В. Є., Ференц І. Д. Економічний аналіз. — Львів: Армія України, 2000. — 144 с.
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ КУРСУ
Тема Денна форма навчання
Усі спеціальності Спеціальність 0106
Лекції Практичні заняття Самостійна робота Лекції Практичні заняття Самостійна робота
Частина І. Теоретичні основи економічного аналізу
Тема 1. Предмет і види економічного аналізу 2 2 2 —
Тема 2. Метод і методика економічного аналізу 2 2 2 4 4 2
Тема 3. Інформаційна база економічного аналізу 2 2 — 2 2 2
Тема 4. Організація та етапи економічного аналі-зу 2
Разом 6 4 2 10 8 4
Частина ІІ. Техніко-економічний аналіз
Тема 5. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг 4 4 2 6 4
Тема 6. Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції (послуг) підприємства 2 2 2 2 2 2
Тема 7. Аналіз виробничих ресурсів та організаційно-технічного рівня підприємства 6 6 2 8 6 4
Тема 8. Аналіз витрат на виробництво продукції 8 6 4 8 4 2
Разом 20 18 10 24 16 8
Частина ІІІ. Фінансово-економічний аналіз
Тема 9. Аналіз фінансових результатів і рентабельності 4 6 2 6 4 2
Тема 10. Аналіз фінансового стану 6 8 4 8 10 4
Разом 10 14 6 14 14 6
Усього 36 36 18 48 38 18
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
Вид навчання Форма навчання
Денна форма навчання
Усі спеціальнос-ті,
крім 0106 Спеціальність
0106
1. Лекції, годин 36 48
2. Практичні заняття, годин 36 38
3. Самостійна робота, годин 18 18
Разом 90 104
4. Контрольна робота —
5. Курсова робота 1
6. Залік
7. Екзамен 1 1
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДО ВИВЧЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
1.1. Економічний аналіз як галузь економічної науки
Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з розгляду загальновизнаних її теоретичних засад. Засвоєння теоретичних питань, ключових термінів і категорій дає змогу приступити до оцінювання та розв’язування нагальних проблем ви¬робництва і підвищення його ефективності.
Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалі¬зації, підвищення ефективності їх діяльності.
Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об’єктивною оцінкою їх виконання.
Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відпо¬відної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, — приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.
В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншого, є основою планування діяльності підприємства.
Усі виробничі та фінансові процеси, а також загальні результати діяльності підприємства повинні належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує й інша форма контролю — наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, як тематична перевірка з боку подат¬кової адміністрації, аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, проводиться за дорученням наглядової ради, акціонерів, бан¬ку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарюючого суб’єкта, тобто є однією із форм аналітичного обстеження підприємства.
В СРСР економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках як підсумковий розділ бухгалтерського обліку. Необхідність розвитку методів аналізу зумовлювалася потребою в оцінюванні бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу три¬валий час здійснювали фахівці у галузі бухгалтерського обліку, першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.
У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Звідси й перша назва курсу «АНАЛІЗ БАЛАНСУ». Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву «ОБЛІКОВИЙ АНАЛІЗ». Отже, певною мірою можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку, або «обліковства».
У 40-х і наступних роках розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання, поряд із даними існуючої інформації, планово-нормативної, технічної та інших видів інформації зумовили зміну й цієї назви курсу. Його стали називати «Техніко-економічний аналіз», «Аналіз господарської діяльності» і, нарешті, «Економічний аналіз».
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а з часом формуванню його як самостійної дисципліни? По-перше, це пов’я¬зано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського
обліку і впровадженням типових форм звітності. По-друге,
було скасовано «комерційну таємницю» і, отже, полегшено
доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє, у пе-
ріод непу підприємства знову були переведені на комерцій-
ний розрахунок, тобто на засади самоокупності, поновилося бажання вивчати та аналізувати результати їх господарської діяльності.
Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і результатів діяльності, зокрема на підставі підсу-м¬кових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм сприяла роботі з упровадження аналізу, дала змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.
1.2. Предмет і завдання економічного аналізу
Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Економічний аналіз як її галузь, природно, теж має справу з певною їх частиною, а точніше, з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. У навчальній літературі звичайно наводиться таке визначення цього поняття. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств та установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати і роботу окремих галузей, регіонів і всього господарства країни у цілому.
Об’єкти аналізу, на відміну від предмета,— це передусім окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об’єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу. Об’єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва тощо.
Систематизований перелік об’єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, утворюють його зміст.
Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу обумовлюється необхідністю періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких виробничих недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто того, з чим надалі пов’язуватиметься одне поняття — резерви. У зв’язку з цим перед економічним аналізом з самого початку були поставлені такі завдання:
1) оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;
2) виявелння і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.
Згодом життя висувало й інші завдання, розв’язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвитку даного курсу. Найважливіше серед них — сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю. Це, зокрема, зумовило появу оперативного аналізу.
Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторський практиці, податковою адміністрацією і, отже, може розв’язувати нове завдання — контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності.
У підручниках інколи називаються й інші завдання. Проте вони або деталізують зазначені вище, або взагалі є завданнями, які мають розв’язуватися іншими економічними дисциплінамии.
1.3. Основні категорії економічного аналізу
Обов’язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є забезпеченість його відповідними ресурсами. Ощадливе їх використання — повсякденна турбота й обов’язок кожного підприємства. Зменшення питомого витрачання ресурсів на одиницю кінцевої продукції веде до зростання ефективності суспільного виробництва, поліпшує всі показники виробника товарів.
Існує чимало видів ресурсів. Серед них — природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна така класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці. Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурси можуть бути вихідні, природні та похідні, штучні. До останніх належать товарні, інформаційні, фінансові, наукові та ін.
У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів (чинників).
Фактор — це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор — це причина, яка впливає на певний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв’язків, а отже факторів (чинників), виявлення, вимір і вивчення яких — важливе завдання економічного аналізу.
Фактори класифікують згідно з певними ознаками. Відповідно до простих елементів праці розрізняють фактори трудові та матеріальні. Останні складаються із сировинних, енергетичних, водних, факторів основних засобів тощо. За місцем дії фактори мо¬жуть бути внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські. Вирізняють також фактори кількісні та якісні, інтенсивні та екстенсивні, об’єктивні та суб’єктивні, загальні (комп¬лексні) та поодинокі (специфічні), основні та другорядні тощо.
Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні та негативні фактори. З останніми часто пов’я¬зують резерви виробництва. Отже, звідси ще одне визначення: фактор — це попередник виникнення резервів виробництва.
Під дією трудових або енергетичних факторів ресурси виробництва починають рухатися, взаємодіяти і, врешті-решт, трансформуються у нові речі — матеріальні блага, продукцію. При цьому частина ресурсів залишається невикористаною або витрачається нераціонально, губиться, псується, накопичується у вигляді відходів, випаровується і звітрюється, залишається у воді. У зв’язку з цим виникає питання про резерви виробництва.
Під час вивчення цієї категорії слід обов’язково усвідомити, що поняття «резерв» має два різні визначення.
1. Резерв — це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи;
2. Резерв — це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення рентабельності тощо.
У першому визначенні резерв характеризує будь-який страховий запас. Згадаймо валютні резерви Національного банку (запаси), страхові та резервні фонди держави і підприємств, резервні потужності енергосистем тощо.
Друге розуміння резерву пов’язують передусім з різними втратами ресурсів (псування, пропажа, брак, уцінка), сплатою штрафів, пені, неустойок та з іншими збитками. Це явні, безспірні резерви. Проте є й такі, що обумовлюються підвищенням норм витрачання ресурсів, перевитратами заробітної плати, несвоєчасним виконанням заходів із впровадження нової техніки і технологій, недозавантаженням вільних виробничих потужностей тощо. Одні резерви — це безповоротні втрати ресурсів або прибутків, інші можуть бути використані у наступні періоди часу (рис.1). Існуючі класифікації резервів мають багато спільного з класифікаціями факторів.
Рис. 1.1. Класифікація господарських резервів
1.4. Види економічного аналізу
Тривалий час розвиток аналізу відбувався шляхом розширення кількості показників і процесів на підприємстві, що вивчаються. При цьому основна увага приділялася вдосконаленню та уніфікації методики їх вивчення. Головним джерелом інформації аналізу була всезростаюча звітність підприємств. У зв’язку з цим аналіз міг бути тільки наступним, тобто після закінчення року, кварталу, місяця і складання відповідного звіту. Однак досить швидко єдина методика аналізу звітності підприємства стала диференціюватися, пристосовуватися до галузевих особливостей господарств. Так з’явилися методики аналізу діяльності промислових підприємств, а також підприємств торгівлі, сільськогосподарських, будівельних та інших організацій. Створювалися також численні методики аналізу діяльності більш дрібних галузей про¬мисловості та інших галузей народного господарства.
У 50-ті роки виникають нові підходи, коли різноманітні варіанти наступного аналізу стали доповнюватися принципово новим поточним, або оперативним, аналізом, а згодом створюються методики попереднього або перспективного аналізу.
В останні кілька десятиліть розвиток економічного аналізу в основному пов’язувався з тематичним або вузькофункціональним напрямом аналізу окремих об’єктів. У зв’язку з цим нині існують методики порівняльного, функціонально-вартісного та системного аналізу. Внаслідок значної різноманітності видів і напрямів економічного аналізу виникає потреба в класифікації їх. Однією із загальновизнаних ознак групування є поділ окремих видів аналізу залежно від часу проведення. Виходячи з цього виділяють такі види аналізу: наступний (ретроспективний), оперативний та попередній.
На теперішній час найбільш розвинутим і важливим є наступний аналіз. З тими або іншими застереженнями до нього можна включити такі шість видів.
Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний акцент у цьому аналізі робиться на вивченні й оцінюванні ключових результативних і фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку та рентабельності, а також продажу продукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану, руху грошових коштів і капіталу. Інші виробничі показники та витрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв’яз¬ки з даним підприємством: фінансові та банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.
Техніко-економічний аналіз, на відміну від фінансово-економічного, є більш змістовним і різнобічним. Його також називають внутрішньогосподарським. Крім економічних показників у ньому значна увага приділяється вивченню даних про вико¬ристання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства. Для цього аналізу використовують дані первинного бухгалтерського обліку та інші джерела інформації. Техніко-економічний аналіз звичайно має значну галузеву специфіку, тоді як методика фінансово-економічного аналізу однакова для всіх підприємств.
Статистико-економічний аналіз перебуває на стику статистики та економічного аналізу. Він вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіонів, галузей і народного господарства країни в цілому. Основним інформаційним джерелом може бути статистична звітність відповідних господарських одиниць, статистичні збірники й обстеження. У ме¬тодиці цього аналізу провідну роль відіграють статистичні методи дослідження та обробки інформації.
Порівняльний, або міжгосподарський, аналіз, як і статистико-економічний, використовує для своїх потреб більший обсяг інформації, ніж перші два аналізи. Але він обмежується даними кількох споріднених підприємств. Завдяки додатковим зіставленням даних і орієнтації на показники кращих підприємств у галузі він дає змогу одержати більш обґрунтовану оцінку роботи підприємства, яке аналізується. При цьому простіше і надійніше можна вишукати і резерви. У зв’язку з цим порівняльний аналіз іноді характеризують як найкращий засіб пошуку та обґрунтування внутрішньогосподарських резервів виробництва.
Функціонально-вартісний аналіз — відносно новий вид аналізу, і тому його методика ще не є досконалою. Предмет його вивчення в більшості випадків пов’язаний не з роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Такий підхід, крім традиційної виробничої інформації, потребує докладних даних щодо експлуатаційних характеристик виробів. Упровадження цього виду аналізу є доцільним у тому разі, якщо він вивчає ефективність відносно дорогої техніки з досить великими обсягами її виробництва. Цей аналіз концентрує увагу на показниках використання продукції, ефективності її застосування у користувачів. Головні резерви такий аналіз вбачає в удосконаленні конструкції виробу, оптимізації його окремих функцій, виявленні його слабких або навіть зайвих функціональних можливостей. Зменшення зайвих функцій виробу, спрощення конструкції та інші технічні заходи дають змогу налагодити виробництво високоефек¬тивної техніки і при цьому скоротити витрати на нього. На жаль, дослідження за допомогою цього виду аналізу нині стикаються з труднощами, пов’язаними з відсутністю налагодженої системи збирання необхідної інформації від користувачів продукції.
Системний аналіз — останній вид наступного аналізу. Впер-ше системний підхід використали військові фахівці, опрацьовуючи десантну операцію в Нормандії під час другої світової війни.
Системний аналіз застосовують для досліджування складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів. При цьому вивчення економічних аспектів органічно поєднується з аналізом технічних, соціальних, демографічних і національних проблем, екологічних і політичних умов тощо. Для забезпечення всебічного розгляду проблем аналіз здійснює бригада фахівців з різних галузей знань, що забезпечує зважене комплексне їх розв’язання. Об’єктами такого аналізу в Україні були проект побудови нафтового терміналу в Одесі, вирішення проблем енергопостачання і стану вугільної промисловості, комплекс питань, пов’язаних з транспортуванням каспійської нафти через Україну в Західну Європу. Загалом цей вид аналізу має широкі перспективи свого подальшого розвитку.
Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності, або відразу по закінченні окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.
Намагання поєднати проведення аналізу процесу виробництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребою в активізації економічної роботи, включенні аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправ¬ленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві результати роботи підприємства.
Інформацію для оперативного аналізу отримують в основному по каналах автоматизованих систем управління і обробляють із застосуванням стандартних програм на персональних комп’ю¬терах. Незважаючи на великі технічні можливості комп’ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників роботи, а отже, і зменшують обсяг інформації, яку збирають. Проте таке обмеження безпосередніх об’єк¬тів аналізу не повинно погіршувати якість висновків і рекомендацій, зменшувати їх цінність для управління.
Розвиток оперативного аналізу з самого початку зумовлювався вимогами поточного управління. Тому він щільно примикає до науки й практики управління.
Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний) почав застосовуватися як техніко-економічне обґрунтування майбутніх підприємств, зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їх ефективність.
Результати прогнозного аналізу можуть бути подані як планові калькуляції для нових видів продукції, як сума економічного ефекту від освоєння нової техніки, впровадження новітніх технологій, механізації та автоматизації виробництва, як комплекс рекомендацій для розробки різних програм або формування полі¬тики. Цей аналіз здійснюють працівники проектних і наукових закладів, а також установи державного управління.
1.5. Зв’язок економічного аналізу
з іншими науками і дисциплінами
Закінчуючи вивчення першої теми, слід з’ясувати, яке місце посідає економічний аналіз у системі економічних та інших наук і які взаємозв’язки існують між ними.
Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, — діалектика.
Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.
Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік та статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.
В економічному аналізі широко застосовуються сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.
Контрольні запитання
1. Суть економічного аналізу.
2. Основні етапи розвитку курсу.
3. Що вивчає економічний аналіз?
4. Об’єкти аналізу.
5. Які завдання стоять перед економічним аналізом?
6. Які існують основні категорії в економічному аналізі? Що розуміють під факторами та резервами виробництва?
7. Які є види аналізу?
8. Які зв’язки економічний аналіз має з іншими дисциплінами?
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1
Предмет і види економічного аналізу
Робота в аудиторії
1. Сутність економічного аналізу та його роль в умовах перехідного періоду до ринкових умов.
2. Основні етапи розвитку курсу «Економічний аналіз».
3. Предмет, зміст, завдання та основні категорії економічного
аналізу.
4. Фактори та резерви виробництва.
5. Види й напрями економічного аналізу.
6. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і навчальними дисциплінами.
Самостійна робота
Вивчення теоретичного матеріалу теми 2.
ТЕМА 2. МЕТОД І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
2.1. Аналітичний метод
Розпочинаючи вивчення другої теми, слід усвідомити, що вона є головною в теорії економічного аналізу. Економічний аналіз, як і кожна наука, вивчає свій предмет за допомогою певного методу, визначення сутності якого є першим кроком при вивченні методики аналізу.
Існує чимало різних методів. Розрізняють загальні й поодинокі методи дослідження. Якщо перші звичайно використовують майже скрізь, то поодинокі придатні для розв’язування вузького кола завдань і, як правило, в межах однієї дисципліни.
Формування нових наук і дисциплін веде до появи і нових методів наукового пізнання або пристосування до потреб дослідження вже відомих методів.
Під час аналізу використовують здебільшого добре відомі перевірені практикою методи. Насамперед це стосується мето-
ду аналізу. Аналіз — це розбір, розкладання, розчленуван-
ня предметів або явищ на складові елементи, властивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибленого вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів та явищ. Сам процес розкладання слід проводити згідно з певними правилами, прин-ципами.
Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі закономірності, склад, внутрішні кордони, зв’язки, функції. Це перший принцип аналізу. Суворе дотримання цього принципу дає змогу відтворити згодом предмет у первісному вигляді.
Послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей від предмета — вимога другого принципу аналізу.
Окремі частини, компоненти цілого відіграють не однакову роль у його функціонуванні. Серед них обов’язково знайдеться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у предметі обумовлює третій принцип аналізу — принцип основної ланки. Врахування системної побудови предмета або систем формує четвертий принцип аналізу — принцип ієрархії.
П’ятий принцип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиблення. Кінцева зупинка в дослідженні звичайно пов’язується з найпростішими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності. Так, товар є найпростішим елементом економічної системи.
І нарешті, шостий принцип обумовлює вибір форми аналізу. Загальновідомі такі форми аналізу: хімічний, математичний, економічний, спектральний, структурний, психоаналіз.
Виходячи із викладеного можна дати таке визначення методу економічного аналізу: основним методом є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства, уявно розкладається на окремі, більш прості складові, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв’язки та взаємодії.
Крім аналітичного методу, застосовують й інші методи та технічні прийоми економічного аналізу. У своїй сукупності вони складають притаманну тільки цій дисципліні методику дослідження економічних явищ.
З’ясувавши сутність головного методу курсу і принципів аналітичного дослідження, треба перейти до вивчення інших методів і технічних прийомів.
2.2. Деталізація
Більшість показників, що характеризують роботу підприємств, — підсумкові. В них взаємознищуються від’ємні та додатні відхилення. Розкладання підсумкових показників дає змогу побачити суттєві відмінності та різноманітність первісних показників. Тому виникає потреба йти від загальних показників до деталізованих, послідовно розчленовуючи загальні показники на складові. Такий аналітичний прийом називають деталізацією.
Розчленування складних явищ на більш прості або складові здійснюється за такими основними напрямами: утворювальними факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом. При проведенні аналізу тією або іншою мірою деталізуються всі загальні показники, які характеризують діяльність підприємства. Проте це не означає, що в кожному випадку проводиться глибока деталізація за кожним показником або фактором. З метою зменшення трудомісткості аналізу застосовують принцип головної ланки, який дає змогу із всієї сукупності інформації виділити найбільш важливу, яка і піддається достатньо глибокій деталізації. Насамкінець слід зауважити, що деталізація є не що інше, як одна із форм прояву аналітичного методу.
2.3. Порівняння
Якісну оцінку предметів і явищ можна дати за допомогою порівняння. Порівняння — це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвід¬ношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами (явищами). Звичайно, порівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей, або ознак. Такими еталонами можуть бути норми, норма¬тиви, планові показники, ціни, середні дані тощо.
У практиці економічного аналізу використовують різні види порівнянь. Найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, із середніми показниками, з показниками підприємств інших країн тощо. Порівняння може проводитися по абсолютних, відносних і середніх величинах.
Вибір об’єкта для порівняння дуже впливає на кінцеві оцінки. Тому для зіставлення треба брати такі об’єкти, які б дали змогу зробити глибоку і зважену оцінку предмета або явища, що ви-вчаються.
Порівняння може дати позитивні результати за умови, що порівнюються предмети, явища, показники, які можна зіставити. Тому порівнянність — одна із суттєвих проблем економічного аналізу. Щоб показники були порівнянними, застосовують такі допоміжні прийоми:
1. Нейтралізація цінового фактора (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку);
2. Нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва);
3. Нейтралізація відмінностей в структурі (наприклад, розрахунок індексів фіксованого складу);
4. Використання при порівнянні однакових періодів часу;
5. Розрахунок порівнюваних показників за єдиною методи-кою;
6. Виключення інших відмінностей в умовах роботи кількох підприємств.
2.4. Моделювання
Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, за яким будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), що замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища.
Моделі можуть бути матеріальними (фізичними) та абстрактними. Серед останніх слід розрізняти описові (словесні), графічні та математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів і явищ найбільш простим, а подекуди і найбільш дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найсут¬тєвіших характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань за різних умов роботи. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.
2.5. Балансовий метод
Цей метод уперше набув поширення як науковий у бухгалтерському обліку. Потім його поступово стали застосовувати і в
інших науках. Так, у СРСР балансовий метод був головним у плануванні.
Використання балансового методу ґрунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв’язках між окремими елементами сукупності, які при цьому виникають.
У процесі аналізу в курсі вивчають баланс товарної продукції, усілякі баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів. Проте особливо часто застосовують сальдовий метод як різновид балансового методу. За цим методом можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомі сумарний вплив усіх інших (крім нього) факторів і загальна зміна результативного показника. Сальдовий метод доречно використовувати там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора є технічно складним або не зручним з інших міркувань (занадто трудомісткий тощо).
Проте слід дуже обережно користуватися цим методом, оскільки будь-який прорахунок на попередніх етапах автоматично призводить до помилки на останній стадії розрахунку. До речі, ця помилка має системний характер і зберігає загальний баланс показників або факторів.
2.6. Елімінування
Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування (від латинського слова eliminare — виключати, усувати). Суть цього методу полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування.
Ланцюгові підстановки. З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зліва направо зазначаються всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і закінчуючи якісним. Потім наводиться «добуток факторів», або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. У перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, або базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його з планової (базової) величини на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником (Д1) і плановим (базовим) становить величину першого фактора (Д1 — Дп). Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну (перший фактор тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу аналізованого фактора, визначають як різницю між другим і першим розрахунковими показниками (Д2 — Д1). Така процедура заміщення величини вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, поки в останньому рядку не будуть всі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не бу-
де визначена як відповідна різниця розрахункових добутків
факторів.
Такий процес розрахунку чотирьох факторів наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
СХЕМА ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ
СПОСОБОМ ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК
Номер підстановки
та назва фактора Фактори, які впливають на показник Добуток факторів Величина
впливу фактора
1-й 2-й 3-й 4-й
Нульова підстановка П П П П ДП —
Перша підстановка, перший фактор Ф П П П Д1 Д1 – ДП
Друга підстановка, другий фактор Ф Ф П П Д2 Д2 – Д1
Третя підстановка, третій фактор Ф Ф Ф П Д3 Д3 – Д2
Четверта підстановка, четвертий фактор Ф Ф Ф Ф ДФ ДФ – Д3
Примітки:
1. Умовні позначення: П — планове значення; Ф — фактичне значення.
2. 1-й, 2-й, 3-й — кількісні фактори, 4-й (останній) — якісний фактор.
Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюється чотири підстановки (не враховуючи нульову), величина кожного фактора визначається як різниця нового розрахункового показника та попереднього.
Розглянемо методику розрахунків на прикладі аналізу використання трудових ресурсів за даними промислового підприємства (табл. 2.2 ).
Таблиця 2.2
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ФАКТОРІВ
Показник За
планом Фактично Відхилення від плану % виконання плану
1. Товарна продукція за мі¬сяць, тис. грн. 500 477,4 –22,6 95,48
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 250 200 –50 80
3. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин 40 000 30 800 –9200 77
4. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів 5000 4400 –600 88
5. Середнє число днів роботи одного робітника (ряд. 4 : ряд. 2) 20 22 +2 110
6. Середня тривалість робочого дня (ряд. 3 : ряд. 4), год 8 7 –1 87,5
7. Виробіток одного робі-т¬ника:
а) середньомісячний, грн. (1 : 2) 2000 2387 +387 119,35
б) середньодобовий, грн. (1 : 4) 100 108,5 +8,5 108,5
в) середньогодинний, грн. (1 : 3 ) 12,5 15,5 +3,0 124
У табл. 2.2 перші чотири показники взято зі звіту по праці, п’ять останніх обчислюються за даними перших чотирьох показників. Як показують дані таблиці, фактичний обсяг товарної продукції нижчий за плановий на 22,6 тис. грн. Це зумовлено дією середньооблікової чисельності робітників (1-й фактор), середнього числа днів роботи одного робітника (2-й фактор), середньої тривалості робочого дня (3-й фактор) і середньогодинного виробітку (4-й фактор). Використовуючи схему, наведену в табл. 2.1, і дані табл. 2.2, виконаємо відповідні розрахунки ( табл. 2.3).
Спосіб абсолютних різниць. Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розрахову¬ється відхиленням його фактичної величини від базової (планової).
Таблиця 2.3
РОЗРАХУНОК ФАКТОРІВ СПОСОБОМ ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК
Номер підстановки
та назва факторів Чисельність
робітників Середня кількість днів роботи
одного ро-бітника Середня тривалість
робочого дня, год. Середньогодин-ний
виробіток, грн. Обсяг товарної продукції, тис. грн. Величина впливу фактора, тис. грн.
Нульова підста-новка 250 20 8,0 12,5 500 —
1. Вплив чисельності робіт-ників 200 20 8,0 12,5 400 400 – 500 = – 100
2. Вплив середнього числа днів роботи од¬ного робітника 200 22 8,0 12,5 440 440 – 400 = + 40
3. Вплив середньої тривалості робочого дня 200 22 7,0 12,5 385 385 – 440 = –55
4. Вплив середньогодинного виробітку 200 22 7,0 15,5 477,4 477,4 – 385 = +92,4
Разом –22,6
Використовуючи відхилення по кожному фактору, виконаємо розрахунок впливу факторів:
1. Вплив зміни чисельності робітників:
(–50) • 20 • 8,0 • 12,5 = –100 (тис. грн.).
2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником:
(+2) • 200 • 8 • 12,5 = +40 (тис. грн.).
3. Вплив зміни тривалості робочого дня:
(–1) • 200 • 22 • 12,5 = –55 (тис. грн.).
4. Вплив зміни середньогодинного виробітку:
3,0 • 200 • 22 • 7 = + 92,4 (тис. грн.).
Разом: –22,6 тис. грн.
Спосіб відносних різниць. Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок потрібно вести табличним або безтабличним способами. Використовуючи дані табл. 2.2 , проведемо відповідні розрахунки
в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
РОЗРАХУНОК ФАКТОРІВ СПОСОБОМ ВІДНОСНОЇ РІЗНИЦІ
Показник %
виконання плану Різниця
суміжних
показників Фактор Розрахунок
впливу фактора, тис. грн.
1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 80,0 80 – 100 = –20 Чисельність робітників
2. Загальна кількість відпрацьованих усі¬ма робітниками лю¬дино-днів 88 88 – 80 = +8 Середнє
число днів роботи
3. Загальна кількість відпрацьованих усі¬ма робітниками лю¬дино-годин 77 77 – 88 = –11 Середня тривалість робочого дня
4. Обсяг товарної продукції 95,48 95,48 – 77=
= +18,48 Середньо-годинний
виробіток
= + 92,4
Разом – 22,6
Хоча всі розглянуті способи елімінування різняться методикою розрахунків, проте вони дають однакові результати, оскільки ґрунтуються на одному й тому самому принципі. В практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, надійний і найменш трудомісткий.
Що стосується підрахунків резервів, то, як правило, до кількості резервів можна включати негативно діючі фактори. В нашому прикладі негативний вплив на обсяг виробленої продукції мали два із чотирьох факторів, які разом зменшили його на 155 тис. грн. (100 + 55). Це і є резерви виробництва.
Крім того, слід пам’ятати, що будь-який розрахунок трьох і більше факторів завжди можна спростити до пошуку двох факторів, один із яких завжди буде кількісний, а другий — якісний. У цьому випадку, якщо застосовувати прийом абсолютних різниць, величина кількісного фактора дорівнюватиме добутку зміни кількісного фактора на планову (незмінну) величину якісного; величина якісного — це добуток зміни якісного фактора на фактичну величину кількісного фактора.
Якщо три останніх фактори в попередньому розрахунку об’єд¬нати в один комплексний фактор — середньомісячний виробіток одного робітника, то спрощений розрахунок впливу факторів матиме такий вигляд (спосіб абсолютних різниць):
1. Вплив зміни чисельності робітників:
(–50 ) • 2,0 = –100 (тис. грн.).
2. Вплив зміни продуктивності праці (місячної):
+387 • 200 = + 77,4 (тис. грн.)
Разом – 22,6 (тис. грн.)
Сума впливу цих двох факторів завжди має дорівнювати відхиленню узагальнюючого показника, на який вони сумісно діяли.
Навмисно спрощений розрахунок впливу факторів може доповнюватися прийомом розширення факторних систем, який базується на відомому правилі математики: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне й те саме число, то величина дробу не зміниться. Природно, це число має відповідати даній ситуації (аналітичній моделі) й поглиблювати подальше вивчення факторів, діючих на результативний показник.
Припустимо, що функція, яка описує який-небудь процес, має вигляд y = m / n, тоді розширення цієї формули можна зробити так:
і далі:
.
До речі, розширення факторних систем дає змогу перевести розрахунки у більш зручну форму, коли всі фактори будуть мати прямо пропорційний характер впливу на результативний показник, і тому застосовують лише процес множення.
Наприклад, середню продуктивність праці 1-го робітника за звітний період ( П ) розраховують за формулою:
П = Т / Ч, (2.1)
де Т — обсяг товарної продукції, тис. грн.;
Ч — чисельність робітників.
Зовні підвищення продуктивності праці зумовлює зростання обсягу товарної продукції, а збільшення кількості робітників, навпаки, її погіршує. Однак насправді ані перший, ані другий показник не є справжніми факторами продуктивності праці. Ці фактори приховані десь в глибині і не відображаються цією формулою. Але розширення (деталізація) складу формули дає змогу знайти найбільш загальні і дійсно справжні фактори, які впливають на середній рівень продуктивності 1-го робітника:
, (2.2)
де Д — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками робочих днів за звітний період;
Г — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками годин за звітний період.
Якщо зробити необхідні перестановки у формулі (2.2), то матимемо:
(2.3)
Звідси видно, що Д/Ч — це середня кількість відпрацьованих днів 1-м робітником у звітному періоді (д), Г/Д — це середня тривалість робочого дня (зміни) в годинах (г), нарешті, Т/Г — це середньогодинний виробіток 1-го робітника (п). Тоді формула (2.3) матиме такий вигляд:
(2.4)
Таблиця 2.5
РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ
Номер підстановки
та назва фактора Середня кількість днів одного
робі-тника (д) Середня трива-лість робочого дня, год. (г) Середньогодинний виробіток, грн. (п) Середньомісячний виробіток 1-го
робітни-ка, грн. (П) Величина впливу фактора, грн.
Нульова підстановка 20 8,0 12,5 2000 —
1. Вплив середньої кіль¬кості днів роботи одного робітника 22 8,0 12,5 2200 2200 – 2000 = +200
2. Вплив середньої три¬валості робочого дня 22 7,0 12,5 1925 1925 – 2200= –275
3. Вплив середнього-динного виробітку 22 7 15,5 2387 2387 – 1925= +462
Разом +387
На підставі даних табл. 2.1 проведемо підрахунок впливу цих факторів на зміну продуктивності праці 1-го робітника за способом ланцюгових підстановок. (табл. 2.5).
2.7. Статистичні методи
Серед статистичних методів, використовуваних в аналізі, чільне місце посідає табличний метод.
Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць та їх майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.
У процесі збирання цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо інформації забагато. З метою забезпечення компактності таблиць:
1) спрощують чи округлюють (до тисяч, мільйонів тощо) вихідну інформацію;
2) скорочують або частково відкидають другорядні дані;
3) об’єднують дані у групи і підраховують проміжні підсумкові показники або передають через середні показники;
4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як «інші»);
5) поділяють вихідну інформацію на кілька самостійних сукупностей з наступним складанням кількох простіших таблиць з вузьким змістом.
Таблиці у певному наборі можуть виконувати роль програми або переліку питань, що вивчаються. Проте не слід перебільшувати значення таблиць: вони є важливим, але здебільшого технічним аспектом аналізу.
Динамічні ряди — це порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Вирізняють інтервальні та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:
1) напрям зміни показників (збільшення, зменшення, сталість або нестабільність, коливність);
2) наявність тенденцій у зміні показників;
3) середній рівень показників і варіації.
Серйозною проблемою для дослідження мають порушення у динамічних рядах. Це пов’язано з неоднаковими інтервалами часу, а також із неоднорідними показниками, які потрапили до загальної сукупності даних. Нарешті, виникають перерви в дина-
мічному ряду у зв’язку із браком інформації.
Широкого використання набули вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні і відносні показники. Особливу увагу слід приділяти застосуванню в аналізі графічних методів. Ці методи у поєднанні з комп’ютерами забезпечують більшу
наочність наслідків аналізу. Наприклад, використовуючи дані табл. 5.1, побудуємо відповідну гістограму (рис. 2.1) та графік динаміки обсягів виробництва продукції на підприємстві за п’ять років (рис. 2.2).
Рис. 2.1. Динаміка виробництва продукції на підприємстві
Рис. 2.2. Динаміка виробництва продукції на підприємстві
2.8. Економіко-математичні методи
В аналізі досить часто використовують методи оптиміза-
ції програми робіт, завантаження устаткування або розподі-
лу ресурсів. Це передусім симплексний метод, транспортна
задача, сітьові методи планування. Такі методи передбача-
ють використання комп’ютерної технології і відповідних програм.
2.9. Інші методи
У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосовуються соціологічні методи дослідження. Серед них передусім слід назвати анкетний, опитування і співбесіди.
Анкетний метод — це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва, з метою з’ясу-вання певних питань. Анкетне опитування потребує багато зусиль і часу. Тому частіше звертаються до простішого методу — усного опитування (інтерв’ю). Проте і він потребує старанної підготовки та кваліфікованої стратегії спілкування з тими чи іншими виконавцями або свідками подій.
Знання психології людей, їх готовності до співпраці, можливість одержання інформації у неперекрученому вигляді — дуже важливі моменти при проведенні досліджень за допомогою соціологічних методів.
Контрольні запитання
1. Визначення методу курсу.
2. Які принципи аналітичного дослідження ви знаєте?
3. У чому полягає суть деталізації?
4. Для чого використовують метод порівняння?
5. Які ви знаєте прийоми, що поліпшують порівнянність показ-
ників?
6. Що дає моделювання економічних процесів?
7. Балансовий і сальдовий методи.
8. Дайте визначення елімінування та його технічних прийомів.
9. Які статистичні методи дослідження використовують в економіч-ному аналізі?
10. Економіко-математичні методи, застосовувані в аналізі.
11. Які ще є методи аналізу?
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2
Метод і методика економічного аналізу
Робота в аудиторії
1. Метод економічного аналізу.
2. Принципи аналітичного дослідження.
3. Інші методи і технічні прийоми.
4. Елімінування. Задача 1.
Самостійна робота
1. Розрахунок впливу факторів за допомогою методу елімінування. Задача 2.
2. Вивчення матеріалу тем 3, 4 та 5.
3. Задача 3.
ТЕМА 3. ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.
Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. В економіці інформація відображає процеси та явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових тощо.
Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка має від¬шкодовуватися сторонніми її користувачами.
Необхідно з’ясувати основні вимоги, які ставляться до інформації. Вона має бути повною і різнобічною, своєчасною
і доброякісною. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І якщо аналіз за умов певного браку даних усе ж таки проводиться, то це не може не зашкодити якості роботи і висновків. Проблеми з
інформацією виникають не лише у разі її відсутності, пере-
кручень, а й у зв’язку з обмеженнями щодо порядку її використання, впровадженням різного роду комерційних та інших
таємниць.
Слід також розглянути питання оперативності інформації як найважливішої її властивості. Варто наголосити, що тільки завдяки комп’ютеризації виробництва забезпечуються оперативність і доступність інформації. Комп’ю¬терні технології вносять суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швид¬кість виконання розрахункових і логічних операцій дає змогу обробляти великі масиви аналітичної інформації, плідно і своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом.
Застосування ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям з тра-
диційного оцінювання діяльності за минулі періоди до ви¬вчення поточних і майбутніх ситуацій з метою сприяння
розробленню обґрунтованих і зважених управлінських рі-
шень. Така спрямованість аналізу спостерігалася вже з по-
чатку 60-х років. Проте по-справжньому її реалізація стала можливою лише за умов застосування сучасної комп’ютерної техніки.
Далі слід визначити джерела інформації, використовувані під час аналізу. Основними джерелами є:
1) планово-нормативна інформація (матеріали бізнес-пла-нів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, за-
конодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документа-
ція тощо);
2) дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку й звітності;
3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки тощо);
4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і іноземних установ, дані переписів та анкетних обстежень);
5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).
Більша частина інформації, використовуваної в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі системи. Показники можуть давати кількісні та якісні характеристики різних аспектів господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати шляхом диференціації їх або інтеграції залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об’єктів і процесів.
Показники класифікують за різними ознаками. В практиці аналітичних досліджень розрізняють показники:
1) кількісні та якісні;
2) натуральні, трудові, вартісні;
3) абсолютні та відносні;
4) загальні та часткові;
5) планові (нормативні) та фактичні (звітні);
6) основні та допоміжні;
7) вихідні та розрахункові (похідні).
Уся підібрана для аналізу інформація, і насамперед показники обліку і звітності, мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюєть-
ся правильність оформлення документів і звітів з погляду
повної наявності й заповнення всіх реквізитів, підписів, таблиць, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадковість цифр, перенесених з інших документів і за попередні роки; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних ве-личин.
При перевірці інформації за змістом (а вона може бути здійснена лише на підприємстві) встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку і достовірність самого обліку — його відповідність реальному стану речей та процесам на підприємстві.
Перевірка має встановити доброякісність інформації, і ли-
ше за цієї умови можна розпочати сам аналіз діяльності підприємств.
Контрольні запитання
1. Сутність інформації і роль її для аналітичного дослідження.
2. Які основні вимоги ставляться до аналітичної інформації?
3. Оперативність інформації і використання комп’ютерної технології.
4. Як класифікуються джерела аналітичної інформації?
5. Показники та їх класифікація.
6. Як здійснюється перевірка доброякісності інформації за формою і змістом?
ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕТАПИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Для того, щоб одержати змістовні, глибокі висновки в результаті аналізу, слід ретельно продумати організацію робіт до його початку. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети. Організація аналітичної роботи включає: розробку загальних засад і порядку проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів та етапів; матеріальне, методичне і наукове забезпечення; загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.
Аналітична робота підприємства розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою по кварталах. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об’єкти, які мають вивчатися; періодичність і терміни проведення робіт; відповідальні виконавці; технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.
У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, визначаються об’єкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання тощо.
Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному залежно від того, чи стосуються вони проведення аналітичних робіт працівниками підприємства для власних потреб колективу, чи пов’язані з вивченням діяльності підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати зміни не тільки об’єктів, термінів і виконавців, а й змісту програми та використовуваної інформації.
Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснює заступник директора з економічної роботи (головний економіст). Безпосередньо цю роботу може очолювати керівник планового відділу або головний бухгалтер чи його заступник. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, а також працівники інших професій, які мають відповідний досвід і схильність до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками є аудитори, працівники банків і наукових установ, відомчі ревізори, інші працівники контролюючих організацій.
Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються й працівники технічних, технологічних та інших служб.
Програмою аналізу може слугувати розгорнутий і деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, або комплект таблиць, обов’язковий до опрацювання. Однак треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань і гаяння часу на вивчення другорядних або зайвих проблем.
Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання іншої інформації і, нарешті, час, потрібний для виконання окремих етапів робіт. Рекомендується виділяти три головні етапи: попередній, основний та підсумковий.
На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення зі станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ. На цьому етапі також складається докладна програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається й перевіряється головна інформація, визначаються виконавці та вирішуються інші організаційні питання.
Основний етап передбачає заповнення всіх таблиць, вивчення та опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів виробництва. З окремих вивчених питань роблять оцінки й підраховують резерви виробництва.
На підсумковому етапі узагальнюються результати аналізу й підраховуються зведені резерви виробництва, дається підсумкова оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи щодо поліпшення роботи та використання виявлених резервів виробництва.
Із наведених трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, вміння використовувати готові аналітичні матеріали, що є в справах підприємства (акти ревізій та перевірок, накази, пояснювальні записки до звітів, виробниче листування тощо). Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти об’єктивні показники від суб’єк¬тивного тенденційного їх тлумачення.
Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють і письмово оформляють у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних і доповідних записок, пояснювальних записок до звітів. Працівники зовнішніх установ практикують оформлення результатів аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, в якому відображаються результати аналізу, є проект наказу. У ньому дається загальна оцінка роботи і визначаються заходи, терміни початку та закінчення їх здійснення, необхідні матері¬альні та грошові ресурси, виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства. Цей документ, ухвалений та підписаний керівниками підприємства, має обов’язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів.
За виконанням заходів за результатами аналізу слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі вади в роботі повторюватимуться в матеріалах наступних перевірок та аналітичних висновках.
Контрольні запитання
1. Що таке організація аналітичних робіт?
2. Який порядок планування аналітичної роботи?
3. Хто може бути виконавцем аналізу?
4. Які етапи аналітичного дослідження?
5. Який порядок узагальнення і оформлення матеріалів аналітичної роботи?
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3
Інформація та організація
економічного аналізу на підприємстві?
Робота в аудиторії
1. Інформація та класифікація джерел інформації.
2. Система показників діяльності підприємства.
3. Прийоми перевірки доброякісності інформації.
4. Організація економічного аналізу на підприємстві.
5. Планування та етапи аналітичної роботи.
6. Узагальнення, оформлення та використання результатів аналізу.
Самостійна робота
Вивчення теоретичного матеріалу теми 5.
? Задача 3.
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
ТЕМА 5. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ,
РОБІТ І ПОСЛУГ
5.1. Значення та завдання аналізу
виробництва продукції
У ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у визначенні, яку продукцію і скільки випускати, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон’юнктури ринку, його потреб і вимог.
Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства жорстко обумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.
У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:
а) якість планування виробництва, напруженість та обґрунтованість планів діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих виробничих підрозділів;
б) оцінку виконання планів виробництва, постачання та реалізації продукції, динаміки обсягів виробництва;
в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, і зокрема у звітному періоді;
г) взаємозв’язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;
д) визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробку заходів щодо їх використання.
Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції (форма № 1-п), а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження та реалізацію продукції), інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитися з обсягами залишків незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (форма № 1).
5.2. Аналіз обсягів виробництва продукції
Аналіз звичайно починають з оцінювання того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству за основними ви-
робничими одиницями; які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду. Визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.
Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливу увагу приділити вивчен¬ню динаміки обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому найдоречнішим є використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції, оскільки це дає змогу запобігти перекрученням, які спричинює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги визначають у незмінних цінах.
Таблиця 5.1
ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ
Показник П’ятирічний період
1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік
(мину-лий) 5-й рік
(звітний)
Виробництво цементу, тис. т 2254 1803 1532 1257 1124
Відсоток до попереднього року 100 80 85 82 89
Відсоток до першого року 100 80 68 56 50
Дані табл. 5.1 показують, що обсяги виробництва продукції протягом п’ятиріччя невпинно знижувалися і становили у звітний рік половину від того, що було у першому році. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в останні три роки дещо сповільнилися. Проте загальну динаміку обсягів виробництва слід оцінити як незадовільну.
Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію, і відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми. Дійсно, у наведеному прикладі цементне виробництво, яке вельми пов’язане з будівництвом, зазнало спаду через брак інвестицій у зв’язку із кризою в економіці України.
Проте внутрішні фактори потребують не меншої уваги. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно збільшуючи ціну виробів, або, навпаки, збільшуючи у складі рецептур дешеві компоненти і спрямовуючи зекономлені дефіцитні матеріали на додатковий випуск продукції.
Усі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва. Регулювання рівня якості та зміни асортименту були найуживанішими засобами збільшення обсягів виробництва на підприємствах і в цілих галузях промисловості колишнього СРСР. До речі, сучасний ринок України ефективно «бореться» з цими «хитрощами» зниженням (вимушеним) попиту.
5.3. Аналіз асортименту і структури
випуску продукції
Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному аспекті. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки обсяг, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, структура — це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівняно з планом приводить до асортиментних, а структури випуску — до структурних зрушень. Узагалі, ці явища тісно по¬в’язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-струк¬турні зрушення у випуску продукції.
У табл. 5.2 наведено дані про виконання плану з асортименту.
Таблиця 5.2
ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА З АСОРТИМЕНТУ
Вид продукції Випуск продукції, тис. грн. Зараховується
у виконання пла-ну,
тис. грн.
за планом фактично виконан-ня
плану, %
А 80 100 125 80
Б 200 120 60 120
В 50 60 120 50
Г 400 400 100 400
Д 150 190 126 150
Е* 120 60 50 60
Є — 80 — —
Разом 1000 1010 101 860
Е* — нова продукція замість застарілої Є.
Розрахунок показників виконання плану з асортименту здійснюють трьома способами. Перший має назву «спосіб найменшого числа», суть якого полягає у виборі меншої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, але за умови, якщо
вона не перевищує планове завдання. В табл. 5.2 ці залікові суми разом становлять 860 тис. грн. Звідси коефіцієнт асорти-
ментності
.
За другим способом беруть як загальний показник найменший серед усіх виробів відсоток виконання плану, тобто 50% (коефіцієнт — 0,5).
Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник пов’язаний із номенклатурою продукції, звідси і його назва — коефіцієнт номенклатурності:
.
Отже, за всіма способами план з асортименту суттєво не виконано.
При аналізі необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. У нашому прикладі планувалося оновлення асортименту на 12% (120 : 1000 ? 100), але фактично обсяг оновленої продукції з урахуванням обсягів випуску становив менше 6% (60 : 1010 ? 100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції «Є». Це явна недоречність, адже застаріла продукція не має попиту на ринку.
І ще одне. Нині не можна пояснювати зрушення в асортименті та структурі випуску продукції якимись «об’єктивними» причинами, оскільки всі вони оперативно враховуються на самому підприємстві шляхом коригування планових завдань. Тому будь-які відхилення при виконанні плану — це некваліфікована, неефективна праця виконавців та адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філіалів).
Закінчуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і стану науково-дослідних і конструкторських розробок, які можуть бути запорукою майбутніх успіхів підприємства, взагалі.
5.4. Аналіз якості продукції
За сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Це треба усвідомлювати, але не на словах, як це здебільшого було раніше, а повсякденно й копітко займатися цим питанням. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, зокрема нехтують якістю продукції, нині зазнають відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Переконливим прикладом є стан взуттєвої промисловості і всієї легкої промисловості України.
Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямої й побічної дії. Найбільш узагальнений характер мають питома вага у загальному обсязі випуску продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз це не практикується), і питома вага продукції, яка одержала товарні знаки.
Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньо відомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:
? сортність (легка, харчова, хімічна промисловість, інші га-лузі);
? марочність (харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів);
? вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);
? строк служби (ресурс) і надійність;
? призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).
У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:
? гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;
? наявність рекламацій, їх кількість і вартість;
? відсоток браку;
? зниження сортності продукції за межами підприємства;
? відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;
? відповідність моді;
? наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.
Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.
Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість перед¬бачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЗА СОРТНІСТЮ
Сорт Посортовий
коефіцієнт За планом Фактично Виконання
плану, %
Кількість
виробів, шт. Сума,
грн. Кількість
виробів, шт. Сума,
грн.
1-й 1,0 630 6300 730 7300 115,9
2-й 0,9 180 1620 150 1350 83,3
3-й 0,8 90 720 120 960 133,3
Разом ? 900 8640 1000 9610 111,2
Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами:
1. Спосіб першосортних одиниць. Наведені в табл. 5.3 посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок) слід помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги й одержані суми скласти.
Плановий коефіцієнт сортності дорівнює:
.
Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:
.
Оскільки фактичний показник має величину, більшу за плано-ву, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища за планову.
2. Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним. Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду — його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.
Планова ціна виробу: 8640 : 900 = 9,6 (грн.).
Фактична ціна виробу: 9610 : 1000 = 9,61 (грн.).
Виконані розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю.
3. Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та на-туральному вимірі. Випередження рівня виконання плану у вар-тісному вимірі — 111,2% (9610 : 8640 ? 100) порівняно з натуральним — 111,1 — підтверджує факт виконання плану за сортністю.
З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни асортименту продукції.
Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вимірі.
Розрахунок факторів:
1) зміна кількості виробленої продукції
(1000 – 900) ? 9,6 = + 960 (грн.);
2) зміна якості (сортності) продукції
(9,61 – 9,6) ? 1000 = + 10 (грн.)
Разом: + 970 грн.
Перевірка розрахунку: 9610 – 8640 = 970 (грн.).
Частина виробів у процесі виробництва псується через пору-шення технології, несправності устаткування або низьку кваліфі-кацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».
Брак може бути остаточним і виправним. Під час аналізу ви-значають загальну суму браку й відносну його величину (% бра-ку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть гото-ві вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.
Аналізуючи брак, обов’язково з’ясовують причини та місце його виникнення, час і винуватців.
Важливими умовами профілактики браку є:
? висока культура та організація виробництва;
? стабільний ритм роботи і постачання;
? упровадження у виробництво сучасних технологій та уста-ткування;
? кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відпові-дальність тощо.
Нарешті, варто пам’ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спричиняє погіршання її якості, як це іноді вважається. Рівень браку — це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, це також показник порушення ритму виробництва, погіршання організації та контролю за виробництвом.
5.5. Аналіз ритмічності та якості виробництва
Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й зба-лансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно ви-пускати продукцію і виконувати зобов’язання перед споживача-ми. Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.
Розрізняють два поняття ритмічності:
? ритмічність випуску продукції (товарної);
? ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавер-шеного).
Існує багато способів розрахунку показників ритмічності (арит¬мічності) роботи підприємства, але й найпростіші з них надійно характеризують це явище. На підставі даних табл. 5.4 проведемо розрахунок коефіцієнта ритмічності способом найменшого числа.
Як бачимо, коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,85, що свідчить про неритмічну роботу підприємства в аналізованому місяці.
Якщо необхідно проаналізувати ритм роботи за квартал або рік, то відповідно визначають обсяги виробництва у перші, другі та треті декади, а далі діють, як при аналізі даних за місяць. За відсутності планових показників ритму їх можна самостійно розрахувати, спираючись на саме визначення поняття ритмічності. Наприклад, за декаду має бути виконана третина місячного плану тощо.
Таблиця 5.4
ВИПУСК ПРОДУКЦІЇ У ПОДЕКАДНОМУ РОЗРІЗІ
Декада Обсяг виробництва за місяць, % Зараховується
в плановий ритм
за планом фактично
Перша 33 22 22
Друга 33 29 29
Третя 34 49 34
Разом 100 100 85
Після того, як буде з’ясований ступінь ритмічності роботи, слід перейти до вивчення основних чинників, які зумовлювали можливі порушення ритмічності (рис. 5.1).
Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної ви-робничої «хвороби», а й наслідки, а саме:
? збільшення кількості браку і відходів сировини та мате-ріалів;
? погіршання якості продукції;
? підвищення собівартості продукції;
? порушення у ритмі відвантаження, а отже, затримки реалі-зації продукції;
? посилення плинності кадрів;
? виникнення інших небажаних проблем.
Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначене як пропорційність, збалансо-ваність виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес скла-дання готових виробів і запобігає затримкам у зв’язку із відсу-тністю якихось деталей. Засобом, який забезпечує необхідний темп складальних робіт при деяких неузгодженостях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому під час аналізу комплектності виробництва треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві. Водночас треба пересвідчитися, наскільки фак-тична наявність деталей відповідає даним обліку і плановій потребі.
Контрольні запитання
1. Значення та завдання аналізу виробництва продукції, робіт і послуг в умовах ринкових перетворень в Україні.
2. Аналіз обсягу виробництва продукції у натуральному і вартісному вимірі.
3. Аналіз динаміки обсягів виробництва продукції.
4. Основні причини спаду обсягів виробництва у перехідний період.
5. Аналіз асортименту і структури випуску продукції.
6. Основні причини асортиментно-структурних зрушень при вироб-ництві продукції.
7. Аналіз якості продукції та основних причин зміни її рівня.
8. Аналіз сортності продукції.
9. Аналіз виробничого браку і причин його виникнення.
10. Аналіз ритмічності виробництва та випуску продукції.
11. Аналіз комплектності виробництва і продукції.
12. Аналіз комплектності незавершеного виробництва.
Практичне заняття 1
Робота в аудиторії
1. Аналіз обсягів випуску продукції з використанням вартісних і нату-ральних показників. Задачі 4 і 5 (або 6).
2. Аналіз обсягів випуску продукції в календарному розрізі та по окре-мих підрозділах і виробничих дільницях.
Самостійна робота
1. Аналіз динаміки обсягів виробництва.
2. Аналіз асортименту і структури випуску продукції.
3. Узагальнення аналізу обсягів виробництва, асортименту, структури продукції.
4. Задачі 6, 7, 8, 9.
Практичне заняття 2
Робота в аудиторії
1. Перевірка виконання домашнього завдання.
2. Аналіз якості продукції. Аналіз виконання плану за сортністю.
3. Аналіз ритмічності виробництва.
4. Задачі 10, 11, (12), 13, 14.
Самостійна робота
1. Аналіз асортиментно-структурних зрушень та їх вплив на обсяг ви-робництва.
2. Аналіз впливу якості продукції на обсяг випуску продукції.
3. Вивчення теоретичного матеріалу до наступної теми.
4. Задачі 15, 16, 17, 18, 19.
ТЕМА 6. АНАЛІЗ ПОПИТУ, СТАНУ РИНКУ ТА ОБСЯГУ
РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (ПОСЛУГ) ПІДПРИЄМСТВА
Розпочинаючи вивчення матеріалу цієї теми, треба передусім усвідомити значення показника обсягу реалізації для підприємст-ва за сучасних складних умов господарювання. Якщо обсяги реа-лізації продукції мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту на неї, то слід уважно проаналізу-вати всі обставини та фактори, що формують цей попит. Необ-хідно також з’ясувати основні засади маркетингової політики підприємства: чи достатньо вона гнучка та активна, чи практи-куються відмінні підходи на різних ринках тощо.
Далі треба ознайомитися з практикою бартерних угод і комерційного кредиту. Оскільки багато підприємств залишилися практично без обігових коштів, купувати необхідні для власного виробництва ресурси вони можуть тільки за умови бартерних по¬ставок, тобто товарообмінних операцій. Бартеризація економі-ки — тимчасове явище, але воно, здається, увійшло в наше життя надовго і повсюдно. Тому під час аналізу виконання плану з реалізації продукції треба приділити належну увагу доцільності бартерних поставок на підприємстві, правильності їх відображення в обліку. Нарешті, необхідно з’ясувати, чи мають місце тривалі постав¬ки продукції тим підприємствам, які вже заборгували значні суми і не мають жодної можливості розрахуватися за боргами.
Аналізуючи обсяг реалізації, треба вивчити її динаміку за кілька років, а також по кварталах і місяцях звітного року. Необ-хідно дати оцінку виконанню плану з обсягу реалізації в цілому, по окремих групах видів продукції, зонах реалізації тощо.
Обов’язково слід зіставити обсяги виробництва, відвантажен-ня та реалізації, визначити основні причини можливих розбіжно-стей цих показників (табл. 6.1, рис. 6.1).
Таблиця 6.1
БАЛАНС ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ
тис. грн.
Показник За
планом Фак-тично Абсолютне
відхи-лення
(+, –) Вплив
на обсяг
реаліза-ції
1. Залишки нереалізованої продукції на початок періоду:
— на складах
— товарів відвантажених
100
200
120
240
+ 20
+ 40
+ 20
+ 40
Разом 300 360 + 60 + 60
2. Випуск товарної продукції 1320 1323 + 3 + 3
3. Реалізація товарної продукції 1290 1243 – 47 ?
4. Залишки реалізованої продукції на кінець періоду:
— на складах
— товарів відвантажених
80
250
140
300
+ 60
+ 50
– 60
– 50
Разом 330 440 + 110 – 110
5. Зміна залишків нереалізованої про-дукції впродовж звітного періоду (4 – 1) + 30 + 80 + 50 – 50
Отже, абсолютне відхилення реалізації дорівнює:
(+ 20 + 40) + 3 + (– 60 – 50) = – 47 (тис. грн.).
Або спрощений варіант на два фактори:
+ 3 + (– 50) = – 47 (тис. грн.).
Рис. 6.1. Схема зв’язку між показниками товарної продукції, обсягу відвантаженої продукції та реалізованої товарної продукції (за фактичними даними табл. 6.1)
Таблиця 6.2
ПОКАЗНИКИ ВИПУСКУ, ВІДВАНТАЖЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
тис. грн.
Показник За
планом Фактич-но Абсолют-не
відхилен-ня
(+, –) Вплив
факторів
1. Товарна продукція 1320 1323 + 3 + 3
2. Зміна залишків продукції на складі – 20 + 20 + 40 – 40
3. Обсяг відвантаженої продукції (1 – 2) 1340 1303 – 37 – 37
4. Зміна залишків товарів відвантажених + 50 + 60 + 10 – 10
5. Обсяг реалізації товарної продукції (3 – 4) 1290 1243 – 47 ?
За даними табл. 6.2, план за обсягом реалізації не виконано на 47 тис. грн., що зумовлено безпосередньо зменшенням обсягів відвантаження на 37 тис. грн. і негативним впливом збільшення обсягів залишків товарів відвантажених на 10 тис. грн. У свою чергу, невиконання плану відвантаження продукції пояснюється позитивним впливом збільшення обсягу виробництва (+ 3 тис. грн.) і негативним впливом збільшення залишків готової продукції на складі підприємства (40 тис. грн.).
І. Група виробничих факторів
Рівень виконання плану виробництва товарної продукції
Якість продукції
Асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції
Ритмічність випуску продукції
ІІ. Фактори, пов’язані з роботою відділу збуту і складів
Рівень забезпеченості кадрами, устаткуванням і відповідними складсь-кими приміщеннями
Загальний рівень організації роботи з маркетингу (в т. ч. її ритмічність)
Величина портфеля замовлень
Стан і комплектність залишків готової продукції на складі
Забезпеченість тарою та упаковкою
Наявність договорів на поставку і дотримання їх умов при відвантаженні продукції покупцям
Дотримання умов співпраці з транспортними установами
ІІІ. Фактори, пов’язані з транспортуванням продукції
Відповідність кількості і видів транспортних засобів потребам підприємства (зроблених замовлень і договірних домовленостей)
Ритмічність подачі транспортних засобів
Придатність наданих транспортних засобів для завантаження відповідних видів продукції
Дотримання термінів перевезень та інших договірних умов
ІV. Фактори, пов’язані з роботою фінансового
та інших підрозділів підприємства
Вибір форм розрахунків з покупцями
Своєчасність і якість оформлення платіжних документів, стан контролю за їх сплатою
Вивчення платоспроможної здатності покупців і можливих форм співпра-ці з ними
Своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов’язань щодо сплати боргів покупцями та іншими установами
V. Інші фактори
Терміни документообігу, якість опрацювання документів в установах банку
Зміна цін і кон’юнктури ринку, рішення арбітражних судів щодо позовів
Зміни митних правил і загального законодавства тощо
Рис. 6.2. Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції
Після вивчення цих найбільш загальних факторів слід перейти до детального розгляду конкретних факторів, які можуть вплива-ти на кінцевий обсяг реалізації продукції (рис. 6.2). Системати-зуючи фактори, що впливали на реалізацію продукції, необхідно відокремити фактори внутрішньої та зовнішньої дії.
Далі слід зосередити увагу на виконанні плану відвантаження продукції споживачам. Використовуючи дані бухгалтерського обліку, аналізують стан виконання плану відвантаження по місяцях і кварталах звітного року і за необхідності деталізують місячні обсяги по декадах та за видами продукції. Якщо під час аналізу встановлюють неритмічність відвантаження продукції, варто ретельно з’ясувати причини такого становища і виявити винних.
Останні роки зростає значення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, оскільки вона дає можливість використовувати значні за обсягом світові ринки збуту продукції і заробляти валюту. Тому обсяги поставок на експорт, строки виконання, види продукції, а також ефективність цих операцій мають бути одними з першочергових завдань аналізу реалізації продукції. Особливо важливо виявити можливі недоліки в цій діяльності і навіть зловживання, спланувати заходи щодо використання резервів зростання обсягів експорту і поліпшення відповідних економічних показників.
Закінчуючи аналіз показників реалізації продукції, необхідно визначити резерви і здійснити підрахунок їх величин.
ЗВЕДЕНИЙ ПІДРАХУНОК
РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ТОВАРНОЇ І РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Сума, тис. грн.
І. Резерви поліпшення використання трудових ресурсів і відпо-
відного збільшення обсягів виробництва 129,5
ІІ. Резерви збільшення обсягів виробництва завдяки кращому ви-користанню основних засобів 243,5
ІІІ. Резерви за предметами праці 280,0
Комплектний обсяг резервів товарної продукції (найменший із групових результатів) 129,5
1. Резерви збільшення обсягу реалізації за рахунок резервів това-рної продукції 129,5
2. Ліквідація понаднормативних залишків готової продукції на складі за станом на кінець року 60,0
3. Одержання плати за товари відвантажені, не сплачені в строк 150,0
Усього за п. 1, 2, 3 339,5
Можливий приріст за рахунок виявлених резервів, %
339,5 : 1290 ? 100 = 26,3
Отже, підприємство має значні резерви збільшення обсягу ре-алізації продукції — майже 340 тис. грн., або 26,3% до встанов-леного плану реалізації. З них більша частина (62%) — резерви, пов’язані з невиправданим збільшенням на кінець року різного роду залишків готової продукції.
Контрольні запитання
1. Якими джерелами інформації користуються при аналізі обсягу реа-лізації?
2. Напрями аналізу обсягу реалізації.
3. Як вивчити стан зовнішньоекономічної діяльності підприємства?
4. Які фактори впливають на обсяг реалізації?
5. Які резерви збільшення обсягу реалізації?
Практичне заняття 3
Робота в аудиторії
1. Оцінка виконання плану за обсягом реалізованої продукції. Задачі 20, 21.
2. Аналіз динаміки обсягів реалізації і місткості ринку. Задача 22.
3. Деталізація обсягів реалізації за видами продукції, зонами продажу тощо.
4. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Самостійна робота
1. Аналіз виконання плану поставок продукції і виконання замовлень.
2. Аналіз товарних запасів і залишків товарів відвантажених.
3. Узагальнення аналізу і підрахунок резервів.
4. Задачі 23 і 24.
ТЕМА 7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ
ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ПІДПРИЄМСТВА
7.1. Аналіз використання трудових ресурсів
7.1.1. Аналіз стану трудових ресурсів
і забезпеченості ними підприємства
Найважливішим ресурсом підприємства є його працівники, які цілеспрямовано використовують усі інші ресурси для виробництва продукції.
Під час аналізу фактичну середньооблікову кількість працюючих у цілому і по окремих категоріях порівнюють з плановими показниками та даними за попередній період, визначають абсолютні відхилення та їх причини. Вивчають також можливі зрушення у структурі працюючих і дають оцінку стану загальної забезпеченості підприємства робочою силою.
Після цього докладно аналізують забезпеченість кадрами окремих виробничих підрозділів та якісні показники наявної робочої сили. При цьому особливу увагу слід приділяти показникам кваліфікаційного рівня робітників, стажу роботи, професійному складу.
Аналізуючи питання забезпеченості робочою силою, варто пам’ятати, що в сучасних умовах унаслідок помітного зменшення обсягів виробництва підприємства більше стикаються не з проблемою нестачі, а з наявністю зайвої робочої сили, необхідністю зменшення кількості робочих місць і водночас збереження кваліфікованих кадрів на майбутнє. При цьому треба позитивно оцінювати вимушені заходи щодо скорочення тривалості робочого тижня, впровадження додаткових відпусток, сприймати з відповідним розумінням регулювання рівня заробітної плати і навіть затримки її сплати.
Із забезпеченням робочою силою тісно пов’язане питання закріплення кадрів на підприємстві. Під час аналізу вивчають загальні показники прийому та звільнення робітників і службовців, розраховують коефіцієнти обороту, змінюваності та плинності кадрів. Останній показник заслуговує на найбільшу увагу, оскіль¬ки вважається, що він характеризує надмірний оборот робочої сили. Надмірним вважають звільнення за порушення трудової дисципліни, через невідповідність кваліфікації, за власним бажанням, а також за самовільне залишення роботи без поважних причин. Для обчислення коефіцієнта плинності загальну кількість звільнень без поважних причин відносять до середньооблікової чисельності працівників.
Під час аналізу слід вивчити конкретні причини звільнення за власним бажанням (низькі заробітки, тяжкі умови праці, відсутність перспектив професійного зростання, незадовільний психологічний клімат тощо). За високої плинності кадрів обов’язково визначають її негативний вплив на основні показники підприємства. Нарешті, необхідно розробити дійові заходи щодо закріплення кадрів робітників.
Мабуть, треба сказати і про протилежне явище — недостатній оборот робочої сили, коли з будь-яких причин уповільнюється природне оновлення складу кадрів підприємства чи установи. Про це досить переконливо свідчить показник зростання частки працюючих середнього віку на підприємстві або висока питома вага осіб пенсійного віку. Особливо характерно це для підрозділів та службовців керівного складу підприємств і держави. Для боротьби з цим негативним явищем використовують дуже прості й надійні заходи. Наприклад: прийом на роботу тільки молодих чи відносно молодих працівників, примусове звільнення з посади осіб, які досягли пенсійного віку, тощо. Справа тільки в тому, щоб не робити постійних винятків з цих правил.
І ще. Взагалі, пристойні показники руху кадрів у цілому по підприємству можуть приховувати серйозні недоліки щодо оновлення кадрів в окремих його підрозділах.
7.1.2. Аналіз використання робочого часу
Кількісною характеристикою використання робочої сили є показники тривалості робочого часу. Як показує статистика, загальна величина робочого часу протягом року має сталу тенденцію до зменшення. На теперішній час законодавчо встановлено п’ятиденний робочий тиждень (40 робочих годин).
Використання робочого часу по категоріях робітників звичайно аналізується за допомогою таких двох показників: середня кількість днів, відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік), і середня тривалість робочого дня (зміни). Ці показники можна обчислити на підставі даних звіту підприємства з праці.
Перший показник, який характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів:
— кількість вихідних і святкових днів;
— кількість днів чергової відпустки;
— інші види відпусток, передбачені законодавством;
— кількість днів непрацездатності;
— неявка на роботу із дозволу адміністрації;
— прогули;
— інші.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника визначають такі фактори:
— величина нормативного робочого тижня;
— час простою упродовж дня, зафіксований в обліку;
— час понадурочної роботи (збільшує величину показника);
— час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо).
Під час аналізу знаходять відхилення цих показників від плану, порівнюють їх з аналогічними показниками за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень. Особливу увагу при цьому необхідно звертати на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу через такі обставини:
— неявка на роботу з дозволу адміністрації;
— прогули та цілодобові простої;
— внутрішньозмінні простої, зафіксовані в обліку;
— облікований брак продукції.
Проте необліковані втрати робочого часу можуть бути значно більшими. Вони спричинюються недоліками в організації виробництва та управління, простоями устаткування через його несправність, відсутністю на робочому місці сировини, матеріалів, інструменту та інших ресурсів, низькою трудовою дисципліною. Втра¬ти робочого часу пов’язані також з непродуктивною роботою:
— випуском бракованої продукції, яка не фіксується в обліку;
— випуском непотрібних для складання кінцевої продукції деталей (некомплектне виробництво);
— списанням на збитки загублених або вкрадених деталей;
— несанкціонованим виробництвом іншої («лівої») продукції.
Унаслідок неврахованих простоїв і втрат завищується фактично відпрацьований час, оскільки наведені у звітності показники часу роботи визначаються як різниця між загальною кількістю явочних днів або годин і врахованими простоями.
Приховані від обліку внутрішньозмінні перерви та простої робітників можна виявити за допомогою побічних розрахунків або вибіркових спостережень та опитувань робітників.
За результатами аналізу необхідно розробити заходи щодо зменшення втрат робочого часу і пов’язаних з ним непродуктивних виплат заробітної плати. Особливу увагу слід звернути при цьому на поліпшення обліку внутрішньозмінних втрат робочого часу.
7.1.3. Аналіз продуктивності праці
Показники продуктивності праці характеризують якісний бік використання робочої сили на підприємстві. Більше того, продуктивність праці прийнято за один із найважливіших узагальнюючих показників діяльності кожного підприємства. Це зумовлює необхідність дуже ретельного вивчення цього показника під час будь-якого аналізу.
Продуктивність праці визначається двома показниками: кількістю продукції, випущеної за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на виготовлення одного виробу. Останній показник називають трудомісткістю продукції.
Продуктивність праці визначають як у натуральному, так і в грошовому вимірах. Натуральні вимірники використовують там, де виробляють один вид продукції або декілька дуже схожих виробів. Грошовий вимірник має універсальніший характер і може бути використаний на будь-якому підприємстві, в галузі тощо.
Таблиця 7.1
ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТРУДОВИХ ФАКТОРІВ
Показник За
планом Фактично Відхилення (+ , –) % виконання плану
1. Товарна продукція, тис. грн. 1320 1323 + 3 100,2
2. Кількість працівників, осіб 178 171 – 7 96,07
3. З них робітників 150 140 – 10 93,33
4. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками:
а) людино-днів 33000 29400 – 3600 89,09
б) людино-годин 264 000 220 500 – 43500 83,52
Розрахункові показники
5. Кількість відпрацьованих днів одним робітником (4а : 3) 220 210 – 10 95,45
6. Тривалість робочого дня (4б : 4а), год. 8,0 7,5 – 0,5 93,75
7. Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником (4б : 3) 1760 1575 – 185 89,49
8. Середньорічний виробіток, грн.
а) одного працівника (1 : 2) 7415,7 7736,8 + 321,1 104,33
б) одного робітника (1 : 3) 8800 9450 + 650 107,39
9. Середньоденний виробіток одного робітника (1 : 4а), грн. 40 45 + 5 112,5
10. Середньогодинний виро-бі¬ток одного робітника (1 : 4б), грн. 5 6 + 1 120,0
11. Питома вага робітників у складі промислово-виробни-чого персоналу (3 : 2 ? 100), % 84,27 81,87 – 2,4 ?
Аналіз починають з оцінювання виконання плану з виробітку одного працівника в грошовому вимірі. Потім порівнюють показник звітного періоду (рік, квартал, місяць) з показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств.
Від цього загального показника продуктивності праці слід перейти до більш деталізованих показників, таких як виробіток одного робітника, виробіток одного основного робітника тощо.
На наступному етапі проводять аналіз основних факторів, що впливали на загальний показник продуктивності праці. Вирішальним фактором при цьому є виробіток одного робітника, який, у свою чергу, залежить від факторів використання робочого часу і середньогодинного виробітку одного робітника. Останній показник формують насамперед фактори технічної озброєності праці, технології, кваліфікації робітників, інтенсивності праці та ін. Закінчують аналіз підрахунком резервів зростання продуктивності праці та опрацюванням заходів з їх реалізації.
7.1.4. Аналіз впливу трудових факторів
на продуктивність праці та обсяг товарної продукції
На підставі даних табл. 7.1 зробимо розрахунок впливу факторів на відхилення фактичної продуктивності праці від планової:
1) зміна питомої ваги робітників у складі промислово-вироб-ничого персоналу:
(– 2,4) ? 8800 : 100 = – 211,2 (грн.);
2) зміна середньорічного виробітку одного робітника
650 ? 81,87 : 100 = + 532,2 (грн.).
Разом: + 321 грн.
На останній фактор, у свою чергу, вплинули такі фактори:
а) зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником:
(– 10) ? 8 ? 5 = – 400 (грн.);
б) зміна тривалості робочого дня:
(– 0,5) ? 210 ? 5 = – 525 (грн.);
в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника:
1 ? 210 ? 7,5 = + 1575 (грн.).
Разом: + 650 грн.
Резервами зростання середньорічного виробітку одного робітника є подолання негативного впливу факторів а) та б) — 925 грн., або 10,5% планового показника, а резерв підвищення середньорічної продуктивності праці одного працюючого складатиме 968,5 грн. (925 • 0,8187 + 211,2), або 13,1% планового рівня цього показника.
Далі здійснюємо розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції внаслідок використання тільки категорії робітників:
1) зміна кількості робітників:
(– 10) ? 220 ? 8 ? 5 = – 88 000 (грн.);
2) зміна відпрацьованих одним робітником днів за рік (явки)
(– 10) ? 140 ? 8 ? 5 = – 56 000 (грн.);
3) зміна тривалості робочого дня:
(– 0,5) ? 140 ? 210 ? 5 = – 73 500 (грн.);
4) зміна середньогодинного виробітку одного робітника:
(+ 1) ? 140 ? 210 ? 7,5 = + 220 500 (грн.).
Разом: + 3000 грн.
Цей розрахунок показує, що три фактори є негативними і тільки один останній діяв позитивно. Проте він є і найвпливовішим і перекрив негативний вплив перших трьох факторів, які формально можна розглядати як резерви виробництва. Але зменшення чисельності робітників при забезпеченні необхідних обсягів виробництва завжди розглядається як позитивне явище і не повинно ставитися за провину підприємства. Тому резерви виробництва, виходячи з наведеного розрахунку, становлять лише 129,5 тис. грн. (56 + 73,5).
Закінчуючи аналіз наведених трудових ресурсів, можна в цілому дати позитивну оцінку їх використанню, але при цьому слід обов’язково звернути увагу на істотні недоліки в їх використанні і наявності резервів.
7.2. Аналіз стану і використання основних фондів
7.2.1. Аналіз складу, структури і технічного
стану основних фондів
Аналізуючи основні фонди, насамперед треба визначити їх середньорічну вартість і динаміку зміни за ряд років. При цьому корисно зіставити темпи їх зміни з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному виразі. Остан¬ній показник повинен мати вищі темпи зростання порівняно з основними фондами. Але економічні труднощі, які мають місце в нашій країні, можуть спричинити і зворотні тенденції.
Основні фонди підприємства поділяють на виробничі основні засоби і невиробничі основні засоби. Перші включають основні засоби основного виду діяльності (промисловості та інших галузей народного господарства). Основні засоби основної діяльності складаються з будівель і споруд, устаткування, інструменту та інших основних фондів.
Аналізуючи склад основних виробничих фондів, необхідно поділити їх на активні та пасивні, визначивши питому вагу кожної групи. Треба ретельно вивчити, як змінюється співвідношення цих груп упродовж останніх років. При цьому невпинне збільшення частки активних фондів у вигляді робочих і силових машин — мета кожного підприємства.
У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу підприємство займає і наскільки доцільно використовує її.
Інвестиційну діяльність підприємства можна оцінити, вивчивши суми залишків незавершеного будівництва, які числяться на бухгалтерському балансі (форма № 1, рядок 020), додатково можна поцікавитися, за рахунок яких коштів воно здійснювалося і чи є у підприємства довгобуд, якої він давності тощо.
Аналізуючи стан основних фондів, насамперед на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу, розраховують коефіцієнт спрацювання (зносу) основних фондів і вивчають його динаміку за ряд років. Як допоміжні можна застосовувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники віко-
вого складу устаткування. Повсюдне погіршання цих показників свідчить про серйозні проблеми з оновленням устаткування на підприємствах країни, відсутність коштів для фінансування цих потреб. До того ж, спрацьовані основні засоби зумовлюють застосування застарілих технологічних процесів, що спричиняє неконкурентоспроможність продукції більшості підприємств.
Говорячи про рівень спрацювання основних засобів, мають на увазі фізичний знос. Але є ще й моральне старіння фондів, яке значно погіршує становище.
7.2.2. Аналіз виробничих потужностей
Обсяг випуску продукції безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужності, яка характеризується максимально можливим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах. Зрозуміло, виробнича потужність змінюється, якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе й непотрібне устаткування. Все це неважко передбачити при плануванні виробництва продукції.
Однак виробнича потужність залежить також і від:
— якості та складу сировини;
— трудової дисципліни і кваліфікації працівників;
— використовуваних на виробництві інструментів і пристосу-вань;
— асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції;
— кількості та якості ремонтів устаткування;
— рівня організації праці та управління тощо.
Треба розрізняти проектну (планову) і фактичну потужність. Остання може бути більшою за проектну у зв’язку з обставинами, зазначеними вище, але фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевищити фактичну потужність підприємства.
У процесі аналізу визначають ступінь використання виробничої потужності. Якщо коефіцієнт завантаження менший за 0,5 — 0,6, ретельно досліджують причини такого становища і розробляють заходи для його виправлення. Проте не слід вимагати і повного використання основних фондів, оскільки підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку. Більше того, резервні потужності в деяких галузях народного господарства конче необхідні як засіб забезпечення надійності та безперервності роботи багатьох інших підприємств і навіть регіонів. Передусім це стосується підприємств енергопостачання, зв’язку, транспорту.
Для нових підприємств аналіз завантаження потужностей — особливо важлива справа. При цьому вивчаються не тільки ступінь освоєння відповідних виробничих потужностей, а й темпи і строки згідно з планом або проектом. Основні причини негараздів такі:
— неякісне і неповне виконання будівельно-монтажних робіт;
— конструктивні недоліки в устаткуванні та його неякісний монтаж;
— некомплексний пуск (за тимчасовими схемами);
— нестача кваліфікованої робочої сили;
— недостатня забезпеченість необхідними матеріалами та енергетичними ресурсами;
— відсутність належного обсягу попиту на ринку;
— інші неузгодження та помилки в організації та управлінні.
Недовикористання діючих виробничих потужностей значною мірою спричинене незбалансованістю окремих ланок підприємства, які перебувають у спільному технологічному ланцюгу. Тому реальна виробнича потужність підприємства визначається величиною «найвужчого» місця на виробництві (рис. 7.1). Виявлення та усунення таких місць — важливе завдання аналізу.
Рис. 7.1. Визначення виробничої потужності підприємства (Мп)
Резерви, пов’язані з недовантаженням виробничих потужностей, лише частково можна використати зусиллями колективу самого підприємства. Щодо інших — потрібні злагоджені дії і співробітництво багатьох підприємств і навіть галузей господарства країни. Ліквідація «вузьких» місць на підприємстві, як правило, потребує значних капітальних вкладень і часу.
7.2.3. Аналіз використання основних
фондів і устаткування
Усі показники використання основних засобів звичайно поділяють на дві групи:
— показники екстенсивного використання;
— показники інтенсивного використання.
Показники першої групи характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники другої групи пов’язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов’язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри тощо).
У процесі аналізу досліджуються склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з планом, у динаміці та порівняно з іншими спорідненими підприємствами. За наявності інформації аналізують також склад і використання виробничих і допоміжних площ.
Таблиця 7.2
ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Показник За
планом Фак-
тично Відхилення (+ , –)
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн. 1320 1323 + 3
2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. 660 696,3 + 36,3
3. Виробничі площі, м2 13 200 13 230 + 30
4. Кількість верстатів, одиниць 75 80 + 5
5. Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік 150 000 132 300 – 17 700
6. З них у першу зміну 100 000 94 500 – 5500
Розрахункові показники
7. Фондовіддача (1 : 2) 2,0 1,9 – 0,1
8. Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік (5 : 4) 2000 1653,75 – 346,25
9. Випуск продукції на одиницю площі, грн./м2 (1 : 3) 100 100 -
10. Середньорічний виробіток одного верстата, грн. (1 : 4) 17 600 16 537,5 – 1062,5
11. Середній виробіток за 1 верстато-годину, грн. (1 : 5) 8,8 10,0 + 1,2
12. Коефіцієнт змінності (5 : 6) 1,5 1,4 – 0,1
Особливу увагу завжди звертають на розрахунки та аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Необхідно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають.
Нарешті, слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин. Недоліки в його використанні можуть бути пов’язані:
1) з наявністю диспропорцій у діючому парку верстатів;
2) зі змінами асортименту і структури випуску продукції, а отже, і потреб у тих або інших видах устаткування;
3) з рівнем забезпеченості матеріально-технічними ресурсами і кваліфікованою робочою силою;
4) з технічним станом, якістю ремонтів і догляду за устаткуванням;
5) з іншими причинами.
Розрахунок впливу факторів
на обсяг товарної продукції (за даними табл. 7.2)
І. З використанням величини основних фондів
1. Зміна величини основних виробничих фондів:
36,3 тис. грн. ? 2 грн./грн. = 72,6 тис. грн.
2. Зміна фондовіддачі:
– 0,1 грн./грн. ? 696,3 тис. грн. = – 69,63 тис. грн.
Разом: 3,03 тис. грн.
ІІ. З використанням виробничих площ
1. Зміна виробничих площ:
+ 30 м2 ? 100 грн. / м2 = + 3,0 тис. грн.
2. Зміна випуску продукції у розрахунку на одиницю площі:
0 ? 132300 м2 = 0,0
Разом: 3,0 тис. грн.
ІІІ. З використанням кількості верстатів
1. Зміна кількості верстатів:
5 ? 17,6 тис. грн. = 88 тис. грн.
2. Зміна середньорічного виробітку одного верстата:
– 1062,5 грн. ? 80 = – 85 тис. грн.
Разом: 3,0 тис. грн.
IV. З використанням відпрацьованого часу
1. Зміна кількості відпрацьованих годин:
– 17700 год ? 8,8 грн./год = – 155,76 тис. грн.
2. Зміна виробітку за 1 верстато-годину:
1,2 грн./год ? 132300 год = 158,76 тис. грн.
Разом: 3,0 тис. грн.
Те саме, але з трьома факторами:
1. Зміна кількості верстатів
5 ? 2000 год ? 8,8 грн./год = 88000 грн.
2. Зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік:
– 346,25 год ? 80 ? 8,8 грн. / год = – 243 760 грн.
3. Зміна середнього виробітку за одну верстато-годину
1,2 грн./год ? 1653,75 год ? 80 = 158 760 грн.
Разом: 3000 грн.
Зведення резервів, тис. грн.
1. Підвищення фондовіддачі до планового рівня 69,63
2. Підвищення середньорічного виробітку одного
верстата до планового рівня 85,00
3. Більш повне використання часу роботи верстатів 155,76
4. Доведення часу роботи кожного верстата
до запланованого рівня 243,76
Усього: 243,76
Примітка: Оскільки всі резерви дублюють один одного, то слід брати тільки найбільший.
7.3. Аналіз забезпеченості підприємства
матеріальними ресурсами та їх використання
7.3.1. Загальна оцінка виконання плану
матеріально-технічного постачання
Обов’язковою умовою стійкого виробничого процесу є сво-єчасне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Цими питаннями на підприємстві займаються спеціальний підрозділ — відділ матеріально-технічного постачання, складські та транспортні служби. Значну увагу приділяють цьому плановий і технічний відділи, головні адміністратори підприємства.
У процесі аналізу необхідно дати оцінку забезпечення підприємства необхідними основними та допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з’ясувати причини і виявити винних осіб, якщо по будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.
Одна з причин — недбале складання плану постачання, внаслідок чого в ньому не зазначені деякі з потрібних матеріалів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас можуть бути прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. Аналіз повинен виявити, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підприємства.
Далі необхідно проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання, дотримання передбачених угодами термінів і ритму виробництва. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов’язань. Надалі це дає змогу уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними — теж важливий фактор нормального забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Аналіз мусить показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення.
Певним показником у цій справі можуть бути суми штрафних санкцій, які підприємство пред’явило своїм постачальникам для покриття збитків унаслідок порушень постачання. Доречно ви-вчити і «коефіцієнт корисної дії» цих санкцій, якість юридичного обґрунтування і супроводження. Взагалі, юридичний бік процесу постачання, юридична підтримка договірних стосунків — вельми важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі.
7.3.2. Аналіз складських запасів
матеріальних ресурсів
Певна неритмічність, а також недопостачання можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів матеріалів та інших ресурсів. Отже, ці запаси виконують функцію амортизатора в постачанні.
У процесі аналізу дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміці їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів і сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, розраховані по групах і окремих видах матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошовий вираз, а й натуральний (днів запасу).
Недотримання нормативів може спричинити неритмічність виробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, оскільки потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів.
Основні причини відхилень від нормативів такі:
— зміна суми вступних складських запасів для виробництва;
— відхилення, пов’язані з надходженням ресурсів на підприємство;
— зміна обсягів випуску продукції;
— зміна норм витрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції;
— асортиментно-структурні зрушення у виробництві;
— недоліки у плануванні, обліку та зберіганні сировини і матеріалів;
— прорахунки при обчисленні самих нормативів тощо.
Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів.
7.3.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
і розрахунок впливу факторів на обсяг випуску продукції
Недоліки у постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричинюють невиконання плану виробництва продукції при загалом задовільному матеріальному постачанні.
Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або оберненого до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремих виробах. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та порівняно з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат і сконцентрувати увагу на з’ясуванні причин зміни цих показників і можливих резервів економії. У процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.
Аналіз виконання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є, безперечно, головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, слід ураховувати, що головні причини, які зумовлюють поступове їх зниження, такі:
а) конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощен-ня;
б) удосконалення технології виробництва;
в) повторне використання відходів виробництва;
г) коригування рецептур;
д) зменшення частки кінцевого браку продукції;
е) зміна якості споживаних матеріалів (сировини), а також вироблюваної продукції;
є) інші.
Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість самих норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування допомагає запобігти зайвим витратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.
При проведенні аналізу дуже часто виявляються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовніш¬нього вигляду тощо. Але здебільшого мають місце так звані вимушені заміни, які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Ці заміни або зумовлені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані прагненням до здешевлення виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обґрунтовані, унаслідок чого вони найчастіше завдають шкоди виробництву. Наприклад, погіршують якість виробів, а отже, і репутацію фірми. Тому, у разі великої кількості замін матеріалів, слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів і, зокрема, організації та управління на підприємстві.
Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовуються у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути нестача цих матеріалів або суттєвий брак часу в процесі виробництва. Не варто казати, на яку оцінку заслуговує така «економія».
Якщо підприємство не має змоги виробити необхідну кількість продукції через нестачу основних матеріалів, то воно переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції, і їх слід відносити до категорії вимушених.
Проте на підприємствах іноді трапляються і такі випадки, коли ці зрушення викликані зовсім іншими причинами, але маскуються під нестачу матеріалів і незадовільне постачання. Це вимагає від аналітиків особливої пильності та об’єктивності. Мабуть, необхідно додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матеріально-технічного по¬стачання. На вимогу адміністрації робітники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, починають «вишукувати» додаткові незамовлені матеріали, а основний процес постачання у цей час здійснюється без належного контролю.
Переходячи до розрахунків впливу найбільш загальних факторів, складемо табл.7.3 і виконаємо потім відповідні розрахунки їх впливу на обсяг товарної продукції.
Таблиця 7.3
ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ
Показник За
планом Фактично Відхилення (+, –)
1. Товарна продукція, тис. грн. 1320 1323 + 3
2. Витрати основних матеріалів, тис. грн. 708 860 + 152
3. Матеріаловіддача (1 : 2) 1,8644 1,5384 – 0,326
4. Матеріаломісткість продукції (2 : 1) 0,5364 0,65 + 0,1136
Розрахунок впливу факторів
1. Зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:
152 тис. грн. • 1,8644 = + 283,39 тис. грн.
2. Зміна матеріаловіддачі порівняно з планом:
– 0,326 • 860 тис. грн. = – 280,36 тис. грн.
Разом: + 3,03 тис. грн.
Другий варіант розрахунків з використанням
показника матеріаломісткості продукції
1. Зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:
152 тис. грн. : 0,5364 = + 283,3 тис. грн.
2. Зміна матеріаломісткості продукції порівняно з планом (зворотний вплив):
– (+ 0,1136) • 1323 тис. грн.: 0,5364 = – 280,2 тис. грн.
Разом: + 3,1 тис. грн.
Проілюструвати вплив додаткових факторів можна за допомогою табл. 7.4.
Таблиця 7.4
ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ?
Показник За
планом Фактично Відхилення (+, –)
1. Обсяг виробництва цементу, тис. т 1200 1235 + 35
2. Залишок клінкеру на початок року, тис. т 20 25 + 5
3. Вироблено клінкеру за рік, тис. т 970 990 + 20
4. Використано клінкеру — всього, тис. т 982 1003 + 21
у тому числі:
— на виробництво власної продукції 960 950 – 10
— на поставку іншим підприємствам 22 53 + 31
5. Залишок клінкеру на кінець року, тис. т 8 12 + 4
6. Норма витрат клінкеру на 1т цементу, кг 800 769,23 – 30,77
7. Вихід цементу з 1 т клінкеру, т 1,25 1,3 + 0,05
Спрощений розрахунок передбачає визначення впливу тільки двох факторів. Це:
1. Зміна кількості використаного клінкеру на виробництво власної продукції:
– 10 тис. т • 1,25 т/т = – 12,5 тис. т.;
2. Зміна матеріаловіддачі:
+ 0,05 т/т • 950 тис. т = + 47,5 тис. т.
Разом: + 35 тис. т.
Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дію таких чотирьох факторів:
а) вплив понаднормативного залишку клінкеру на початок ро-ку:
+ 5 тис. т • 1,25 = +6,25 тис. т;
б) вплив зміни обсягу виробництва клінкеру за рік порівняно з планом:
+ 20 т • 1,25 = + 25,0 тис. т.;
в) вплив зміни залишку клінкеру на кінець року (зворотний вплив):
– (+ 4 тис. т ) • 1,25 = – 5 тис. т.;
г) вплив понадпланового продажу клінкеру іншим підприємствам галузі (зворотний вплив):
– (+ 31 тис. т ) • 1,25 = – 38,75 тис. т.
Разом: – 12,5 тис. т
Ці розрахунки можна виконати з використанням показника норми витрат на одиницю продукції таким чином:
1. Зміна кількості використаного клінкеру на виробництво власної продукції:
10 тис. т : 0,8 т/т = – 12,5 тис. т ;
2. Зміна норми витрат на одиницю продукції (матеріаломісткості):
– (– 0,03077) • 1235 / 0,8 = + 47,5 тис. т,
у тому числі у складі першого фактора:
а) 5: 0,8 = + 6,25 (тис. т);
б) 20 : 0,8 = + 25 (тис. т);
в) – 4 : 0,8 = – 5 (тис. т);
г) – 31 : 0,8 = – 38,75 (тис. т).
Усього: – 12,5 тис. т
Разом: + 25 тис. т.
Отже, резерви виробництва становлять 43,75 тис. т цементу (5,0 + 38,75).
Контрольні запитання
1. Як визначити, чи забезпечене підприємство трудовими ресурсами?
2. Як проаналізувати якість робочої сили?
3. Що таке плинність кадрів?
4. Як дослідити використання робочого часу?
5. Як проаналізувати продуктивність праці?
6. Показники забезпеченості підприємства устаткуванням, виробничими площами та іншими основними засобами.
7. Показники і фактори використання виробничих потужностей та устаткування.
8. Як визначити, чи забезпечене підприємство у повному обсязі матеріальними ресурсами?
9. Яку роль виконують складські запаси виробничих ресурсів і як їх проаналізувати?
10. Показники використання сировини, матеріалів тощо.
11. Які фактори впливають на використання всіх виробничих ресурсів?
12. Порядок розрахунку впливу головних факторів на обсяг виробництва продукції.
13. Методика підрахунку резервів зростання товарної продукції та її реалізації.
ТЕМА 8. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ
Собівартість продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат на виробництво та реалізацію продукції. Розрізняють виробничу собівартість продукції, собівартість усього товарного випуску та окремих видів продукції. За впливом на собі¬вартість обсягу виробництва розрізняють змінну та фіксовану частини собівартості продукції.
Під час аналізу звичайно використовуються такі показники:
1) валові витрати;
2) виробнича собівартість товарної продукції;
3) витрати на 1 гривню товарної продукції;
4) собівартість окремих видів продукції.
Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:
1) оцінювання виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також за окремими видами продукції;
2) вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових за статтями, а також за окремими видами і групами продукції;
3) виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.
Для аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансові результати (розділ 11) і звіту підприємства з праці. Залучають також планові та звітні калькуляції з окремих видів продукції та відповідні дані бухгалтерсь¬кого обліку.
8.1. Оцінка виконання плану
із собівартості продукції
План із собівартості продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. В останньому випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції. Для вивчення собівартості продукції у динаміці більш придатний показник витрат на 1 грн. товарної продукції (З), який обчислюється так:
, (8.1)
де С — виробнича собівартість товарної продукції;
Т — вартість товарної продукції в цінах реалізації.
Цей показник одночасно може певною мірою виконувати роль показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо показник витрат дорівнює 80 коп. на 1 грн. товарної продукції, то це також свідчить, що рентабельність виробництва дорівнює 20 коп. (100 – 80) відносно 1 грн. товарної продукції. Природно, цей показник залежить від зміни суми собівартості продукції. Проте він також залежить від:
— структури та асортименту вироблюваної продукції;
— рівня цін на продукцію даного підприємства.
Особливих пояснень потребує фактор асортиментно-структур¬них зрушень, дія якого проявляється тоді, коли рівень витрат на окремі види продукції неоднаковий.
Для визначення впливу кожного із зазначених факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Вихідні дані для розрахунків наведені в табл. 8.1, з якої видно, що порівняно з первісним планом фактичні витрати збільшились на 0,5 коп. (48 – 47,5). Визначимо кількісний вплив різних факторів на відхилення послідовним відніманням відповідних показників:
1) зрушення у структурі та асортименті виробленої продукції
47,6 – 47,5= + 0,1 (коп.);
2) зміна собівартості окремих видів продукції:
50,6 – 47,6 = + 3,0 (коп.);
3) зміна цін на вироблену продукцію:
48,0 – 50,6 = – 2,6 (коп.)
Разом: + 0,5коп.
Таблиця 8.1
Показник За первісним планом Фактично
За планом, перерахованим на
фактичний асортимент і структуру виробництва У цінах
плану, але за фактичною собівартістю продукції У
діючих цінах
1. Cобівартість товарної продукції, тис. грн. 627 630 670 670
2. Товарна продукція, тис. грн. 1320 1323 1323 1395
3. Витрати на 1 грн. то¬варної продукції, коп. 47,5 47,6 50,6 48,0
8.2. Аналіз витрат за елементами
і статтями витрат
Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати — це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати (табл. 8.2). Аналіз витрат за елементами витрат дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва).
У табл. 8.2 наведено дані за статтями витрат. Аналіз звичайно починають з оцінювання загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень по окремих видах витрат. При цьому слід ураховувати, що деякі відхилення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного і того самого фактора. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження витрат на заробітну плату, але підвищити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устаткування.
Таблиця 8.2
ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО (%)
Показник Уся промисловість (1996 р.) Звіт 1990 р. Звіт 1999 р. Відхилення (+, –)
1. Матеріальні витрати 67,3 53,6 70,9 + 17,3
2. Витрати на оплату праці 10,5 10,9 7,9 – 3,0
3. Відрахування на соціальні потреби 4,5 1,7 4,8 + 3,1
4. Амортизація 6,7 14,7 11,0 – 3,7
5. Інші витрати 11.0 19,1 5,4 – 13,7
Разом 100,0 100,0 100,0 —
Таблиця 8.3
СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЗА СТАТТЯМИ ВИТРАТ
тис. грн.
Показник Фактично випущена товарна продукція Відхилення
за плановою собівартістю за фактичною собівартістю абсолютне %
1. Сировина й матеріали 160 157 – 3 – 1,8
2. Зворотні відходи (віднімаються) 3 5 +2 + 66,6
3. Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств 175 193 + 18 + 10,3
4. Зарплата основна виробничих робітників 108 114 + 6 + 5,6
5. Зарплата додаткова виробничих робітників 8 10 + 2 + 25,0
6. Відрахування на соціальне страхування 35 39 + 4 + 11,4
7. Загальновиробничі витрати 147 157 + 10 + 6,8
8. Втрати від браку ? 5 + 5
Виробнича собівартість 630 670 + 40 + 6,35
Ще один комплексний фактор — збільшення купованих виробів і напівфабрикатів. Він збільшує суму відповідних матеріальних витрат, а це обов’язково веде до зниження витрат на заробітну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшує витрати на сировину та матеріали й, імовірно, за іншими статтями. Отже, негативні відхилення за одними статтями не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних відхилень за іншими статтями. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат. Але дія таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Звичайно відхилення за кожною статтею собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.
Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості необхідно перейти до більш ретельного аналізу витрат за окремими статтями собівартості продукції.
8.3. Аналіз матеріальних витрат
Аналізуючі матеріальні витрати, необхідно враховувати, до якої галузі належить досліджуване підприємство. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва питома вага цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої і харчової промисловості.
Далі необхідно встановити, які технологічні процеси застосовуються, наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Нині особливу увагу слід приділяти витратам палива та електроенергії у зв’язку з їх дефіцитністю і великою вартістю. У деяких галузях промисловості (енергомісткі виробництва)аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер.
Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного їх обсягу з плановим чи базовим і в обчисленні впливу окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика дослідження їх залежать від особливостей технології, а також від використовуваних видів сировини, матеріалів та енергоносіїв.
Проте завжди слід виявляти вплив таких факторів:
1) зміни питомих витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції — фактор «норм»;
2) зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор «цін».
Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:
а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;
б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розван-тажувальні;
в) заготівельних витрат.
Зміна питомих витрат сировини та матеріалів може відбуватися з причин:
а) пов’язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;
б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрачання.
Розглянемо розрахунок впливу факторів «норм» і «цін» на підставі даних табл. 8.4.
Таблиця 8.4
МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ НА РЕДУКТОР «А» (20000 шт.)
Матеріал За планом Фактично Відхилення, (гр. 6 – гр. 3)
Норма витрат, кг Ціна, грн. Сума, грн. Норма витрат, кг Ціна, грн. Сума, грн.
А 1 2 3 4 5 6 7
1. Литво 2 1,5 3,0 1,8 2,0 3,6 + 0,6
2. Прокат чорних металів 10 2,5 25,0 11 2 22 – 3,0
3. Латунь листова 0,5 3 1,5 0,6 4 2,4 + 0,9
4. Інші матеріали ? ? 15 ? ? 14 – 1
Разом ? ? 44,5 ? ? 42 – 2,5
І етап деталізації відхилення
При загальній економії матеріалів 2,5 грн. на один виріб перевитрати по двох видах матеріалів становили 1,5 грн. (0,6 + 0,9). Це й буде резервом зниження матеріальних витрат у розрахунку на 1 виріб. Дані беруть з рядка 7 таблиці.
ІІ етап деталізації відхилення
Литво:
фактор «норм»: (1,8 – 2,0) • 1,5 = – 0,3 (грн.);
фактор «цін»: (2,0 – 1,5) • 1,8 = + 0,9 (грн.).
Разом: + 0,6 грн.
Прокат чорних металів:
фактор «норм»: (11 – 10) • 2,5 = + 2,5 (грн.);
фактор «цін» (2 – 2,5) • 11 = – 5,5 (грн.).
Разом: – 3,0 грн.
Латунь листова:
фактор «норм»: (0,6 – 0,5) • 3 = + 0,3 (грн.);
фактор «цін»: (4 – 3) • 0,6 = + 0,6 (грн.).
Разом: + 9,0 грн.
Резерв економії становить 4,3 (0,9 + 2,5 + 0,3 + 0,6), тоді як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 1,5 грн.
Аналіз матеріальних витрат завжди закінчується підрахунком резервів зниження витрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання.
8.4. Аналіз витрат на оплату праці
У більшості галузей промисловості витрати на оплату праці мають меншу питому вагу в собівартості продукції, ніж матеріальні витрати. Проте загальновідомо, що одним із найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці. Тому аналізові витрат на оплату праці слід завжди приділяти увагу в першу чергу.
Оплату праці аналізують за двома напрямами:
1) аналіз фонду оплати праці як елемента витрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми (1-ПВ);
2) аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляції, насамперед за статтею «зарплата виробничих робітників».
Перший напрям має явні переваги, оскільки ґрунтується на всебічній інформації звітності за трудовими показниками. Аналіз виконання фонду оплати праці розпочинають з визначення абсолютного відхилення від планового фонду або фактичного відхилення за базовий період. Після цього досліджують причини такого відхилення, виявляючи вплив двох факторів: зміни середньо¬облікової чисельності (кількісний фактор) і зміни середньої заробітної плати (якісний фактор).
Для розрахунку можна використати спосіб абсолютних різниць, згідно з яким вплив першого з названих факторів визначають мно¬женням відхилення від плану за кількістю на планову середню заробітну плату, а вплив другого — множенням відхилення від плану з середньої заробітної плати на фактичну чисельність.
Середньорічна заробітна плата, у свою чергу, залежить від дії таких факторів: кількості робочих днів у періоді, тривалості робочого дня (зміни), середньогодинної оплати. Методика розрахунку така сама, як і при визначенні впливу факторів на середньорічний виробіток 1 робітника.
Під час аналізу складу фонду заробітної плати робітників потрібно встановити співвідношення між різними видами оплати праці (почасова, відрядна та ін.), а також виявити непродуктивні виплати. Серед останніх найбільш відомі такі:
1) доплати у зв’язку зі змінами умов праці;
2) доплати за роботу в понаднормовий час;
3) оплата цілодобових простоїв і годин внутрішньозмінних простоїв;
4) заробітна плата у складі браку продукції.
Крім того, у складі нарахованої заробітної плати можуть бути оплата невиконаних технологічних операцій, оплата невиготовленої готової продукції (приписки обсягів виробництва) тощо. Всі ці суми слід ураховувати як резерви економії фонду заробітної плати.
Зменшення непродуктивних виплат заробітної плати зовсім не суперечить підвищенню основних тарифних розцінок і погодинної плати, особливо коли спостерігається зростання продуктивності праці. Взагалі, на сучасному етапі підвищення рівня заробітної плати — надзвичайно важливий економічний і соціальний фактор, проте він залежить не лише від продуктивності праці, а й мусить тісно узгоджуватися з фінансовим станом підприємства.
8.5. Загальновиробничі витрати
Питома вага витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості продукції залежить від галузі промисловості.
Під час аналізу можна встановити абсолютне та відносне їх відхилення від кошторису як у цілому, так і за окремими видами статей. Проте аналіз у динаміці цих витрат доцільно проводити лише з використанням відносних показників у розрахунку на 1 грн. товарної продукції.
Аналізуючи ці витрати, треба пам’ятати, що вони здебільшого мають сталий характер. Тому звичайно обмежуються визначенням абсолютних відхилень від кошторису. Винятком є витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання (крім їх амортизації), які за своєю сутністю є змінними, оскільки залежать від обсягу виробництва. За цими витратами розраховують також відносне відхилення, порівнюючи фактичні витрати з даними кошторису, перерахованими на відсоток виконання плану випуску товарної продукції. У подальшому аналізі слід виявити причини відхилень фактичних витрат від планових.
Причинами відхилень за окремими статтями витрат можуть бути:
амортизація устаткування — зміна вартості устаткування, в тому числі внаслідок переоцінки, дострокового надходження й вибуття основних засобів, зміна порядку і норм амортизаційних відрахувань;
поточний і капітальний ремонти — зміна норм витрачання і цін на ремонтні матеріали, зміна погодинної оплати робіт і трудомісткості виконання їх, зміна кількості устаткування та обсягів виконаних робіт тощо.
Причинами відхилень за статтями витрат можуть бути також необґрунтованість плану і неправильне їх віднесення.
8.6. Аналіз собівартості
окремих видів продукції
Як зазначалося, важливим показником загальної собівартості продукції є собівартість її окремих видів. Для аналізу використовують планові та фактичні калькуляції собівартості продукції. Об’єктом калькулювання можуть бути продукція чи роботи (послуги). Проте головний об’єкт калькулювання — це готові вироби, які поставляються за межі підприємства. Ураховуючи значну трудомісткість процесу калькулювання, підприємства обмежуються калькулюванням собівартості лише найважливіших видів продукції.
Під час аналізу встановлюють ступінь виконання плану за собівартістю окремих видів продукції, вивчають відхилення за статтями калькуляції від плану або базових показників, визначають причини, що зумовили значні відхилення за найбільш вагомими статтями калькуляції.
Якщо підприємство тривалий час випускає певний вид продукції, обов’язково треба вивчити динаміку показників її собівартості за цей період. Уважається, що собівартість продукції має тенденцію до постійного зниження. І це правильно. Проте існують і протилежні напрями її зміни. Так, підвищення якості продукції у деяких виробництвах поєднується із зростанням її собівартості. Причому її зростання, починаючи з певної межі, може мати нестримний характер (рис. 8.1). В інших випадках періоди сталого зниження витрат виробництва поступово переходять у повільне їх зростання, наприклад, коли погіршуються умови роботи або склад руд у гірничій промисловості (рис. 8.2). У машинобудуванні та інших фінішних виробництвах, де періодично оновлюється асортимент продукції, зміна показників собівартості може мати пульсуючий характер. Періоди плавного зниження витрат чергуються із різким стрибком внаслідок освоєння виробництва нової моделі виробу (рис. 8.3 і 8.4).
Рис. 8.1. Зв’язок рівняння якості
та собівартості продукції
Рис. 8.2. Зміни собівартості продукції
на гірничих підприємствах
Рис. 8.3. Зв’язок собівартості
продукції з оновленим
асортиментом продукції (І тип)
Рис. 8.4. Поєднання фактора якості
продукції і зміни асортименту
із собівартістю продукції (ІІ тип)
Аналіз собівартості окремих видів продукції слід закінчувати пошуком резервів її зниження. Поточні резерви собівартості включають усі види непродуктивних витрат (як явні, так і приховані), а також виявлені під час аналізу перевитрати ресурсів і надмірні витрати грошових коштів.
Перспективні резерви зниження собівартості продукції, як правило, передбачають проведення значних організаційних, технологічних, конструкторських та інших видів робіт, що, до речі, потребує певних додаткових інвестицій. Насамперед це стосується можливого збільшення обсягів виробництва. Доб¬ре відомо, що за інших рівних обставин збільшення обсягів виробництва знижує собівартість продукції через відносно сталі витрати на управління виробництвом (так звані умовно-постійні витрати). Цей шлях зниження собівартості хоч і дуже простий, але має певні згасаючі можливості одер¬жання позитивного ефекту (рис. 8.5). До того ж, наявні виробничі потужності підприємства і попит на даний виріб можуть обмежувати збільшення обсягів виробництва продукції.
Рис. 8.5. Зміна собівартості виробу
при збільшенні обсягу його виробництва
Собівартість одиниці продукції розраховують за формулою
,
де П — умовно-незмінні витрати (П = 900 тис. грн.);
V — змінні витрати (V = 50 грн. / шт.);
qі — обсяг виробництва;
Ц — ціна (80 грн.).
q1 = 30 тис. шт. С1 = 80 (грн.);
q2 = 60 тис. шт. С2 = = 65 (грн.);
q3 = 90 тис. шт. С3 = 60 (грн.);
q4 = 120 тис. шт. С4 = 57,5 (грн.);
q5 = 150 тис. шт. С5 = 56 (грн.);
q6 = 180 тис. шт. С6 = 55 (грн.).
Одним із варіантів розглянутого вище впливу обсягу виробництва на собівартість є природне збільшення кількості виробів нової продукції в міру засвоєння технології її виробництва та відповідного вдосконалення її. Але тут починає діяти й новий фактор — час. Утім, коли підкреслюють позитивний вплив концентрації виробництва на собівартість продукції, то мають на увазі передусім вплив на неї фактора обсягу випуску продукції!
Важливим фактором здешевлення виробництва основної продукції може стати виготовлення з відходів основного виробництва побічної продукції (комбінування виробництва). Цей шлях особливо ефективний у харчовій галузі, підприємствах будівельних матеріалів тощо.
У галузях обробної промисловості гарні результати дають фактори, пов’язані зі стандартизацією (нормалізацією, уніфікацією) продукції, а також зі спеціалізацією та кооперуванням підприємств. Все це разом дає змогу збільшувати обсяги та економити ресурси виробництва, а отже, зменшувати собівартість продукції.
Зазначені фактори діятимуть ще результативніше, коли вони спиратимуться на фактор упровадження досягнень науково-технічного прогресу. Але цей фактор, хоча й один із наймогутніших і найвпливовіших, завжди потребує значних інвестицій і часу. Він всеохоплюючий і довготерміновий, має різні напрями і терміни. Одним із наслідків його дії є поява нових видів продукції і підвищення якості інших видів. Усе це сприяє оновленню асортименту і підвищенню якості продукції. Зазначений фактор здебільшого зумовлює потребу в одночасних значних додаткових витратах, що, природно, підвищує собівартість нової продукції. Фактором подорожчання виробництва є, як зазначалося вище, погіршання умов видобутку палива і сировини, поступове зниження якості продукції видобувних галузей промисловості.
Контрольні запитання
1. Які завдання розв’язують при аналізі собівартості продукції?
2. Показники собівартості та джерела інформації.
3. Порядок вивчення собівартості за статтями витрат та елементами.
4. Як проаналізувати матеріальні витрати у складі собівартості окремих видів продукції?
5. Як проаналізувати витрати на оплату праці та інші витрати?
6. Які фактори впливають на собівартість окремих видів продукції?
7. Порядок визначення резервів зниження собівартості продукції.
Практичне заняття 7
Робота в аудиторії
1. Загальна оцінка рівня собівартості продукції та виконання планових завдань.
2. Аналіз показника витрат у розрахунку на 1 грн. продукції. Задачі 37 і 38.
3. Аналіз динаміки показників собівартості продукції.
Самостійна робота
1. Аналіз собівартості за елементами витрат. Задача 39.
2. Аналіз собівартості за статтями витрат.
3. Вивчення методики аналізу матеріальних витрат і заробітної плати.
Практичне заняття 8
Робота в аудиторії
1. Аналіз матеріальних витрат у складі собівартості продукції. Задачі 40 і 41.
2. Аналіз використання фонду оплати праці. Задачі 42, 43, 44, 45.
3. Розрахунок впливу факторів.
Самостійна робота
1. Аналіз витрат на обслуговування виробництва. Задача 46.
2. Аналіз інших витрат у складі виробничої собівартості.
3. Вивчення методики аналізу собівартості окремих видів продукції і розрахунку резервів її зниження.
4. Задачі 44 і 45.
Практичне заняття 9
Робота в аудиторії
1. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
2. Підрахунок резервів зниження собівартості продукції. Задача 47.
3. Узагальнення результатів аналізу собівартості продукції і розробка заходів щодо реалізації резервів.
Самостійна робота
1. Письмові висновки відповідно до виконаного аналізу.
2. Вивчення методики аналізу прибутку і рентабельності виробництва.
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
ТЕМА 9. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
9.1. Значення, завдання та інформація
для проведення аналізу
Прибуток — один з основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковість, ефективність функціонування підприємства. Головна частина прибутку формується як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво цієї продукції (та на її продаж). Якщо власні витрати підприємства більші за грошові надходження від реалізації, то воно зазнає збитків.
Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» розрізняють кілька видів прибутку (збитку). По-перше, це валовий прибуток, тобто різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реалізованої продукції. По-друге, це фінансові результати від операційної діяльності, які, зрозуміло, будуть менші ніж перша сума за рахунок відрахування «адміністративних витрат» і «витрат на збут». Далі йдуть фінансові результати від звичайної діяльності (до оподаткування і після нього) і, нарешті, — чистий прибуток або збиток. Порядок формування цих показників наведено на рис. 9.1.
Під час аналізу треба розв’язати такі завдання:
1. Оцінити виконання плану з прибутку у цілому і за окремими видами прибутків і збитків.
2. Вивчити динаміку фінансових результатів за ряд років.
3. Визначити вплив основних факторів на зміну суми прибутку від реалізації товарної продукції.
4. Оцінити рівень рентабельності продукції та підприємства.
5. Обчислити резерви зростання прибутку і рентабельності.
Аналіз фінансових показників слід проводити за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати», форми № 1 «Баланс підприємства», а також даних обліку і матеріалів фінансового відділу. Для пошуку резервів зростання прибутку залучається інформація щодо рентабельності споріднених підпри¬ємств як в Україні, так і за кордоном.
9.2. Аналіз чистого прибутку
Фінансові результати підприємства наведено в табл. 9.1.
Таблиця 9.1
ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЗВІТНИЙ РІК
Показник Звітний рік Відхилення фактичних даних від плану
За
планом Фактично
Сума %
1. Валовий прибуток 660 620 – 40 6,1
2. Операційні доходи і витрати – 200 – 203 – 3 – 1,5
3 Фінансові результати від операційної діяльності (1+2) 460 417 – 43 9,3
4.Фінансові результати від інвестиційної діяльності — + 15 + 15
5. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (3 + 4) 460 432 – 28 5,9
6. Податок на прибуток 138 130 – 8 5,8
7. Фінансові результати від звичайної діяльності (5 – 6 ) 322 302 – 20 6,2
8 . Надзвичайні доходи і витрати — – 18 – 18
9. Чистий прибуток або збиток (7 + 8) 322 284 – 38 – 11,8
За даними табл. 9.1 можна зробити такі висновки. План з чистого прибутку підприємство не виконало (88,2%), недобір прибутку становив 38 тис. грн. Це сталося, в першу чергу, через значне невиконання плану з валового прибутку (– 40 тис. грн.). Як позитивне явище слід відзначити одержані незаплановані суми від інвестиційної діяльності (15 тис. грн.). Проте в роботі підприємства є й 18 тис. грн. збитків, пов’язаних з надзвичайними подіями.
9.3. Аналіз валового прибутку
Аналіз виконання плану з прибутку від реалізації товарної продукції починається з розрахунку впливу основних факторів. Для цього необхідно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік і відповідну інформацію за попередній рік, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Приклад необхідних технічних розрахунків наведено в табл. 9.2.
Таблиця 9.2
ПОКАЗНИКИ ФОРМУВАННЯ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ
тис. грн.
Показник За звітом у минулому році Реалізація
у звітному році за цінами,
собівартістю
та структурою минулого року Фактична
реалізація за звітний період, за структурою та собівартістю минулого року Фактично у звітному періоді
1. Чистий дохід (ви¬ручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 035) 1000 950* 1243 1243
2. Собівартість реалізованої продукції ( рядок 040) 540 513** 671*** 623
3. Валовий прибуток (від реалізації товарної продукції) (рядок 050) 460 437 572 620
4. Витрати на 1 грн. реалізованої продук¬ції (2 : 1 цієї табл.), коп. 54 54 54 50,1
Довідка: Обсяг реалізації у незмінних цінах у звітному періоді становив 95% від торішнього.
* 1000 • 0,95 = 950 (тис. грн.);
** 540 • 0,95 = 513 (тис. грн.);
*** 1243 • 0,54 = 671 (тис. грн.).
Вплив факторів розраховується так:
1) вплив обсягу реалізації товарної продукції:
437 – 460 = – 23 (тис. грн.)
або
460 • (– 5 ) : 100 = – 23 (тис. грн.) (негативний вплив);
2) вплив зміни цін:
572 – 437 = + 135 (тис. грн.) (позитивний вплив),
у тому числі:
а) вплив зміни цін на готову продукцію:
1243 – 950 = 293 (тис. грн.) (позитивний вплив);
б) вплив зміни цін на сировину, напівфабрикати, енергію тощо:
– (671 – 513 ) = – 158 (тис. грн.) (негативний вплив);
3) вплив собівартості продукції та асортиментно-струк-турних зрушень
620 – 572 = +48 (тис. грн.).
Загальний вплив усіх факторів:
– 23 + 135 + 48 = + 160 (тис. грн.).
Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:
620 – 460 = + 160 (тис. грн.).
Якщо аналізується прибутковість реалізованої продукції одного виду, то визначають дію лише трьох факторів. Розрахунки їх впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрішньогосподарської інформації, яка, до того ж, містить планові дані. Вихідну інформацію для розрахунків наведено в табл. 9.3.
Таблиця 9.3
ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПРОДУКЦІЇ
Показник За
планом Фактично Абсолютне відхилення (+, –)
1. Реалізовано продукції:
а) у тис. грн. 850 800 – 50
б) в одиницях 10 000 8000 – 2000
2. Ціна за одиницю продукції, грн. 85 100 + 15
3. Собівартість реалізованої одиниці, грн. 70 75 + 5
4. Прибуток на одиницю продукції, грн. 15 25 + 10
5. Прибуток від реалізації всієї товарної продукції (1б • 4), тис. грн. 150 200 + 50
Розрахунок впливу факторів на величину валового прибутку від реалізації товарної продукції
1) вплив обсягу реалізації продукції в натуральному вимірі:
(– 2000) • 15 = – 30 000 (грн.)
або
150 000 ? = – 30 000 (грн.);
2) вплив зміни собівартості продукції:
– (+ 5) • 8000 = – 40000 (грн.);
3) вплив зміни цін:
+ 15 • 8000 = + 120 000 (грн.).
Разом: + 50 000 (грн.).
Два фактори негативно впливали на суму прибутку і разом зменшили його на 70 тис. грн., резерв — лише 30 тис. грн.
Під час аналізу прибутків або збитків від іншої реалізації необхідно зіставляти фактичні дані з планом або аналогічними сумами за попередній період. Далі визначають причини їх появи або відхилень. Особливу увагу слід приділити аналізу незапланованих збитків. У більшості випадків ці суми доцільно включати до складу резервів зростання прибутку підприємства.
9.4. Аналіз інших доходів і витрат
До складу цих фінансових результатів належать численні суми, пов’язані з загальним управлінням підприємством, фінансовими та інвестиційними операціями, а також сумами, що стосуються надзвичайних подій.
Передусім слід дослідити склад сум адміністративних витрат і витрат на збут та проаналізувати їх вплив на фінансові результати, що стосуються операційної діяльності підприємства. Далі вивчають результати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, та доходи і витрати від надзвичайних подій.
Особливу увагу слід приділити наявності сум, складу і динаміці штрафів, пені та неустойок. З’ясувавши причини їх виникнення і виявивши винних, треба розробити конкретні заходи щодо їх зменшення. Аналізуючи фінансові результати, пов’язані з надзвичайними ситуаціями (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де — звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки і спричинила значні збитки, не слід розглядати як фактор, що не залежав від роботи підприємства). Тому ці збитки за своєю суттю є не що інше, як резерв збільшення прибутку. Так само можна розглядати і багато інших збитків. Це й списання заборгованості, термін позовної давності якої минув, збитки від ліквідації основних засобів, від операцій з цінними паперами тощо.
Аналізуючи позареалізаційні збитки та обставини їх виникнення, завжди слід мати на увазі, що за кожною конкретною сумою стоїть не менш конкретна посадова особа. Дати оцінку її кваліфікації, сумлінності та відповідальності за свої дії — дуже важлива справа аналітиків.
9.5. Аналіз рентабельності
Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тоб¬то відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).
Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути обчислений як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна обчислити також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.
Рентабельність окремих видів продукції Рі обчислюється за формулою
Rі = , (9.1)
де Rі — рентабельність і-го виду продукції, %;
Ці, Сі — відповідно ціна і собівартість і-го виду продукції.
У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. Насамперед усі вироби групують за ознакою «рентабельна чи нерентабельна продукція». При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують питому вагу (у відсотках до загальної кількості виробів), а також їх питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.
Дуже важливо здійснити групування вироблюваної продукції за рівнем рентабельності:
— вироби з низькою рентабельністю;
— вироби із середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);
— вироби високорентабельні.
При цьому необхідно дати оцінку питомої ваги кожної групи в загальному обсязі реалізації.
Далі здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких
— рентабельність помітно зросла;
— рентабельність суттєво не змінилася;
— рентабельність знизилася.
Групування виробів за зазначеними та, можливо, за іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати вплив на рентабельність продукції таких факторів, які:
— зміна ринкових цін на продукцію даного підприємства;
— зміна податку на додану вартість;
— зміна рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.
Серед факторів, які впливають на собівартість продукції, особ¬ливу увагу треба звернути на час випуску продукції. У перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, але наступні кілька років спостерігається значне підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується і навіть може почати зменшуватися. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй фактором може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вив¬чення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності — цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства. Для цього рекомендується будувати графік розрахунку критичної точки обсягу виробництва (рис. 9.2).
Рис. 9.2. Графік визначення точки критичного обсягу виробництва
Використаємо дані табл. 9.3 за звітом і додатково врахуємо, що постійні витрати, які не залежать від змін обсягу виробництва, становлять 200 тис. грн., а змінні витрати —50 грн. на одиницю продукції.
За наведеними даними будуємо графік, відкладаючи на горизонтальній осі обсяг випуску продукції у натуральному вимірі, а на вертикальній — вартість випуску продукції в цінах реалізації, за вирахуванням ПДВ, і загальну собівартість її. Лінія ОВ показує вартість продукції, АБ — постійні витрати, АС — змінні витрати. Тоді вертикальна лінія В1О1 відображає величину вартості реалізованої кількості продукції, яка поділяється на такі складові: відрізок О1Б1 — постійна частина витрат, Б1С1 — змінні витрати і С1В1 — фактичний прибуток при випуску 8000 одиниць даної продукції.
Графік дає можливість здійснити ряд аналітичних розрахунків. Насамперед зауважимо, що точка перетину лінії вартості продукції ОВ і лінії собівартості випуску АС являє собою той критичний обсяг виробництва, при якому виручка за продукцію дорівнює її собівартості. Перпендикуляр з точки Ск на горизонтальну вісь до точки Ок показує критичний обсяг виробництва — 4000 одиниць. При виробництві продукції нижче від цього обсягу підприємство працюватиме зі збитком, при вищому обсязі — одержить прибуток. Як було встановлено розрахунками, при обсязі виробництва 8 тис. одиниць прибуток становить 200 тис. грн., який на графіку показаний відрізком С1В1.
За допомогою такого графіка можна проаналізувати різні варіанти обсягів виробництва і визначити ступінь їх прибутковості. Проте слід мати на увазі, що цей графічний метод передбачає ряд допущень та умовностей, а саме:
1) незмінність постійної частини витрат для будь-якого обсягу виробництва;
2) повна пропорційність зміни змінних витрат;
3) стабільні, незмінні ціни;
4) випуск одного виду або однорідної продукції.
Реально дотримати всі ці умови не вдається. Але для початкового аналізу варіантів обсягу виробництва цей графічний метод може бути дуже корисним і наочним.
Розрахунок критичної точки обсягу виробництва можна здійснити, використовуючи таку формулу:
, (9.2)
де Q кр. т — кількість виробленої (проданої) продукції, яка забезпечує беззбитковість (нульовий варіант);
З пост — загальна сума постійних витрат підприємства;
Ц і — ринкова ціна і-го виробу;
С і змін. — змінні витрати в складі і-го виробу.
Суму валового прибутку, який одержить підприємство (Пвал) за заданої кількості виробів (кі ), підраховують за формулою:
П вал = (Ці • Qі) – (З пост. + Сі змін. • Qі) (9.3)
або
П вал = (Ці – Сі) • Qі – З пост. (9.4)
І нарешті, можна визначити потрібну кількість продукції для одержання бажаної суми валового прибутку (Пі):
. (9.5)
У подальшому аналізі можна застосувати більш точні розрахунки відносно бажаного варіанта обсягу виробництва.
Рентабельність всієї реалізованої продукції можна обчислити на підставі даних табл. 9.2. Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:
Rм = 460 • 100/540 = 85,2.
Аналогічний показник за звітний рік становив:
Rз = 620 • 100/623 = 99,5.
Таким чином, загальне збільшення цього показника за рік становило 14,3%. Показник рентабельності продукції в цілому по підприємству може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізованій продукції.
9.6. Аналіз рентабельності підприємства
Рентабельність підприємства — це найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати. На підставі даних табл. 9.1 і 9.2 виконаємо потрібні розрахунки в табл. 9.4:
Таблиця 9.4
Показник У минулому році У звітному році Відхилення (+, –)
1. Чистий прибуток, тис. грн. 248 284 + 36
2. Середньорічна величина виробничих фондів, тис. грн. 1550 1577 + 27
3. Обсяг реалізації продукції, тис. грн. 1320 1243 – 77
4. Рентабельність підприємства, % (ряд. 1 : ряд. 2 • 100) 16 18,01 + 2,01
5. Реалізація на 1 грн. виробничих фондів, коп. (3 : 2) 85,16 78,82 – 6,34
6. Прибуток на 1 грн. реалізації, коп. (1 : 3) 18,79 22,85 + 4,06
Рентабельність підприємства у звітному періоді становила 18,01% і була більша проти минулого року на 2,01%. Зміна цього показника є результатом дії двох факторів, %:
1) зміни реалізації на 1 грн. виробничих фондів:
– 6,34 • 18,79 : 100 = – 1,19;
2) зміни прибутку на 1 грн. реалізації продукції:
+ 4,06 • 78,82 : 100 = + 3,20
Разом: + 2,01.
Таким чином, підвищення рентабельності підприємства пояснюється виключно зростанням рентабельності продукції. Використання виробничих фондів погіршилось, унаслідок чого цей показник підприємства зменшився на 1,19% (резерв зростання).
Резерви збільшення чистого прибутку підприємства
1. Резерви збільшення прибутку підприємства внаслідок використання резервів обсягу реалізації продукції (?Р). Сума резерву обсягу реалізації — 340 тис. грн. Чистий прибуток на 1 грн. реалізованої продукції у звітному періоді становив 22,85 коп. Звідси сума резерву:
.
2. Резерви збільшення прибутку внаслідок використання резервів собівартості продукції (умовно) 80 тис. грн.
3. Резерви, пов’язані з ліквідацією сум надзвичайних витрат (див. суму в табл. 9.1, ряд. 8 ):
18 тис. грн.
Разом: 176 тис. грн.
З урахуванням сплати податку з прибутку додатковий чистий прибуток становитиме:
176 • (1 – 0,3 ) = 123 (тис. грн.).
Резерви збільшення рентабельності підприємства (Rп)
1. Додаткове збільшення рентабельності за рахунок резервів чистого прибутку:
п= 123 / 1577 • 100 = 7,80 (%).
2. Підвищення рівня рентабельності підприємства за рахунок кращого використання виробничих фондів:
1,19%
Разом: 8,99%
Контрольні запитання
1. Які основні завдання стоять перед аналізом фінансових результатів і рентабельності?
2. Порядок аналізу чистого прибутку (збитку).
3. Як проаналізувати валовий прибуток? Які основні фактори впливають на величину прибутку?
4. Як розрахувати показники рентабельності та проаналізувати їх?
5. Методика підрахунку резервів збільшення прибутків і рентабельності.
Практичне заняття 10
Робота в аудиторії
1. Загальна оцінка виконання плану з прибутку, у тому числі за окремими видами. Задача 48.
2. Аналіз чистого прибутку в динаміці. Задача 49.
3. Розрахунок впливу факторів на валовий прибуток від реалізації. Задача 50.
Самостійна робота
1. Аналіз впливу факторів на прибуток підприємства на окремих прикладах. Задачі 51 і 52.
2. Вивчення методики підрахунку резервів зростання прибутку на підприємстві.
3. Аналіз рентабельності продукції. Задача 57.
Практичне заняття 11
Робота в аудиторії
1. Аналіз рентабельності підприємства. Задача 56.
2. Підрахунок резервів зростання прибутку і рентабельності. Задача 58.
Самостійна робота
Підготовка до контрольної роботи.
Практичне заняття 12
Робота в аудиторії
Контрольна робота з тем «Аналіз собівартості продукції» та «Аналіз фінансових результатів і рентабельності».
Самостійна робота
Вивчення загальної оцінки фінансового стану за темою 10.
ТЕМА 10. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
10.1. Задачі аналізу і характеристика
джерел інформації
Аналізуючи фінансовий стан підприємства, треба передусім чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.
Фінансова діяльність — це організація рівномірного надходження, поповнення, руху і використання засобів за їх цільовим призначенням, планування фінансових ресурсів і контроль за їх формуванням і використанням.
Фінансовий стан — це результат фінансово-виробничої діяльності. Він характеризується розміром засобів підприємства, їх розміщенням і джерелами.
Забезпеченість фінансовими ресурсами (а отже і фінансовий стан підприємства) залежить від виконання планів матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Існує і зворотний зв’язок: відсутність грошових засобів може призвести до перебоїв у постачанні та виробництві. Отже, аналіз фінансового стану повинен спиратися на попередній аналіз вироб¬ництва і реалізації продукції, її собівартості та прибутку.
Існує декілька видів (методів) проведення аналізу фінансового стану:
— трендовий (горизонтальний) аналіз — вивчення окремих показників за якийсь період, їх поведінки, тенденції зросту або спаду;
— структурний (вертикальний) аналіз — визначення питомої ваги окремих показників у загальній величині;
— порівняльний аналіз — зіставлення показників із середньогалузевими, з показниками конкурентів, окремих ланок, з базисними періодами, планом;
— інтегральний аналіз, що базується на Дюпонівській моделі фінансового стану — використання в аналізі окремих показників для прийняття оперативних управлінських рішень.
Розглянемо фінансовий стан за порівняльним методом, доповнюючи його елементами горизонтального та структурного методів.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
? загальна оцінка фінансового стану;
? перевірка виконання зобов’язань за розрахунками з бюджетом, банками, кредиторами, а також використання засобів за цільовим призначенням і забезпеченості ними;
? перевірка використання права на кредитування, забезпеченості та ефективності кредиту;
? виявлення можливостей поліпшення фінансового стану на основі залучення джерел і прискорення оборотності оборотних засобів;
? розробка заходів щодо використання виявлених резервів і контроль за їх виконанням.
Фінансовий стан характеризується системою показників, які відображаються у фінансовому плані, оперативному і бухгалтерському обліку та звітності підприємства.
Основними джерелами даних є бухгалтерський баланс — форма № 1 (саме тому аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу). Використовують також інші форми бухгалтерської звітності (форми № 2, 3, 4), а також баланс доходів і витрат як базу порівняння; досліджують акти і довідки перевірок фінансового стану підприємства, проведених фінансовими органами, установами банків, органами контролю, представниками організацій вищого рівня.
У бухгалтерському балансі показують наявність і стан засобів підприємства в грошовому вимірі на певну дату. Ці засоби класифікують за складом, джерелами фінансування, розміщенням, юридичною належністю.
За складом господарські засоби поділяють на оборотні та не-
оборотні.
За джерелами формування розрізняють господарські засоби власні та позикові. Суть власних засобів розкриває їх назва. Позикові засоби не є власністю підприємства, використовуються ним тимчасово протягом певного строку, після закінчення якого вони повертаються їх власнику.
В активах балансу підприємства відображаються вартість май¬на, цінні папери та боргові зобов’язання (інвестиції).
Пасиви — це джерела засобів і зобов’язання підприємства за позичками і кредиторською заборгованістю, погашення якої призведе до зменшення загального капіталу або майбутніх до-
ходів.
Для правильного читання балансу треба визначити зміст його статей.
Перший розділ активу «Необоротні активи» призначений для узагальнення інформації про наявність і рух усіх активів, які не є оборотними.
У статті «Нематеріальні активи» відображаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, які можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше від одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва. До нематеріальних активів належать:
? права користування природними ресурсами;
? права користування майном;
? права на знаки для товарів і послуг;
? авторські та суміжні з ними права;
? інші нематеріальні активи.
У цій статті наводяться окремо первісна і залишкова вартість нематеріальних активів, а також вартість зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.
У статті «Незавершене будівництво» відображається вартість незавершеного будівництва, здійснюваного для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.
У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та одержаних на умовах фінансового лізингу об’єктів та орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів; подаються окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. У підсумок балансу зараховується залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату складання балансу.
У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в певний період часу.
У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» наводиться заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка виникає в період нормального операційного циклу і буде погашена після
12 місяців з дати балансу.
У статті «Відстрочені податкові активи» відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах унаслідок тимчасової різниці між балансовою вартістю активів та оцінкою цих активів, яка використовується з метою оподаткування.
У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до зазначених вище статей розділу «Необоротні активи».
Другий розділ активу «Оборотні активи» містить статті, наведені нижче.
Стаття «Виробничі запаси» показує вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних та інших матеріалів.
У статті «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» відображається вартість дорослих тварин, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин вибракуваних з основного стада для реалізації, і молодняка.
У статті «Незавершене виробництво» показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).
У статті «Готова продукція» відображаються запаси виробів на складі, обробку яких закінчено і які пройшли випробування, приймання і відповідають технічним умовам і стандартам.
У статті «Товари» відображається вартість товарів, придбаних підприємством для подальшого продажу.
У статті «Векселі одержані» показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і послуги, які забезпечені векселями.
У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців і замовників за надані їм продукцію, товари, роботу, послуги.
У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» відображається дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата по податках, зборах та інших платежах до бюджету.
У статті «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» показуються суми авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.
У статті «Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів» відображається сума нарахованих дивідендів, відсотків тощо.
У статті «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» показують заборгованість пов’язаних сторін і дебіторську заборгованість з внутрівідомчих розрахунків.
У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» відображається заборгованість дебіторів, яка не може бути включена в інші статті дебіторської заборгованості і яка відображається в складі оборотних активів.
У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік.
У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються грошові кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових засобів. У цій статті окремо наводяться засоби в національній та іноземній валютах.
У статті «Інші оборотні активи» відображають суми оборотних активів, які не можуть бути включені у вищенаведені статті розділу «Оборотні активи».
У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, які мали місце протягом поточного або минулих звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.
Пасив балансу складається з п’яти розділів. У статтях першого розділу «Власний капітал» наводиться таке.
У статті «Статутний капітал» зафіксована в засновницьких документах загальна вартість активів, яка є сумою внесків власників у капітал підприємства.
У статті «Пайовий капітал» — сума пайових внесків членів союзів та інших підприємств, які передбачені засновницькими документами.
У статті «Додатковий вкладений капітал» акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.
У статті «Інший додатковий капітал» відображається сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.
У статті «Резервний капітал» наводиться сума резервів, яка склалася відповідно до чинного законодавства або засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума прибутку, реінвестована в підприємство, або сума непокритого збитку.
У статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників за внесками у статутний капітал
У статті «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість акцій власної емісії або частки, викуплені суспільством у його учасників.
У складі забезпечення наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’я¬зання), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом прогнозних оцінок, а також залишки засобів цільового фінансування і цільових надходжень, одержаних з бюджету та інших джерел.
У статті «Довгострокові кредити банків» показується сума заборгованості підприємства банкам за одержаними від них позиками, які не є поточними зобов’язаннями.
У статті «Інші довгострокові фінансові зобов’язання» зазна-
чається сума довгострокової заборгованості підприємства від-
носно зобов’язань щодо залучення позикових засобів (крім кредитів банку), на які нараховуються відсотки.
У статті «Відстрочені податкові зобов’язання» показують суму податків на прибуток, які повинні бути сплачені в майбутньому у зв’язку з тимчасовою різницею між обліковою і податковою базами оцінки.
У статті «Інші довгострокові зобов’язання» показується сума довгострокових зобов’язань, які не можуть бути включені в інші статті розділу «Довгострокові зобов’язання».
У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов’язань підприємства перед банками за одержаними від них позиками.
У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» показується сума довгострокових зобов’язань, яка повинна бути погашена протягом 12 місяців з дати балансу.
У статті «Векселі видані» наводиться сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів.
У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та одержані послуги.
У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів» відображається сума авансів, одержаних від інших осіб в рахунок майбутніх поставок продукції.
У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з бюд¬жетом» наводиться заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, у тому числі й податки з робітників підприємства.
У статті «Поточні зобов’язання за позабюджетними платежами» показується заборгованість за взносами в позабюджетні фонди, передбачені чинним законодавством.
У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування» відображається сума заборгованості щодо відрахувань до Пенсійного фонду, на соціальне страхування , страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його робітників.
У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками» відображається заборгованість підприємства його учасникам, пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо та формування статутного капіталу).
У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками із внутрішніх розрахунків» відображається заборгованість підприємства пов’я¬заним сторонам і кредиторська заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками.
У статті «Інші поточні зобов’язання» відображаються суми зобов’язань, які не можуть бути включені в інші статті, наведені в розділі «Поточні зобов’язання».
До складу статті «Доходи майбутніх періодів» включаються доходи, одержані протягом поточного або минулих звітних періодів, які відносяться до наступних звітних періодів.
10.2. Аналіз структури балансу.
Аналіз порівняльного аналітичного балансу
Аналіз балансу починається з визначення зміни суми валюти балансу, а також побудови балансу в агрегованому вигляді, тобто побудови балансу за основними розділами і деякими важливими групами статей (табл. 10.1).
За даними табл. 10.1, порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона зросла на 6420 (15 764 – 9344) тис. грн. Таке зіставлення дає змогу визначити загальний напрям зміни руху суми балансу.
Збільшення суми балансу — явище позитивне, зменшення — негативне.
Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан та його динаміку можна одержати за допомогою побудови на базі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс будується на основі бухгалтерського балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства. Ця аналітична таблиця дає загальну картину всіх змін в абсолютних і порівняльних величинах статей і груп.
У табл. 10.2, 10.3 та 10.4 наведено порівняльний аналітичний баланс активу, пасиву та оборотних активів.
Таблиця 10.1
БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА В АГРЕГОВАНОМУ ВИГЛЯДІ
тис. грн.
АКТИВ На початок звітного періоду На кінець звітного періоду ПАСИВ На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи 4260 10 186 І. Власний капітал 7604 13 438
ІІ. Оборотні активи 4984 5438
У тому числі: ІІ. Забезпечення наступних вит¬рат і платежів 44 12
— запаси 3460 3976
— векселі одержані 300 340 ІІІ. Довгострокові зобов’язання 440 600
— дебіторська забор-гованість за товари, роботи, послуги 600 640 ІV. Поточні зобов’язання 1156 1494
У тому числі:
— дебіторська заборгованість за розрахунками та інша 124 30 — короткостро-кові кредити банку 240 380
— поточні фінансові інвестиції 100 40 — поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язан-нями 40 40
— грошові кошти та інші активи 400 412
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 100 140 — векселі видані 120 260
— кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 500 450
— поточні зобо-в’язання за розра¬хунками та інші 256 364
V. Доходи майбутніх періодів 100 220
Баланс 9344 15 764 Баланс 9344 15 764
Таблиця 10.2
АКТИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ
тис. грн.
Актив Абсолютні величини Питома вага, % Зміни
на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду в абсолютних величинах
(3 — 2) у питомій вазі
(5 — 4) у % до величини на початок періоду
(6 : 2) ? 100 у % до зміни підсумку балансу
(6 : 66) ? 100
1 2 3 4 5 6 7 8 9
І. Необоротні активи 4260 10 186 45,591 64,616 + 5926 + 19,025 139,107 + 92,305
ІІ. Оборотні активи 4984 5438 53,339 34,496 + 454 – 18,843 9,109 + 7,072
У тому числі:
— запаси 3460 3976 37,029 25,222 + 516 – 11,807 1,491 + 8,037
— векселі одержані 300 340 3,210 2,156 + 40 – 1,054 13,333 + 0,623
— дебіторська забор¬гованість за товари, роботи, послуги 600 640 6,421 4,059 + 40 – 2,362 6,666 + 0,623
— дебіторська заборгованість за розрахунками та інша 124 30 1,327 0,190 – 94 – 1,137 – 75,806 – 1,464
— поточні фінансові інвестиції 100 40 1,070 0,253 – 60 – 0,817 – 6,00 – 0,934
— грошові кошти та їх еквівалент 400 412 4,280 2,613 + 12 – 1,667 + 3,00 + 0,186
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 100 140 1,070 0,888 + 40 – 0,182 + 4,00 + 0,623
Баланс
9344 15 764 100 100 + 6420 0 + 68,707 100
Таблиця 10.3
ПАСИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ
тис. грн.
Актив Абсолютні величини Питома вага, % Зміни
на початок звітного
періоду на кінець звітного періоду на початок звітного пе-
ріоду на кінець звітного періоду в абсолютних вели-
чинах
(3 — 2) у питомій вазі
(5 — 4) у % до величини на початок періоду
(6 : 2) ? 100 у % до зміни підсумку балансу
(6 : 66) ? 100
1 2 3 4 5 6 7 8 9
І. Власний капітал 7604 13438 81,378 85,245 + 5834 + 3,867 + 76,722 + 90,872
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів 44 12 0,473 0,076 – 32 – 0,397 – 72,727 – 0,497
ІІІ. Довгострокові зобов’язання 440 600 4,708 3,806 + 160 – 0,902 + 36,363 + 2,492
ІV. Поточні зобов’язання
У тому числі: 1156 1494 12,371 9,477 + 338 – 2,894 + 29,238 + 5,264
Короткострокові кредити банку 240 380 2,568 2,241 + 140 – 0,327 + 58,333 + 2,180
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’я-заннями 40 40 0,428 0,253 — – 0,175 — —
Векселі видані 120 260 1,284 1,649 + 140 + 0,365 116,666 + 2,180
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 500 450 5,351 2,854 – 50 – 2,497 – 10,00 – 0,778
Поточні зобов’язання за роз¬рахунками і інші 256 364 2,739 2,309 + 108 – 0,43 + 42,187 + 1,682
V. Доходи майбутніх періодів 100 220 1,070 1,395 + 120 + 0,326 + 12,00 + 1,869
Баланс
9344 15 764 100 100 +6420 — 68,707 100
Таблиця 10.4
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ БАЛАНС СТАНУ ЗАПАСІВ (статті балансу 100—140)
тис. грн.
Актив Абсолютні величини Питома вага, % Зміни
на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду в абсолютних величинах
(3 — 2) у питомій вазі
(5 — 4) у % до величини на початок періоду
(6 : 2) ? 100 у % до зміни підсумку балансу
(6 : 66) ? 100
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Виробничі
запаси 800 900 23,122 22,636 + 100 – 0,486 + 12,5 19,380
Незавершене виробництво 20 120 0,578 3,018 + 100 + 2,440 + 500 19,380
Готова
продукція 40 156 1,156 3,923 + 116 + 2,767 + 290 22,481
Товари 2600 2800 75,144 70,423 + 200 – 4,721 + 7,692 38,759
Загальна
величина 3460 3976 100 100 + 516 0 + 14,91 100
Аналітичні таблиці складаються таким чином.
У графі 1 показуються статті та розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.
У графах 2 та 3 відображаються абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.
У графах 4 та 5 відображається питома вага величини статей у підсумках балансу на початок і кінець звітного періоду.
У графі 6 показуються зміни абсолютних величин статей за звітний період.
У графі 7 наводиться зміна питомої ваги величин статей за звітній період.
У графі 8 показуються зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.
У графі 9 відображаються зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок графи 6).
Порівняльний аналітичний баланс зводить в одне ціле і систематизує ті розрахунки і прикидки, які звичайно виконує кожний аналітик, вивчаючи баланс.
Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізів. Проводячи горизонтальний аналіз, визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за аналізований період. Метою вертикального аналізу є вивчення змін питомої ваги окремих статей у підсумках балансу.
Усі показники порівняльного балансу можна розділити на три групи:
— показники структури балансу;
— показники динаміки балансу;
— показники структурної динаміки балансу.
Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники структурної динаміки балансу та особливо показники, наведені в графі 9 порівняльного аналітичного балансу. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасиві, можна визначити, через які джерела в основному був приплив нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному були вкладені.
На підставі даних табл. 10.2, 10.3 та 10.4 можна зробити такі аналітичні висновки. За звітний рік майно підприємства збільшилося на 6420 тис. грн. і становить на кінець періоду 15 764 тис. грн. Така зміна обумовлена збільшенням необоротних активів на 5926 тис. грн. Збільшення на 454 тис. грн. здійснилося також за рахунок оборотних активів. Але якщо проаналізувати зміни у питомій вазі, то видно, що на кінець періоду порівняно із початком періоду збільшилася частка тільки необоротних активів (19,025%). Оборотні активи значно зменшилися (– 18,843%), у тому числі
за всіма їх складовими — запаси (– 11,80%), векселі одержані (1,054%), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
(– 2,362%) тощо.
Збільшення майна підприємства на 6420 тис. грн. було забезпечено зростанням джерел власних коштів на 92,24% (5834 – 32 +
+ 120) : 6420 ? 100) і відповідно на 7,76% покривалося збільшенням зобов’язань підприємства.
Треба зауважити, що частка оборотних активів на кінець періоду зменшилась на 18,843% (табл. 10.2, гр.7), хоча в абсолютному вимірі вони зросли на 516 тис. грн. Приріст оборотних активів відбувався майже рівномірно по всіх видах: виробничі запаси збільшилися на 100 тис. грн. незавершене виробництво — на 100 тис. грн., готова продукція — на 116 тис. грн., товари — на 200 тис. грн. (табл. 10.4).
10.3. Аналіз фінансової
стійкості підприємства
Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу ІІ активу балансу.
Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі.
Перший показник — наявність власних оборотних засобів; визначається різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:
ОЗвл = Двлк – Ан, (10.1)
де ОЗвл — власні оборотні засоби;
Двлк — джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);
Ан — необоротні активи (розділ І активу балансу).
Другий показник — наявність власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат (Двлк), одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позикових засобів:
ОЗвлд = (Двлк +Дк) – Ан, (10.2)
де Дк — довгострокові зобов’язання.
Третій показник — загальна величина головних джерел формування запасів і витрат; дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позикових засобів:
ОЗ = (Двлк +Дк + Ккр) – Ан, (10.3)
де ОЗ — загальна величина джерел формування запасів і витрат;
Ккр — короткострокові кредити і позикові засоби.
Кожний із наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних засобів у складі інших дебіторів та інших оборотних активів.
Цим трьом показникам наявності формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.
Це:
надлишок (+) або нестаток (–) власних оборотних засобів:
?ОЗвл= ОЗвл – А0, (10.4)
де А0 — запаси і витрати;
надлишок (+) або нестаток (–) власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат:
?ОЗвлд = ОЗвлд – А0, (10.5)
надлишок (+) або нестаток (–) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:
?ОЗ = ОЗ – А0. (10.6)
Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.
При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.
Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:
1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:
?ОЗвл ? 0;
?ОЗвлд ? 0; (1,1,1)
?ОЗ ? 0.
Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде — 1,1,1.
1. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:
?ОЗвл < 0;
?ОЗвлд ? 0; (0,1,1)
?ОЗ ? 0.
2. Нестійкий фінансовий стан пов’язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення дов¬гострокових кредитів і позикових засобів.
?ОЗвл ? 0;
?ОЗвлд ? 0 (0,0,1);
?ОЗ ? 0.
Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:
? виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;
? вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.
Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).
4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, — грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:
?ОЗвл ? 0;
?ОЗвлд ? 0; (0,0,0)
?ОЗ ? 0.
Складемо за даними балансу аналітичну таблицю (табл. 10.5), що характеризує фінансову стійкість.
Таблиця 10.5
ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
тис. грн.
Показник На початок звітного
періоду На кінець звітного
періоду Зміна за
період
(+, –)
1. Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації 7604 13438 +5834
2. Основні засоби та ін. 4260 10186 +5926
3. Наявність власних оборотних засобів (1 – 2) 3344 3252 –92
4. Довгострокові кредити та залучені засоби 240 600 +360
5. Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (3 + 4) 3584 3852 +286
6. Короткострокові кредити та зобов’язання 240 380 +140
7. Загальна величина основних дже-рел формування запасів (5 + 6) 3824 4232 +408
8. Загальна величина запасів 3460 3976 +516
9. Надлишок (+) або нестаток (–) власних оборотних засобів (3 – 8) –116 –724 –606
10. Надлишок (+) або нестаток (–) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат (5 – 8) +124 –124 +248
11. Надлишок (+) або нестаток (–) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (7 – 8) +394 +256 –136
12. Тримірний показник фінансової ситуації (ряд. 9, ряд. 10, ряд. 11) (0, 1, 1) (0, 0, 1) —
За даними, наведеними у таблиці, фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий. На кінець звітного періоду мало місце збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов’язань формування запасів і витрат. На початок року кризовий стан ще не відчувався, це видно з рядків 7 та 8 (3824 ? 3460 на 364 тис. грн.), на кінець звітного періоду різниця значно зменшилася і становила 256 тис. грн. (4232 – 3976). Але підприємство ще буде існувати, оскільки короткострокові кредити, використовувані для формування запасів і витрат (ряд. 6 – ряд. 11), не перевищують виробничих запасів і готову продукцію (табл. 10.4). Одночасно загальна величина основних джерел формування запасів значно менша від загальної величини запасів і витрат. Якщо така тенденція триватиме, то підприємство опиниться в критичній ситуації.
Стабілізуючими методами за такої ситуації можуть бути: реалізація надмірних товарно-матеріальних цінностей; збільшення джерел власних засобів, додаткове залучення довгострокових і позикових засобів.
Аналіз показників фінансової стійкості безпосередньо пов’яза-ний із вивченням стану запасів і витрат, які є одними із важливих факторів стійкості фінансового стану. Грунтовно оцінити стан запасів і витрат можна за допомогою табл. 10.4. Але, щоб поглибити аналіз залишків обігових активів, необхідно використати інформацію про запаси і витрати, які відображаються у первинному бухгалтерському обліку. Такий аналіз дає змогу виявити невикористані товарно-матеріальні цінності (залежалі матеріальні цінності), а також понаднормативні запаси матеріальних цінностей.
10.4. Аналіз ліквідності
та платоспроможності балансу
Аналіз ліквідності балансу стає необхідним в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби та необхідність визначення платоспроможності підприємства.
Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність своєчасно виконувати свої зобов’язання.
Ліквідність балансу — це ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов’язань. Ліквідність — поняття більш широке, ніж платоспроможність.
Від ліквідності балансу треба відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є й терміни відповідних зобов’язань.
Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові засоби, активи підприємства поділяють на такі групи:
? найбільш ліквідні активи (А1) — до них належать усі статті грошових засобів підприємства і короткострокові фінансові вкладення (надійні цінні папери);
? швидко реалізовувані активи (А2) — дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (у випадку, коли виявлено іммобілізацію за статтями інших дебіторів та інших оборотних активів, підсумки швидко реалізовуваних активів зменшуються на цю величину);
? повільно реалізовувані активи (АЗ) — статті розділу ІІ активу «Запаси», а також статті «Довгострокові фінансові вкладення» та «Розрахунки із засновниками» з розділу І активу балансу:
? важко реалізовувані активи (А4) — статті розділу І активу «Основні засоби і вкладення» за винятком статей, включених до попередньої групи.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
? найбільш термінові зобов’язання (П1) — до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом ІV пасиву, а також поточні зобов’язання за розрахунками;
? короткострокові пасиви (П2) — короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, — розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.
? довгострокові пасиви (П3) — довгострокові кредити і зобов’язання й суми в розділі II пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».
? постійні пасиви (П4) — статті розділу І пасиву «Власний капітал», розділ V пасиву «Доходи майбутніх періодів». Для загального балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу ІІ активу.
Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки наведених даних за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:
А1 П1;
А2 П2;
А3 П3;
А4 П4.
Таблиця 10.6
ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ
тис. грн.
Актив На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Пасив На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Платіжний надлишок (+) або нестаток (–) У % до величини групи
пасиву
на початок
звітного періоду на кінець
звітного періоду на початок звітного
періоду
(7 : 5 • 100) на кінець
звітного
періоду
(8 : 6 • 100)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Найбільш, лік¬відні активи 400 412 1. Найбільш термінові зобов’язання 916 1114 –516 –702 –56,73 –63,01
2. Швидко реалізовувані активи 1124 1050 2. Короткост-рокові пасиви 240 380 +884 +670 +368,3 +176,3
3. Повільно ре-алізовувані активи 3560 4116 3. Довгострокові пасиви 440 + 44 +
+ 100 600 + 12 +
+ 220 +2976 +3284 +509,6 +394,7
4. Важко реалізовувані активи 4260 10 186 4. Постійні па-сиви 7604 13 438 –3344 –3252 –43,9 –24,2
Баланс
(1+2+3+4) 9344 15 764 Баланс
(1+2+3+4) 9344 15 764 0 0 ? ?
У деяких підручниках, монографіях автори стверджують, що баланс є абсолютно ліквідним у тому разі, коли в усіх чотирьох групах активи перевищують пасиви. Але це не обов’язково. Четверта група є «балансуючою». У випадку, коли одна або кілька нерівностей системи мають протилежний знак, баланс більшою мірою відрізняється від абсолютного.
Аналіз ліквідності балансу можна оформити у вигляді таблиці (табл. 10.6). У графах 2, 3, 5, 6 наводяться підсумки груп активу і пасиву, розраховані на початок і кінець звітного періоду; в графах 3 та 8 — абсолютні величини платіжних надлишків або недостачі на початок і кінець звітного періоду; в графах 9 та 10 — відповідно їх величини у відсотках до підсумків груп пасиву.
Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізовуваних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дають змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння повільно реалізовуваних активів з довгостроковими пасивами відображають перспективну ліквідність.
Поточна ліквідність показує платоспроможність (неплатоспро¬можність) підприємства на найближчий до розглядуваного моменту відрізок часу. Перспективна ліквідність — це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.
Виходячи із даних табл. 10.6 необхідно зазначити, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов’язань. Він складає 702 тис. грн. Але на кінець періоду підприємство чекає надходжень від дебіторів, які більші за короткострокові пасиви. Повільно реалізовувані активи (тобто запаси і витрати) більші довгострокових пасивів на кінець періоду на 3304 тис. грн.
Проте даний платіжний надлишок через його низьку ліквідність не може бути використаний на покриття короткострокових зобов’язань. Отже, недостатня ліквідність балансу підтверджується раніше зробленими висновками про нестійкий фінансовий стан підприємства.
10.5. Аналіз дебіторської
і кредиторської заборгованості
Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соц¬страхування, депонентами, підзвітними особами тощо.
Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.
Дебіторська заборгованість — це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість — результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною виплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих стосунках.
Дебіторська заборгованість показана в розділі ІІ балансу за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» та «Дебіторська заборгованість за розрахунками» .
Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчення даних балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду. За даними балансу, де-
біторська заборгованість за товари, роботи на кінець року збільшилася порівнянно із початком звітного періоду і становила 720 тис. грн. (на початок року — 680 тис. грн.). Поряд з цим, збільшилася і чиста реалізаційна вартість. Резерви сумнівних боргів протягом року не змінилися. Далі визначається невиправдана заборгованість і з’ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначення за даними пояснювальної записки або відомостей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.
Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість — це заборгованість, яка виникла згідно із пред’явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб. До невиправданої дебіторської забор¬гованості належать: заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капітального будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестатки і витрати від зіпсуття товаро-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.
Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік
і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати
заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформа-
ція, одержана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призводить до нестійкості фінансового стану.
На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості, а саме:
1. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:
Кобд= , (10.7)
де Вреал — виручка від реалізації продукції;
Дс — середня дебіторська заборгованість.
Цей коефіцієнт вказує на збільшення або зниження комерційного кредиту, яке підприємство надає. Збільшення коефіцієнта означає скорочення продажу в кредит. Зменшення коефіцієнта означає збільшення обсягів кредитів. Регулятором цього коефіцієнта є виручка від реалізації.
2. Середній строк оборотності дебіторської заборгованості:
, (10.8)
де Од — середній строк оборотності дебіторської заборгованості, дні;
Коб. д — коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.
Цей показник характеризує середній строк погашення дебіторської заборгованості. Збільшення цього показника оцінюється позитивно, і навпаки.
3. Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:
(10.9)
де Дз — дебіторська заборгованість;
Кз — кредиторська заборгованість.
Позитивно оцінюється перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості.
Кредиторська заборгованість показується в розділі ІV пасиву балансу.
Аналіз кредиторської заборгованості треба починати з вив-чення складу і структури кредиторської заборгованості за даними балансу.
Таблиця 10.7
АНАЛІЗ СКЛАДУ І СТРУКТУРИ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Розрахунки
з кредиторами На початок звітного
періоду На кінець звітного періоду Зміна
тис. грн. питома вага, % тис. грн. питома вага, % у сумі, тис. грн у питомій вазі
1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 500 66,13 450 63,02 –50 –3,11
2. Поточні зобо-в’язання за розрахунками:
— з одержаних авансів 100 13,22 120 16,80 +20 +3,58
— з бюджетом 20 2,64 40 5,60 +20 +2,96
— з позабюджет-них платежів 6 0,79 8 1,12 +2 0,33
— зі страхування 14 1,85 6 0,84 –8 –10,1
— з оплати праці 36 4,76 20 2,80 –16 –1,94
— з учасниками 60 7,93 70 9,80 +10 +1,87
Інші поточні зобов’язання 20 2,64 — — –20 —
Усього 756 100 714 100 –42 —
Дані таблиці показують, що в складі кредиторської заборгованості виникли суттєві зміни. Так, зменшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також з оплати праці та зі страхування. Але збільшилася заборгованість з бюджетом, з одержаних авансів. За рік кредиторська заборгованість зменшилася на 42 тис. грн.
При аналізі кредиторської заборгованості треба також визначити допустиму та невиправдану кредиторську заборгованість.
До допустимої кредиторської заборгованості відносять: заборгованість постачальникам за акцептовані платіжні вимоги; непрострочену заборгованість до бюджету.
До невиправданої кредиторської заборгованості відносять: прострочену заборгованість постачальникам; прострочену заборгованість бюджету за податок на прибуток; позички, не погашені в строк, та інші внески.
Як і при аналізі дебіторської заборгованості, треба визначити показники, які характеризують стан кредиторської заборгованості. Ними є:
1. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.
Коб. к = , (10.10)
де Гз — грошові засоби;
Кс — середня за звітний період кредиторська заборгованість.
Цей коефіцієнт показує збільшення або зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству. Збільшення коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості, зменшення його показує збільшення купівлі в кредит.
1. Середній строк оборотності кредиторської заборгованості:
Ок= , (10.11)
де Коб. к — коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.
Показник відображає середній строк повернення боргів підприємства (за вирахуванням зобов’язань перед банком).
Закінчується аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості порівняльною характеристикою їх. Для цього складається аналітична таблиця (табл. 10.8).
Таблиця 10.8
ПОКАЗНИКИ ДЕБІТОРСЬКОЇ І КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
тис. грн.
Статті балансу Дебі-
торська
заборгованість Кредиторська заборгованість Перевищення
заборгованості
дебі-
торської кредиторської
Заборгованість за товари, роботи, послуги 640 435 190 —
Зобов’язання за розрахунками
з бюджетом — 40 — 40
з авансів 24 220 — 196
з позабюджетних платежів — 8 — 8
з оплати праці — 20 20
з учасниками — 70 — 70
зі страхування — 6 — 6
з іншими 6 — — —
Усього 670 814 192 340
Результати такого аналізу можуть свідчити про таке:
— збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть викликати негативні наслідки щодо фінансового стану підприємства;
— зменшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами;
— збільшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців.
10.6. Аналіз оборотності оборотних активів
Ефективність використання оборотних активів вимірюється швидкістю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообороту (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню, тим більшим може бути обсяг виробництва за рахунок ефективнішого використання оборотних засобів (табл. 10.9).
Таблиця 10.9
ПОКАЗНИКИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ
тис. грн.
Показник Минулий рік Звітний
рік Відхилення (+, –)
1. Виручка від реалізації 12 000 16 800 +4800
2. Середній залишок оборотних активів, тис. грн. 4984 5438 +454
3. Тривалість обороту,
дні (ряд. 2 ? 360 : ряд. 1) 149,5 116,5 –33
4. Одноденний оборот, тис. грн. 33,3 46,6 +13,3
Дані таблиці показують, що оборотність оборотних активів у звітному році прискорилася на 33 дні порівняно із минулим роком, у результаті вивільнено з обороту 1537,8 тис.грн. (33 ? 46,6) оборотних активів.
10.7. Аналіз фінансових коефіцієнтів
Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показники фінансового стану підприємства. Аналіз цих показників полягає у порівнянні їх значень з базисними величинами, на початок звітного року, а також у вивченні їх динаміки за кілька років. Базисними величинами можуть бути середньогалузеві значення показників показники найбільш таланистого конкурента. На теперішній час набір відносних показників (а їх забагато), застосовуваних для аналізу фінансового стану підприємства, не впорядкований.
Розглянемо декілька найбільш характерних фінансових коефіцієнтів.
1. Коефіцієнт автономії (коефіцієнт фінансової незалежності) є одним із найважливіших показників, що характеризує стійкість фінансового стану, його незалежність від позикових засобів; визначається як відношення власних коштів до загальної суми балансу.
Нормативне мінімальне значення коефіцієнта оцінюється на рівні 0,5. Високий коефіцієнт говорить про високий ступінь незалежності, високу гарантованість зобов’язань підприємства.
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів є варіантом коефіцієнта автономії. Його розраховують так: позиковий капітал (розділ ІІІ пасиву балансу) плюс короткострокові кредити (в розділі IV пасиву балансу) ділять на власний капітал (розділ І пасиву балансу).
Цей коефіцієнт показує, яких засобів у підприємства більше. У розглядуваному прикладі позикових засобів значно менше, ніж власних.
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Км) визначається як відношення власних оборотних коштів до загальної величини власних коштів
Норматив цього коефіцієнта — 0,4—0,6, він показує, яка частина власних засобів підприємства перебуває в мобільній формі, даючи змогу вільно маневрувати цими засобами.
4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (Кк) — це власний капітал, поділений на всі активи. Чим більший цей коефіцієнт, тим фінансово стійкішим і незалежнішим від кредиторів є підприємство.
5. Коефіцієнт фінансової залежності (Кф. з) — це активи балансу, поділені на власний капітал.
Коли значення цього коефіцієнта наближається до 1 (чи 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
6. Коефіцієнт інвестування (Кі) — це джерела власних коштів, поділені на необоротні активи.
Оптимальне значення — Кі > 1.
7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) — це відношення найбільш ліквідних активів до найбільш термінових зобов’язань. Оптимальне значення — Ка.л ? 0,2 – 0,7.
8. Коефіцієнт покриття (Кп) — це відношення суми всіх оборотних (мобільних) засобів до короткострокових зобов’язань.
10.8. Аналіз рентабельності
та ділової активності
Аналізуючи фінансовий стан, необхідно визначити та проаналізувати ефективне використання майна. Для цього застосовується система показників ефективної діяльності.
Показниками рентабельності є:
1. ; (10.12)
2. ; (10.13)
3. ; (10.14)
4. ; (10.15)
5. . (10.16)
Показниками ділової активності є:
1. ; (10.17)
2. ; (10.18)
3. ; (10.19)
4. ; (10.20)
5. ; (10.21)
6. ; (10.22)
7. . (10.23)
Контрольні запитання
1. Який існує взаємозв’язок між фінансовою і виробничою діяльністю підприємства?
2. Як оцінюється фінансовий стан підприємства?
3. Які головні показники використовуються при вивченні платоспроможності?
4. Які причини виникнення фінансових ускладнень у роботі?
5. Як вивчаються активи підприємства на підставі балансу?
6. Які основні джерела майна?
7. Порядок розрахунку суми власних оборотних засобів та оцінки їх достатності.
8. Як вивчається стан дебіторсько-кредиторської заборгованості?
9. Що розуміють під ліквідністю балансу?
10. Як розраховувати показники майбутньої платоспроможності?
11. Для чого складають порівняльний аналітичний баланс?
12. Визначте основні показники оборотності оборотних засобів.
13. Які основні фактори зміни тривалості одного обертання обігових коштів?
Практичне заняття 13
Робота в аудиторії
1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства:
а) завдання аналізу;
б) основні джерела інформації;
в) взаємозв’язок показників фінансової і виробничої діяльності підприємства.
2. Характеристика показників фінансового стану підприємства.
Самостійна робота
1. Вивчення розділів і статей балансу. Перевірка даних балансу за зведеними даними кожного розділу. Задача 59.
2. Вивчення і заповнення порівняльного економічного балансу фінансового стану. Задача 60.
Практичне заняття 14
Робота в аудиторії
1. Опитування студентів і перевірка виконання домашнього завдання.
2. Вивчення складу майна підприємства і його аналіз. Побудова і складання аналітичних таблиць. Задача 61.
Самостійна робота
1. Продовження аналізу майна підприємства, а також його структури.
2. Вивчення і визначення джерел формування власних засобів, власних оборотних активів на початок і кінець звітного періоду. Задача 62.
Практичне заняття 15
Робота в аудиторії
1. Опитування студентів і перевірка домашнього завдання.
2. За даними балансу визначити показники, що характеризують стійкість фінансового стану підприємства. Задача 63.
3. За даними балансу визначити показники платоспроможності підприємства.
4. Аналіз грошових коштів підприємства, визначення їх стану, руху.
Самостійна робота
1. Продовження аналізу показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, і показників платоспроможності. Задача 64.
2. Визначення оптимальних значень показників фінансової стійкості та платоспроможності.
Практичне заняття 16
Робота в аудиторії
1. Опитування студентів і перевірка домашнього завдання.
2. Визначення показників, які відображають дебіторську й кредиторську заборгованість.
3. Визначення складу та розміру дебіторської і кредиторської заборгованості. Задача 65.
Самостійна робота
1. Продовження вивчення порядку формування та аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості.
Практичне заняття 17
Робота в аудиторії
1. Опитування студентів і перевірка домашнього завдання.
2. Визначення системи показників ділової активності підприємства. Задачі 66 і 67.
3. Аналіз показників оборотності оборотних активів. Задачі 68 і 69.
4. Узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства. Розробка заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану.
1. Барнгольц С. Е. Предварительная оценка платежеспособности и финансовой устойчивости ссудозаемщика // Деньги и кредит. — 1992. — № 2. — С. 36—44.
2. Большаков С. В. Финансовая политика в условиях кризиса // Финансы. — 1993. — № 2. — С. 18—23.
3. Бухтиярова Т. И. Модель оценки финансового состояния предприятий // Финансы. — 1992. — № 7. — С. 7—11.
4. Гилявская Л. Т. Экономический анализ в аудировании деятельности компаний США // Бух. учет. — 1992. — № 9. — С. 8—11.
5. Голов С. Прогнозирование банкротства предприятия // Бух. учет и аудит. — 1994. — № 2, 3.
6. Ефименко Н. Анализ финансового положения предприятия // Там же.
7. Ковалев В. В. Финансовый анализ. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000.
8. Ковалев В. В. и др. Организация бухгалтерского учета на совместных предприятиях. — М.: Финансы и статистика, 1994. — Гл. 3.
9. Козак П. А., Герасимович А. М. Анализ современного бухгалтерского баланса на примере конкретного преедприятия. — К.: Техника, 1994.
10. Лукашевич И. Я. Моделирование процессов анализа финансового положения предприятий в условиях рынка // Финансы. — 1993. — № 3. — С. 49—53.
11. Негашев Е. В. Анализ финансов предприятий в условиях рынка. — М.: Высш. шк., 1997.
12. Нікхбахт Н., Гроппелі А. Фінанси. — К., 1991.
13. Путягина Л. М. Экономический рейтинг предприятия // Финансы. — 1992. — № 2. — С. 9—13.
14. Рубинфельд Д., Пиндик Р. Микроэкономика. — М.: Экономика, 1991.
15. Сопко В. В. Бухгалтерский учет в предпринимательстве. — К.: Техника, 1995.
16. Стоянов Е. А., Стоянова Е. А. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия: Практическое руководство для бухгалтеров, финансистов, руководителей предприятий, аудиторов и работников банков. — М.: Аудиторская фирма «Аурум», 1993.
17. Суторміна В. М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
18. Финансовые и экономические показатели зарубежных фирм, методика их анализа. — К.: Учеб.-метод. центр «Бета», 1991.
19. Юданов А. Ю. Секреты финансовой устойчивости международных монополий. — М.: Финансы и статистика, 1993.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ (ЗАДАЧІ)
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1
Предмет і види економічного аналізу
Робота в аудиторії
1. Економічний аналіз як галузь економічної науки.
2. Основні етапи розвитку курсу «економічний аналіз».
3. Предмет, зміст, завдання та основні категорії економічного аналізу.
4. Види й напрями економічного аналізу.
5. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і навчальними дисциплінами.
Самостійна робота
Вивчення теоретичного матеріалу теми 2.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2
Метод і методика економічного аналізу
Робота в аудиторії
1. Метод економічного аналізу.
2. Принципи аналітичного дослідження.
3. Інші методи і технічні прийоми.
4. Елімінування. Розрахунки факторів за допомогою ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць.
? Задача 1. Зробіть розрахунки факторів усіма способами на підставі даних табл. 1.
Таблиця 1
Показник За
планом Фактично Відхилення
від плану Виконання
плану, %
1. Товарна продукція за місяць, тис. грн. 140,8 140,4 – 0,4 99,72
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 200 180 + 20 90,0
3. Загальне число відпрацьованих усіма робітниками людино-днів 4400 3600 – 800 81,82
4. Загальне число відпрацьованих усіма робітниками людино-годин 35 200 28 080 – 7120 79,77
Закінчення табл. 1
Показник За
планом Фактично Відхилення
від плану Виконання
плану, %
5. Середнє число днів, відпрацьованих одним робітником 22 20 – 2,0 90,91
6. Середня тривалість робочого дня, год. 8 7,8 – 0,2 97,5
7. Середній виробіток робітника, грн.
а) місячний 704 780 + 76 110,8
б) денний 32 39 + 7 121,88
в) годинний 4 5 + 1 125,0
Самостійна робота
? Задача 2. Розрахуйте вплив факторів на відхилення від плану фактичної суми транспортних витрат:
• способом ланцюгових підстановок;
• способом абсолютних різниць;
• способом відносних різниць.
Дані для розрахунків наведено в табл. 2.
Таблиця 2
ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ФАКТОРІВ
Показник За планом Фактично Відхилення від пла-ну Виконання
плану, %
1. Транспортні витрати, тис. грн. 40 48
2. Обсяг перевезених вантажів, т 2000 1600
3. Середня дальність перевезень, км 100 120
4. Середній транспортний тариф,
грн. за 1 т/км 0,2 0,25
5. Вантажообіг, тис. т/км 200 192
ТЕМА 5. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ
Практичне заняття 1
Робота в аудиторії
? Задача 3. Перевірте наявність і повноту заповнення форм річного звіту підприємства, а також узгодження основних показників різних форм (табл. 3). Зробіть висновок про якість цього звіту і можливість використання його для аналізу діяльності підприємства.
Таблиця 3
УЗГОДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Показник звіту Номер
форми Номер
рядка Номер
графи Сума,
тис. грн.
1. Статутний фонд на кінець року
2.
І так далі
? Задача 4. Дайте оцінку виконанню плану виробництва продукції (табл. 4) і напишіть свої висновки.
Таблиця 4
Показник Мину-лий
рік Звітний рік Відхилення
від даних
минулого
року (+, –) Темп
зростання
до минулого року, %
За планом Фак-тично Відхилення
від плану
(+, –) Виконання
плану, %
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн.
а) у діючих цінах 49 225 50 200 50 850
б) у порівнянних цінах 53 015 ? 55 510
2. Випуск продукції (цементу), тис. грн. 1 257 1 124 1 124
? Задача 5. Проаналізуйте динаміку випуску продукції в натуральному виразі (табл. 5). При цьому слід урахувати, що виробничі потужності даного підприємства за останні п’ять років суттєво не змінили-ся.
Таблиця 5
Показник Роки п’ятиріччя
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
1. Випуск цементу, тис. т 2254 1803 1532 1257 1124
2. Темпи зростання, % 100 80 68 56 50
3. Темпи зростання ланцюгові, % 100 80 85 82 89
? Задача 6*. Дайте оцінку виробничій діяльності цегельного заводу за останні шість років на підставі даних табл. 6.
Таблиця 6
Показники Роки
1994 1995 1996 1997 1998 1999
1. Виробнича потужність, млн шт. цегли 20 16 16 18 18 18
2. Фактичний випуск цегли, млн шт. цегли 10,0 8,8 9,6 9,2 9,0 9,9
3. Використання виробничих потужностей, %
Самостійна робота
? Задача 7*. На підставі даних табл. 7 дайте оцінку виконанню плану за асортиментом і структурою випущеної продукції.
Таблиця 7
Асортимент За планом Фактично
тис. т Питома
вага, % тис. т Питома
вага, %
1. Портландцемент (марка «500») 400 18,4 481,1 22,1
2. Шлакопортландцемент 1775 81,6 1699,6 77,9
У тому числі марка «300» 1233 56,6 1044,1 47,9
марка «400» 542 24,9 655,5 30,0
Разом 2175 100 2180,7 100
? Задача 8*. Проаналізуйте зміну асортименту випущеної продукції за останні п’ять років на суміжному підприємстві (табл. 8). Укажіть можливі причини асортиментного зрушення і пов’язати його з обсягом виробництва.
Таблиця 8
тис. т
Асортимент Рік п’ятиріччя
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Портландцемент 120 100 25 0,1 —
Шлакопортландцемент 1580 1660 1727 1753 1782
Будівельна суха суміш (з цементом) — — 98 47 37
Разом 1700 1760 1850 1800,1 1819
? Задача 9*. Дайте оцінку виконанню плану за асортиментом продукції на підставі даних табл. 9. Як підприємство оновлює продукцію?
Таблиця 9
тис. грн.
Вид
продукції У минулому
році У звітному році Зараховується
виконання
За планом Фактично
А 60 70 80
Б 30 30 30
В 40 40 70
Г 70 50 40
Д* 80 — 60
Е 100 110 90
Є* — 100 40
Разом 380 400 410
Примітка. * Продукція «Д» і «Є» — взаємозамінна.
Практичне заняття 2
Робота в аудиторії
? Задача 10. Розрахуйте показники якості (середньої марки цементу) на підставі даних табл. 7. Зробіть необхідні висновки і рекомендації.
? Задача 11. Порівняйте середню марку цементу даного підприємства із середньогалузевими показниками і звітними даними споріднених підприємств (табл. 10). Дайте оцінку роботі щодо якості продукції.
Таблиця 10
міцність, кг/см2
Комбінат Загальний
показник У тому числі
у минулому році у звітному році портланд-
цемент шлакопорт-
ландцемент
у минулому році у звітному році у минулому році у звітному році
Середня марка цементу по країні 408 410 431 432 354 355
У тому числі:
1. Кременецький* 394 399 400 400 390 395
2. Дніпродзержинський 303 305 500 500 301 303
3. Амвросіївський 423 429 469 469 300 310
4. Здолбунівський 520 508 540 530 360 356
? Задача 12. Дайте оцінку якості продукції на підставі одержаних рекламацій за даними табл. 11.
Таблиця 11
Показник У позами-
нулому році У минулому
році У звітному
році
1. Кількість одержаних рекламацій 9 15 7
2. Загальна сума зарекламованої продукції, тис. грн. 210 340 150
3. Кількість рекламацій, визнаних підприємством як обґрунтовані 8 12 6
4. Те саме у вартісному виразі 180 270 100
? Задача 13*. Визначте показники сортності продукції і зробіть висновок щодо виконання плану за якістю, використавши дані табл. 12.
Таблиця 12
Сорт Умовний
коефіцієнт
якості За планом Фактично
Кількість,
шт. Питома
вага, % У перерахунку
на 1 сорт
(1 ? 3) Кількість, шт. Питома
вага, % У перерахунку
на 1 сорт
(1 ? 6)
А 1 2 3 4 5 6 7
І 1 675 730
ІІ 0,9 180 150
ІІІ 0,8 45 120
Разом ? 900 100 1000 100
? Задача 14. Проаналізуйте ритмічність випуску продукції за місяць на підставі даних табл. 13. Розрахуйте коефіцієнт ритмічності.
Таблиця 13
Декада
місяця За планом Фактично Зараховується
у плановий ритм
Сума,
тис. грн. Питома
вага, % Сума,
тис. грн. Питома
вага, %
І 250 240
ІІ 350 420
ІІІ 400 540
Коефіцієнт ритмічності =
Самостійна робота
? Задача 15*. Визначте виконання плану за якістю продукції і здійсніть розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції у вартісному ви-разі (табл. 14).
Таблиця 14
Сорт Ціна, грн. За планом Фактично
Кількість, шт. Сума, грн. Кількість, шт. Сума, грн.
І 8 7000 7800
ІІ 6,4 3000 3000
ІІІ 5,6 — 1200
Разом ? 10 000 12 000
Розрахунок факторів:
1) зміна обсягу випуску товарів у натуральному вимірі;
2) зміна якості (сортності) продукції.
? Задача 16*. Який спосіб розрахунку можна використати для визначення виконання плану за якістю продукції на підставі даних табл. 15?
Таблиця 15
Сорт та його коефіцієнт І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За пла-ном Фактич-но За пла-ном Фактич-но За пла-ном Фактич-но
І (1,0) — — 1800 8000 7200
ІІ (0,8) — — 200 2000 1800
Кількість виробів, шт. 18 000 17 000 … 2200 10 000 9000
Загальна вартість, грн. 36 000 38250 8000 … — …
Середньозважена ціна, грн. … … 4,0 3,9 — 19,2
? Задача 17. Охарактеризуйте ритмічність роботи підприємства у звітному році. Порівняйте показники цього року з показниками минулого і зробіть належні висновки щодо якості організації виробництва. Дані для аналізу наведено в табл. 16.
Таблиця 16
Показник Перші декади Другі декади Треті декади
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
Виробництво цементу, %:
у минулому році 32,6 30,0 33,1 33,5 34,3 36,5
у звітному році 32,7 31,0 32,9 33,0 34,4 36,0
Коефіцієнт ритмічності у минулому році =
Коефіцієнт ритмічності у звітному році =
? Задача 18. Дайте оцінку ритму роботи цеху помолу цементу у січні. Які причини відсутності виробництва цементу у першу п’ятиденку? Розрахуйте коефіцієнт ритмічності за даними табл. 17.
Таблиця 17
Показник П’ятиденка Усього
за місяць
1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та 6-та
Виготовлення цементу, тис. т:
за планом 180
фактично — 16 20 36 40 48 160
? Задача 19*. Вивчіть за даними табл. 18 динаміку браку і розрахуйте резерви зростання обсягу продукції за умови недопущення браку.
Таблиця 18
тис. грн.
Показник У минулому
році У звітному
році
1. Випуск товарної продукції 2500 3000
2. Фактична виробнича собівартість продукції 2200 2600
3. Величина остаточного браку продукції 70 75
4. Витрати на виправлення браку 11 9
5. Сума вирахувань із зарплати винуватців браку 4 2
6. Загальна величина браку 81
7. Питома вага браку, % 4,5
8. Резерв збільшення обсягу продукції 112,5
ТЕМА 6. АНАЛІЗ ПОПИТУ, СТАНУ РИНКУ І ОБСЯГУ
РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
Практичне заняття 3
Робота в аудиторії
? Задача 20. Дайте оцінку виконання плану за обсягом реалізації у звітному році (табл. 19). Чи були якісь труднощі з реалізацією протягом ро-ку?
Таблиця 19
тис. грн.
Квартал року За планом Фактично Абсолютне
відхилення Виконання, %
І 12000 10048
ІІ 12000 12400
ІІІ 13000 10200
IV 13000 13180
Разом 50000 45828
? Задача 21. Які фактори впливали на обсяг реалізації у звітному періоді? Розрахуйте їх величину за даними табл. 20.
Таблиця 20
тис. грн.
Показник За планом Фактично Відхилення Вплив
фактора
1. Реалізація продукції 50000 45828 ?
2. Товарна продукція 50200 50850
3. Залишки готової продукції на складі і в товарах відвантажених:
на початок року 1000 800
на кінець року 1200 5822
? Задача 22. Вивчіть динаміку обсягів реалізації продукції підприємства за останні п’ять років (табл. 21). Зробіть відповідні висновки.
Таблиця 21
Показник Роки
1994 1995 1996 1997 1998 1999
1. Реалізація цементу, тис. т 1590 1460 1290 1308 1168
2. Виробництво цементу, тис. т 1532 1357 1350 1257 1124
3. Залишки нереалізованої продукції на кінець року, тис. т 247 189 86 146 95 51
Самостійна робота
? Задача 23. Проаналізуйте виконання плану поставок цементу у звітному році і в IV кварталі (табл. 22). Як можна оцінити роботу заводу?
Таблиця 22
тис. грн.
Показник За планом Фактично Відхилення
% абсолютне
1. Поставка цементу:
— на внутрішній ринок
— на експорт
у тому числі у країни СНД
42 000
8100
3100
42 980
2000
1800
Разом 50100 44980
2. Поставка цементу
— будівельним організаціям (навалом)
— іншим споживачам
48 000
2100
42 800
2180
3. Поставка цементу в тарированому вигляді
у тому числі дрібними пакунками (10 кг і менше) 1000
200 700
—
4. Поставка цементу в IV кварталі:
жовтень
листопад
грудень
4500
4500
4000
3200
3950
4030
Усього за IV квартал 13 000 11 180
? Задача 24. Проаналізуйте дані щодо повсякденних відвантажень продукції і визначте характер типових відхилень від запланованих сум. Інформацію для аналізу наведено в табл. 23 в сумах, округлених до однієї тисячі.
Таблиця 23
ДАНІ ЩОДО ПОВСЯКДЕННИХ ВІДВАНТАЖЕНЬ ПРОДУКЦІЇ (згідно з поданими до банку документами)
тис. грн.
День
місяця Місяці року
Січень Березень Червень Вересень Грудень
За пла-ном Факти-чно Відхи-лення За пла-ном Фактично Відхилення За пла-ном Фактично Відхилення За пла-ном Факти-чно Відхи-лення За пла-ном Факти-чно Відхилення
1-й ? — 46 63 + 17 35 23 – 12 46 23 – 23 49 — – 49
2-й ? — 46 138 + 92 35 160 + 125 46 146 + 100 49 133 + 84
3-й ? — 46 24 – 22 35 33 – 2 ? — ? —
4-й 49 137 + 88 46 35 – 11 ? — ? — ? —
5-й 49 35 + 6 ? 62 + 62 ? — 46 8 – 38 49 110 + 61
6-й 49 20 – 29 ? — — 46 27 – 19 49 65 + 16
…… …… …… …… …… ……. …… …… …… …… ……. …… …… …… …… …….
26-й 49 49 — ? — ? — 46 23 – 23 49 40 – 9
27-й 49 90 + 41 ? — 35 48 + 13 46 54 + 8 49 41 – 8
28-й 49 31 – 18 46 38 – 6 35 58 + 23 46 98 + 52 49 93 + 34
29-й 49 53 +14 46 49 + 3 35 46 + 11 46 72 + 26 49 80 + 31
30-й
? — 46 47 + 1 35 57 + 22 46 57 + 11 49 110 + 61
31-й ? — 46 57 +11 — — — — — — — — —
ТЕМА 7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ
Практичне заняття 4
Робота в аудиторії
? Задача 25. За даними табл. 24 визначте забезпеченість підприємства робочою силою та розрахуйте коефіцієнт плинності кадрів.
Таблиця 24
осіб
Показник За мину-лий рік За звітний рік Відхилення
За пла-ном Фактич-но від даних
минулого року від планових даних
абсолютне %
1. Чисельність усього персоналу підприємства 1878 1860 1821
2. У тому числі персоналу основної діяльності 1665 1660 1587
3. З них робітників 1418 1400 1352
4. Інших категорій працюючих 247 260 235
5. Чисельність персоналу невиробничої сфери 213 200 …
6. Прийнято працівників на роботу 300 226
7. Звільнено всього 340 287
У тому числі за власним бажанням і через порушення дисципліни 290 211
? Задача 26. Проаналізувати використання робочого часу робітників і продуктивність їх праці, використовуючи дані табл. 25.
Таблиця 25
Показник За минулий рік За звітний рік Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. … …
2. Чисельність робітників, осіб 1418 1352
3. Відпрацьовано всіма робітниками:
— тис. людино-днів 329,92 330,4
— тис. людино-годин 2474,4 2445,0
? Задача 27. Дайте оцінку зміни рівня продуктивності праці одного працівника і робітника (табл. 26). Розрахунки виконайте у вартісному і натуральному вираженні.
Таблиця 26
Показник За минулий рік За звітний рік %
1. Товарна продукція у незмінних цінах, тис. грн.
2. Випуск цементу, тис. т
3. Середньооблікова чисельність
а) працівників
б) робітників
4. Середньорічний виробіток одного працівника:
а) тис. грн.
б) тонн цементу
5. Середньорічний виробіток одного робітника:
а) тис. грн.
б) тонн цементу
? Задача 28. Розрахуйте вплив факторів на величину середньо-
річного виробітку одного робітника та визначити вплив факторів на зміну товарної продукції порівняно з показниками минулого року. Звер¬ніть увагу на можливі резерви. Для розрахунків використайте дані табл. 25.
Практичне заняття 5
Робота в аудиторії
? Задача 29. Ознайомтеся зі змістом І розділу бухгалтерсько-
го балансу заводу. Дайте оцінку величині й зношеності основних за-
собів.
? Задача 30. Проаналізуйте найбільш загальні показники використання виробничих основних фондів (табл. 27). Зробіть розрахунок впливу основних факторів на зміну обсягу виробництва.
Таблиця 27
Показник Фактично
у минулому році Фактично
у звітному
році Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. (у незмінних цінах) 50 280 44 905,0
2. Випуск цементу, тис. т 1257 1124
3. Середньорічна вартість промислово-виробни-чих основних фондів, тис. грн. 8753* 42 244
4. Фондовіддача, грн. (1 : 3) 5,744 1,063
5. Випуск цементу на 1 тис. грн. основних фондів, т (2 : 3) 143,61 26,607
6. Фондомісткість 1 т цементу, грн. (3 : 2) 69,634 37,584
* Сума до індексації основних фондів.
Розрахунок впливу факторів
1) зміна кількісного фактора
2) зміна якісного фактора
Разом:
? Задача 31. Дайте оцінку рівня використання виробничих потужностей підприємства. Яка виробнича потужність заводу? Розрахунки виконайте на підставі даних табл. 28.
Таблиця 28
Показник Виробництво
клінкеру Подрібнення цементу Вироб-нича
потуж-ність
заводу
За пла-ном Фактич-но У перера-хунку
на це-мент1 За пла-ном Фактично
1. Виробнича потужність, тис. т 1069 1069 3446 3446
2. Виробництво, тис. т 814 814 12622 1124
3. Рівень використання виробни-чої потужності, % 76,1 76,1
1 Середній вміст добавки (Р) у цемент у звітному році становив 35,5%.
2 Розрахунок виконується за формулою:
,
де К — обсяг випуску клінкеру; Р — рівень вмісту добавки.
Самостійна робота
? Задача 32. Дайте оцінку використанню основного технологічного обладнання заводу. Дані для аналізу наведено в табл. 29.
Таблиця 29
Обладнання Кіль-кість Годинна
продуктивність, т Коефіцієнт
використання
календарного часу
у минулому році у звітному році у минулому році у звітному році
за планом фактично за планом фактично
А. Печі для випалювання клін-керу
— печі ?4 ? 60 м 2 29 30 29,4 0,83 0,75 0,83
— печі ?4,5 ? 80 м 1 122 125,0 125,9 0,8 0,81 0,64
Б. Цементні дробарки
— дробарки малої потужності ?2,4 ? 13 м 6 16,5 18,0 16,9 0,60 0,61 0,64
— дробарки середньої потужності ?3,0 ? 14 м 5 26,2 34,0 30,2 0,79 0,6 0,5
— дробарки великої потужності ?4,0 ? 13,5 м 4 70 64,8 69,9 0,8 0,8 0,6
Практичне заняття 6
Робота в аудиторії
? Задача 33. Визначте стан використання сировини взагалі й по окремих видах (табл. 30). Зробіть належні висновки.
Таблиця 30
Сировина і напівфабрикати Витрачання сировини
на 1 т продукції, кг Відхилення
порівняно з планом
фактично
у мину-лому
році у звітному році на 1 т на весь
обсяг
виробницт-ва
норма фактично
А. Цемент
1. Клінкер 625 620 624 + 4
2. Шлак 360 351 363 + 12
3. Гіпс та інша сировина 44 60 42 – 18
4. Паливо технологічне 150 153 152 – 1
Разом 1179 1184 1181 – 3
Закінчення табл. 30
Сировина і напівфабрикати Витрачання сировини
на 1 т продукції, кг Відхилення
порівняно з планом
фактично
у мину-лому
році у звітному році на 1 т на весь
обсяг
виробницт-ва
норма фактично
Б. Клінкер
1. Вапняк 1469 1473 1407 – 66
2. Глина 261 258 355 + 97
3. Інша сировина 90 87 85 – 2
Разом 1820 1818 1847 + 29
? Задача 34. Визначте основні фактори, які впливали на загаль-
ний випуск цементу, і розрахуйте суми їх впливу на підставі даних табл. 31.
Таблиця 31
Показник За ми-нулий рік За звітний рік Відхилення
від по-казників
минулого року
За пла-ном Фак-тично Відхи-лення
1. Випуск цементу, тис. т 1257 1124 1124,3
2. Загальні витрати клінкеру, тис. т 924,3 814 813,8
3. Вихід цементу з 1 т клінкеру, кг (з точністю до 0,1) 1360,0 1380,8 1381,5
Самостійна робота
? Задача 35*. Дайте оцінку стану забезпечення матеріалами і рівню їх використання на підприємстві (табл. 32). Розрахуйте вплив усіх факторів і визначити резерви зростання обсягів виробництва.
Таблиця 32
Показник За планом Фактично Відхилення Вплив
фактора
1. Випуск продукції, шт. 16 000 17 000
2. Залишок металу на початок року, т 90 70
3. Надійшло металу за рік, т 780 810
4. Використано всього, т … …
у тому числі на виробництво продукції, т 800 680
на інші цілі, т — 80
5. Залишок металу на кінець року, т 70 120
6. Витрати металу на одиницю продукції (норма витрат), т/шт. 0,05 0,04
7. Вихід продукції з 1 т металу, шт. 20 25
? Задача 36. Визначте загальні резерви можливого збільшення випуску продукції за рахунок поліпшення використання трудових ресурсів, засобів і предметів праці (табл. 33).
Таблиця 33
Показник Сума,
тис. грн.
1. Резерви збільшення випуску продукції:
— за факторами праці
— за засобами праці
— за предметами праці
2. Зведений резерв випуску продукції за факторами
Інші резерви
3.
4.
5. Разом резерви товарної продукції
6. Скорочення понадпланових запасів готової продукції на складі
на кінець року
7. Ліквідація обсягів товарів, не оплачених у строк покупцями
Резерв можливого збільшення реалізації продукції (5 + 6 + 7)
ТЕМА 8. АНАЛІЗ ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО
Й РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ
Практичне заняття 7
Робота в аудиторії
? Задача 37. На підставі даних табл. 34 дайте оцінку рівня затрат на 1 грн. товарної продукції.
Таблиця 34
Показник За минулий
рік За звітний рік
План Фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 50 200 50 850
2. Собівартість товарної продукції, тис. грн. 41 666 42 150
3. Витрати на 1 грн. продукції, коп. 80,0 83,0 82,89
? Задача 38. Дайте оцінку виконанню плану собівартості окремих видів продукції (табл. 35).
Таблиця 35
грн.
Продукція За пла-ном Фактич-но Відхи-лення Виконання, %
1. Портландцемент, за 1 т 82 80,3
2. Шлакопортландцемент, за 1 т 70 71,5
3. Шлакоблоки, тис. шт. 120 116
Самостійна робота
? Задача 39. Вивчіть структуру собівартості за елементами витрат і дайте оцінку змінам питомої ваги окремих статей (табл. 36).
Таблиця 36
Стаття 1990 р. Звітний рік
Сума,
тис. грн. Питома
вага, % Сума,
тис. грн. Питома
вага, %
1. Матеріальні витрати 28732 53,6 30076 73,9
У тому числі електроенергія 6612 12,3 10263 25,2
паливо 7736 14,4 13200 32,4
інші 14384 26,9 6613 16,3
2. Витрати на оплату праці 5837 10,9 3233 7,9
3. Відрахування на соціальні заходи 912 1,7 1932 4,8
4. Амортизація 7860 14,7 3673 9,0
5. Інші витрати 10239 19,1 1799 4,4
Разом 53580 100 40713 100
Практичне завдання 8
Робота в аудиторії
? Задача 40. Дайте оцінку стану використання сировини на 1 т шлакопортландцементу (табл. 37).
Таблиця 37
Основні матеріали
і сировина За планом Фактично Абсолютне
відхилення
(6 – 3)
Норма
витрат,
кг/т Ціна
за 1 т,
грн. Сума,
грн. Норма
витрат,
кг/т Ціна
за 1 т,
грн. Сума, грн.
А 1 2 3 4 5 6 7
1. Клінкер 620 65 40,30 625 62 38,75
2. Шлак 351 9 3,16 363 12 4,35
3. Гіпс 60 22 1,32 40 25 1,00
Разом 44,78 44,10
? Задача 41. Розрахуйте фактори, які вплинули на зміну витрат на основні матеріали і сировину (табл. 38). Дані для розрахунків наведено в табл. 37.
Таблиця 38
Матеріали
і сировина За плановими
нормами
і цінами За фактични-ми
нормами
і плановими
цінами Фактично Абсолютне
відхилення У тому числі
за рахунок
норм
витрат цін
1. Клінкер 40,30 …
2. Шлак 3,16 …
3. Гіпс 1,32 0,88
Разом 44,78 44,77
? Задача 42. Підрахуйте резерви зниження собівартості продукції за рахунок поліпшення витрачання сировини і матеріалів. Роз¬рахунки виконайте на підставі даних табл. 38.
? Задача 43. Проаналізуйте витрачання фонду оплати праці (табл. 39).
Таблиця 39
тис. грн.
Показник За планом Фактично Відхилення
Сума % до
підсумку Сума % до
підсумку Сума %
1. Фонд основної заробітної плати 2071 1893
2. Фонд додаткової заробітної плати 997 1018
3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати 282 322
Фонд оплати праці (1 + 2 + 3) 3350 100 3233 100
? Задача 44. Розрахуйте вплив основних факторів на зміну суми фонду оплати праці працівників проти минулого року. Дані для розрахунків наведено в табл. 40.
Таблиця 40
Показник За минулий рік За звітний рік Від-хилення
(+, –) %
виконання
1. Фонд оплати праці всіх працюючих, тис. грн. 3350 3233
2. Середньооблікова чисельність працюючих, осіб 1665 1587
3. Середньорічна заробітна плата одного працюючого, грн. 2012,0 2037,2
? Задача 45. Проаналізуйте фактори, що вплинули на зміну середньорічної оплати праці одного робітника, на підставі даних табл. 41.
Таблиця 41
Показник За минулий
рік За звітний
рік Відхилення
1. Фонд оплати праці робітників, тис. грн. 2780 2590
2. Чисельність робітників, осіб 1418 1352
3. Відпрацьовано людино-годин усіма робітниками, тис. 2474,4 2445,0
4. Середньорічна оплата праці одного робітника, грн.
Самостійна робота
? Задача 46. Проаналізуйте комплексні статті витрат (табл. 42).
Таблиця 42
тис. грн.
Стаття витрат За коштори-сом Фактично Відхилення
1. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 2500 2690
— у тому числі амортизація устаткування 400 420
Інші загальновиробничі витрати — усього 1000 1062
— у тому числі заробітна плата цехового персоналу 250 260
Разом 3500 3752
2. Товарна продукція 50 200 50 850
? Задача 47. Підрахуйте резерви зниження собівартості продукції і визначити їх відносну величину. Узагальніть результати аналізу виробничої собівартості продукції.
Самостійна робота
? Задача 48. Підготуйте письмові висновки за виконаним аналізом виробничої собівартості продукції.
ТЕМА 9. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
Практичне заняття 9
Робота в аудиторії
? Задача 49. На підставі форми № 2 звіту підприємства дайте оцінку загальній сумі прибутку та окремим прибуткам і збиткам. Порівняйте по-
казники звітного року з даними за минулий рік (табл. 43).
Таблиця 43
Показник У минулому ро-ці У звітному році Відхилення
(+, –)
За планом Фактично від плану від показників минулого року
1. Валовий прибуток від реалізації товарної продукції 6492 6000
2. Операційні доходи та витрати – 512 – 500
3. Інші позареалізаційні
— доходи 100 —
— витрати 1976 —
4. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування 4104 5500
5. Податок на прибуток від звичайної ді-
яльності 1231 1650
6. Фінансові результати від звичайної діяльності (4 – 5) 2873 3850
7. Надзвичайні доходи (витрати) — —
8. Чистий прибуток 2873 3850
? Задача 50. Оцініть виконання плану за чистим прибутком у поквартальному розрізі, використавши дані табл. 44.
Таблиця 44
Чистий прибуток
за даними звітів За планом Фактично Відхилення
І квартал — 200
І півріччя 1000 900
9 місяців 2800 3000
За рік 3850 3596
? Задача 51. Визначте фактори, які вплинули на зміну фактичної суми прибутку від реалізації товарної продукції у звітному році проти минулого року (табл. 45).
Таблиця 45
Показник Фактично у минулому році Реалізація у звітному році у цінах минулого року і дотримання інших умов минулого року Фактична реалізація у звітному році, але за умов рентабельності минулого року Фактично у звітному році
1. Чистий дохід (ви-ручка) від реалізації продукції (фор¬ма 2, ряд. 035) 43 280 45 828
2. Собівартість реа-лізованої продукції 36 788
3. Валовий прибуток 6 492
4. Витрати на 1 грн. реалізованої продук-ції (2 : 1), коп.
Довідка: Обсяг реалізації у звітному періоді в незмінних цінах становить 70 % від обсягу минулого року.
? Задача 52*. Розрахуйте вплив факторів на прибуток від реалізації за табл. 46. Які резерви зростання прибутку?
Таблиця 46
Показник За планом Фактично Відхилення
1. Реалізовано продукції, т 10 000 8000
2. Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн. 65 60
3. Ціна за 1 т продукції, грн. 80 85
4. Валовий прибуток від
реалізації товарної продук-ції, грн.
Самостійна робота
? Задача 53*. За даними табл. 47 проаналізуйте прибуток підприємства і вкажіть фактори, які вплинути на його зміни. Чи є резерви збільшення прибутку?
Таблиця 47
Показник За планом Фактично Відхилення
1. Реалізація продукції
— у вартісному виразі, тис. грн. 800 600
— у тоннах 1600 1000
2. Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн. 450 400
3. Чистий прибуток, тис. грн. 55,0 50,0
Примітка: виробляється і реалізується один вид продукції.
? Задача 54. На підставі даних табл. 48 проаналізуйте напрями використання прибутку.
Таблиця 48
Показники За минулий рік За звітний рік Відхилення
Сума,
тис. грн. % Сума,
тис. грн. % Сума, тис. грн. %
1. Використано на:
— виробничий розвиток 400 595
— соціальний розвиток 1472 2069
— заохочування робітників 1001 1067
— дивіденди — 200
— вилучення виручки — —
— поповнення оборотних коштів — 25
— інші цілі — —
Разом 2873 3596
Практичне заняття 10
Робота в аудиторії
? Задача 55. За даними табл. 49 і ф. №2, розрахуйте відповідні показники рентабельності продукції і підприємства. Зробіть висновки щодо зміни їх проти минулого року.
Таблиця 49
тис. грн.
Показник У минулому році У звітному році Відхилення
1. Чистий прибуток( після утримання податків)
2 Валовий прибуток від реалізації товарної продукції
3. Собівартість реалізованої продукції
4. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ)
5. Вартість майна 158 490 167 769
6. Власні кошти 127 258 130 918
? Задача 56. Розрахуйте за даними табл. 49 вплив факторів на зміну показника окупності інвестицій.
? Задача 57. Проаналізуйте рентабельність окремих видів продукції на підставі даних табл. 50.
Таблиця 50
%
Показник У
минулому році У звітному році Відхилення
фактичних даних
За
планом Фактично від
плану від даних за минулий рік
1. Середня рентабельність продукції в галузі 20 ? 16,5 — – 4,5
2. Середня рентабельність продукції підприємства
У тому числі: 28 30 29,5
продукція «А» (12)1 1 5 4
продукція «Б» (25) 40 41 43
продукція «В» (18) 20 28 35
продукція «Г» (5) 30 30 20
продукція «Д» (3) – 15 – 4 – 57
продукція «Е» (17) 18 15 14
продукція «Є» (4) 60 65 70
продукція «Ж»2 5 8 10
продукція «З» 21 20 26
продукція «И» 12 10 28
продукція «І» 48 40 42
продукція «Ї» 76 78 90
продукція «К» 40 35 22
продукція «Л» 15 ? 12
продукція «М» 45 — —
продукція «Н» ? 8 17
Примітки. 1 У дужках (тут і нижче) наведено питомі обсяги виробництва окремих видів продукції, %.
2 Продукція «Ж» — «Н» належить до групи «інша».
? Задача 58. Проаналізуйте можливості ліквідації збитковості виробу «Д», якщо відомо, що головною її причиною є недостатній обсяг випуску виробу. Додаткові дані: фактичний обсяг випуску у звітному періоді — 250 шт., постійні витрати на цей виріб — 400 тис. грн., змінна частина собівартості одиниці продукції «Д» — 0,6 тис. грн., а її ціна — 1,4 тис. грн. Визначте критичний обсяг виробництва, при якому виріб «Д» матиме нульову рентабельність. Якою буде рентабельність, якщо обсяг виробництва цього виробу збільшиться у 3 рази? Для розв’язання задачі застосуйте графічний метод обчислення беззбитковості виробництва.
Самостійна робота
? Задача 59. Підрахуйте резерви збільшення прибутку.
ЗВЕДЕННЯ
ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Сума, тис. грн.
1. За рахунок збільшення реалізації продукції
2. За рахунок зниження собівартості продукції
3. Усунення інших збитків і непродуктивних витрат
Разом:
ТЕМА 10. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ
Практичне заняття 11
Робота в аудиторії
? Задача 60. Складіть таблицю загальної структури балансу. Дайте загальну оцінку розділів балансу та його зміні за звітний період. Визначте, що відображається в активах і пасивах балансу. Структуру балансу наведено в табл. 51.
Таблиця 51
тис. грн.
Актив На
початок року На
кінець року Пасив На
початок року На
кінець року
І. Необоротні активи І. Власний капітал
ІІ. Оборотні активи ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
ІІІ. Витрати майбутніх періодів ІІІ. Довгострокові зобов’язання
IV. Поточні зобов’язання
V. Доходи майбутніх періодів
Баланс Баланс
Самостійна робота
? Задача 61. Проаналізуйте загальний фінансовий стан підприємства. Складіть таблицю порівняльного аналітичного балансу активу і пасиву (табл. 52, 53). Зробіть висновки.
Таблиця 52.
АКТИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ
тис. грн.
Актив Абсолютні
величини Питома вага Зміна
на початок періоду на кінець періоду на початок періоду на кінець періоду в абсолютних величинах у питомій вазі у % до величин на початок pоку
(гр. 6: гр.2) у % до зміни підсумків балансу
(гр. 6: підсум. гр. 6)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
І. Основні засоби та інші необоротні активи
ІІ. Оборотні активи
— запаси
— дебіторська заборгованість та інші оборотні активи
— грошові кошти та їх еквіваленти
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
Баланс
Таблиця 53
ПАСИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ
тис. грн.
Пасив Абсолютні величини Питома вага, % Зміна
на початок
періоду на кінець періоду на початок
періоду на кінець періоду в абсолютних
величинах у питомій вазі у % до величин на початок року (гр. 6 : гр.. 2) у % до зміни підсумків балансу
(гр. 6 : підсум. гр. 6)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
І. Власний капітал
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
у тому числі довгострокові кре¬дити банків
V. Поточні зобов’язання
у тому числі:
короткострокові кредити банків
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
VI. Доходи майбутніх періодів
Баланс
Практичне заняття 12
Робота в аудиторії
? Задача 62. За даними балансу визначте вартість майна підприємства. У складі майна визначіть оборотні (мобільні) та необоротні (іммобілізовані) засоби. Зробіть аналітичні висновки зміни засобів за звітний рік (табл. 54).
Таблиця 54
Показник На початок року На кінець року
Усього майна, тис. грн.
У тому числі:
необоротні активи, тис. грн.
у % до майна
оборотні активи, тис. грн.
у % до майна,
з них:
матеріальні оборотні засоби, тис. грн.
% до оборотних активів
грошові кошти, тис. грн.
% до оборотних активів
Самостійна робота
? Задача 63. За даними балансу дайте оцінку джерел формування засобів підприємства. Складіть таблицю джерел формування засобів (за формою табл. 55). Визначте вартість власних оборотних засобів на початок і на кінець звітного року. Зробіть висновки.
Таблиця 55
Показник На початок року На кінець року
Усього джерел покриття майна, тис. грн.
У тому числі
власний капітал, тис. грн.
% до майна
власні оборотні засоби, тис. грн.
% до власного капіталу
Усі зобов’язання, тис. грн.
% до майна
довгострокові зобов’язання, тис. грн.
% до всіх зобов’язань
короткострокові зобов’язання, тис. грн.
% до всіх зобов’язань
кредиторська заборгованість, тис. грн.
% до всіх зобов’язань
Практичне заняття 13
Робота в аудиторії
? Задача 64. За даними балансу визначте показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Розрахунки подайте за формою табл. 56. Поясніть, про що свідчать ці розрахунки.
Таблиця 56
Показник і метод розрахунку На початок року На кінець року Відхи-лення
1. Коефіцієнт незалежності (автономії)
розділ І пасиву балансу
Підсумок балансу
2. Коефіцієнт фінансової стійкості
Джерела власних коштів плюс довгострокові позики
Підсумок балансу
3. Коефіцієнт маневреності
власні оборотні активи
власний капітал
4. Коефіцієнт заборгованості
всі зобов’язання
власний капітал
5. Коефіцієнт інвестування
власний капітал
необоротні активи
Самостійна робота
? Задача 65. Визначте показники, що характеризують платоспроможність підприємства. Розрахуйте коефіцієнти ліквідності (табл. 57). Визначте фактори зміни ліквідності. Зробіть висновки.
Таблиця 57
Показник і методика розрахунку На початок року На кінець року Відхи-лення
1. Коефіцієнт покриття
підсумок балансу — розділ І активу
розділ ІV пасиву балансу — позики для робітників і службовців
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності
грошові кошти + короткострокові цін-ні папери
ІV розділ пасиву балансу
3. Коефіцієнт загальної ліквідності обо¬ротні активи (розділ ІІ активу) позикові засоби (розділ VІ пасиву)
4. Коефіцієнт співвідношення дебітор-ської і кредиторської заборгованості
розрахунки з дебіторами розрахунки з кредиторами
Практичне заняття 14
Робота в аудиторії
? Задача 66. Проаналізуйте дебіторську і кредиторську заборгованість (табл. 58). Визначте склад, розміри дебіторської і кредиторської заборгованості. Зробіть висновки.
Таблиця 58
тис. грн.
Показник На початок року На кінець року Відхи-лення
Дебіторська заборгованість
1. Звичайна, виправдана
? товари відвантажені, термін розрахунку яких не настав
? векселі одержані
? бюджет
? персонал та інші операції
? аванси видані
? інші дебітори
Разом
Закінчення табл. 58
Показник На початок року На кінець року Відхи-лення
2. Невиправдана
? товари відвантажені, неоплачені вчасно
? векселі одержані
? бюджет
? персонал та інші операції
? інші дебітори
Разом
Кредиторська заборгованість
1. Звичайна, виправдана
? короткострокові кредити
? товари та послуги, термін розрахунку яких не настав
? векселі видані
? аванси одержані
? позабюджетні платежі
? страхування
? оплата праці
? з учасниками
? інші кредитори
Разом
2. Невиправдана
? товари, роботи, послуги, не оплачені вчасно
? векселі видані бюджету
? позабюджетні платежі
? страхування
? оплата праці
? дочірні підприємства
? інші поточні зобов’язання
Разом
Усього
Самостійна робота
1. Формування дебіторської і кредиторської заборгованості.
2. Визначення коефіцієнта співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. Яке оптимальне значення цього коефіцієнта?
3. Складання табл. 58.
Практичне заняття 15
? Задача 67. Визначте системи показників ефективної діяльності підприємства. Проаналізуйте одержані дані.
Рентабельність
продажу .
Рентабельність усього капіталу підприємства
Рентабельність
власного капіталу
Рентабельність основ¬них засобів та інших позаоборотних активів
? Задача 68. Визначте систему коефіцієнтів ділової активності підприємства. Проаналізуйте одержані дані. Зробіть висновки.
Коефіцієнт загальної
оборотності капіталу
Коефіцієнт оборотності мобільних засобів
Коефіцієнт оборотності готової продукції
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності
кредиторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
? Задача 69. Розрахуйте показники оборотності оборотних засобів. Використайте дані балансу та звітні дані про фінансові результати. Розрахунки занесіть в табл. 59. Зробіть висновки.
Таблиця 59
Показник У минулому році У звітному році
1. Обсяг реалізації, тис. грн. 63 124
2. Середньорічні залишки оборотних коштів, тис. грн. 41 200
3. Оборотність оборотних активів, днів
4. Прискорення (–), уповільнення оборотності оборотних активів
5. Швидкість оборотності активів
6. Одноденний оборот (ряд. 1 : 360)
? Задача 70. Зробіть загальні висновки про фінансовий стан підприємства. Визначте основні напрями щодо його поліпшення.
Форма № 1
Баланс
на 01 січня 2000 р.
тис. грн.
Актив Код
рядка На початок звітного періоду На кінець звіт-
ного періоду
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010
первісна вартість 011
знос 012
Незавершене будівництво 020 1618 3567
Основні засоби:
залишкова вартість 030 117 603 120 384
первісна вартість 031 251 095 245 932
знос 032 133 492 125 548
Продовження форми 1
Актив Код
рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040
інші фінансові інвестиції 045
Довгострокова дебіторська заборгованість 050 1000 2000
Відстрочені податкові активи 060
Інші необоротні активи 070
Усього за розділом I 080 120 221 125 951
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 100 20 124 30 926
тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 —
незавершене виробництво 120 403 1248
готова продукція 130 1042 961
товари 140 — 1287
Векселі одержані 150 1141 153
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 4000 1200
первісна вартість 161 4340 1370
резерв сумнівних боргів 162 340 170
Дебіторська заборгованість
за розрахунками:
з бюджетом 170
за виданими авансами 180 88 286
з нарахованих доходів 190
із внутрішніх розрахунків 200
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 8100 5200
Поточні фінансові інвестиції 220 1510
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті 230 124 527
в іноземній валюті 240 — —
інші оборотні активи 250 3191 231
Усього за розділом II 260 39 723 42 019
III. Витрати майбутніх періодів 270 56 30
Баланс 280 160 000 168 000
Продовження форми 1
Пасив Код
рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал 300 90 402 90 402
Пайовий капітал 310
Додатковий вкладений капітал 320 11 572 23 200
Інший додатковий капітал 330 335
Резервний капітал 340 23 000 11 029
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 – 98
Неоплачений капітал 360 ( ) ( )
Вилучений капітал 370 ( ) ( )
Усього за розділом I 380 125 211 124 631
II. Забезпечення наступних витрат
і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 87 92
Інші забезпечення 410
Цільове фінансування 420 960 1430
Усього за розділом II 430 1047 1522
III. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків 440 1000 800
Інші довгострокові фінансові
зобов’язання 450
Відстрочені податкові зобов’язання 460 4765
Інші довгострокові зобов’язання 470
Усього за розділом III 480 1000 5565
IV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків 500 4510 2041
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 200
Векселі видані 520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 2000 7248
Закінчення форми 1
Пасив Код
рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів 540 18 039 17 528
з бюджетом 550 4343 269
з позабюджетних платежів 560
зі страхування 570 1255 2004
з оплати праці 580 1167 879
з учасниками 590
із внутрішніх розрахунків 600 400 150
Інші поточні зобов’язання 610 1005 5950
Усього за розділом IV 620 32 719 36 269
V. Доходи майбутніх періодів 630 23 13
Баланс 640 160 000 168 000
Керівник __________________________________________
Головний бухгалтер _________________________________
Форма № 2
Одиниця виміру: тис. грн.
Звіт про фінансові результати за _________________2000 р.
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття Код
рядка За звітний
період За
попередній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 54 988 51 936
Податок на додану вартість 015 9160 8656
Акцизний збір 020
025
Продовження форми 2
Стаття Код
рядка За звітний
період За
попередній період
Інші вирахування з доходу 030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 45 828 43 280
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 38 037 36 788
Валовий:
прибуток 050 7791 6492
збиток 055
Інші операційні доходи 060 737 588
Адміністративні витрати 070 785 684
Витрати на збут 080 315 295
Інші операційні витрати 090 177 121
Фінансові результати від операційної діяльності: 7251 5980
прибуток 100
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120 75 90
Інші доходи 130 15 10
Фінансові витрати 140 599 876
Втрати від участі в капіталі 150 —
Інші витрати 160 1500 1100
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток 170 5242 4104
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1571 1231
Продовження форми 2
Стаття Код
рядка За звітний
період За
попередній період
Фінансові результати від звичайної ді-
яльності:
прибуток 190 3671 2873
збиток 195
Надзвичайні:
доходи 200
витрати 205 75 -
Податки з надзвичайного прибутку 210
Чистий:
прибуток 220 3596 2873
збиток 225
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника Код
рядка За звітний
період За
попередній
період
Матеріальні витрати 230 30 076 27 084
Витрати на оплату праці 240 3233 2855
Відрахування на соціальні заходи 250 1932 1830
Амортизація 260 3673 3221
Інші операційні витрати 270 1799 1610
Разом 280 40 713 36 600
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ
ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті Код
рядка За звітний
період За
попередній період
Середньорічна кількість простих акцій 300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 320
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 330
Дивіденди на одну просту акцію 340
Керівник __________________________________________________
Головний бухгалтер ________________________________
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (І комплекс)
? Завдання 1.1. Дайте оцінку виконанню плану виробництва і реалізації (по вугільній шахті) за такими даними:
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично % за планом фактично % за планом фактично %
1. Товарна продукція:
у порівнянних цінах, тис. грн. 60 000 64 800 32 000 25 600 120 000 123 400
у діючих цінах, тис. грн. ? 72 000 ? 40 000 ? 136 800
у натуральних одиницях, тис. т 600 630 400 300 1200 1140
2. Реалізація
у порівнянних цінах, тис. грн. 60 000 57 000 34 000 25 160 122 000 119 560
у натуральних одиницях, тис. т 600 540 425 310 1220 1171,2
? Завдання 1.2. Дайте оцінку динаміці обсягу виробництва на підприємстві за останні п’ять років за такими даними:
Показник Роки За минулий рік (1998) За звітний рік (1999)
1995 1996 1997
І варіант
Виробнича потужність, тис. т 2000 2000 1800 1600 1600
Видобуток руди, тис. т 1750 1700 1620 1520 1408
ІІ варіант
Виробнича потужність, тис. т 500 500 600 600 800
Виробництво продукції, тис. т 400 420 450 462 520
ІІІ варіант
Виробнича потужність, тис. пар взуття 800 800 900 900 600
Виробництво продукції, тис. пар взуття
640 560 585 540 450
? Завдання 1.3. Визначте ступінь виконання плану за асортиментом випущеної продукції. Назвіть можливі причини відхилення від плану.
тис. грн.
Вид продукції І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Звіт Відхилення За планом Звіт Відхилення За планом Звіт Відхилення
«А» 200 250 1000 1100 100 200
«Б» 150 130 2500 2200 150 100
«В» 550 632 — 400 250 150
«Г» 300 200 500 200 — 120
«Д» 400 404 200 — 50 —
Разом 1600 1616 4200 3900 550 570
? Завдання 1.4. Визначте, чи виконаний план за сортністю продукції цехом за звітний місяць.
кількість продукції, штук
Сорт Ціна, грн. І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За
планом Фактично Відхилення За
планом Фактично Відхилення За
планом Фактично Відхилення
І 20 800 1020 3000 2800 6000 8250
ІІ 18 150 60 2000 800 3600 2250
ІІІ 16 50 120 — 400 2400 4500
Разом ? 1000 1200 5000 4000 12 000 15 000
Примітка. Виробляється один вид продукції, зазначені ціни можна використовувати для всіх варіантів.
? Завдання 1.5. Розрахуйте вплив факторів на обсяг виробництва товарної продукції за місяць. Як треба назвати ці фактори залежно від конкретних обставин роботи?
Показник
І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За
планом Фактично Відхилення За
планом Фактично Відхилення За
планом Фактично Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. 480 450 160 185 110 120
2. Кількість виробів у натуральному виразі, шт. 12 000 15 000 800 740 1000 1200
? Завдання 1.6. Проаналізуйте ритмічність випуску продукції. Розрахуйте коефіцієнт ритмічності на підставі таких даних:
тис. грн.
Декада
місяця І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення
І 250 240 200 100 1500 1600
ІІ 350 360 280 250 2100 1800
ІІІ 400 600 320 400 2400 2800
Разом
1000 1200 800 750 6000 6200
? Завдання 1.7. Проаналізуйте ритмічність роботи взуттєвої фабрики за січень на підставі таких даних:
кількість пар взуття
П’ятиденка І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
І — 3000 4000
ІІ 10 000 6000 7000
ІІІ 11 000 9000 9000
ІV 14 000 8000 9000
V 20 000 10 000 10 000
VI 10 000 11 000 11 000
Разом 60 000 65 000 42 000 46 000 60 000 50 000
? Завдання 1.8. Проаналізуйте окремі види браку. Визначте розмір впливу браку на обсяг виробництва продукції.
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За минулий рік За звітний рік За минулий рік За звітний рік За минулий рік За звітний рік
1. Собівартість остаточно забракованих виробів і деталей 220 250 10 8 50 45
2. Витрати на виправлення браку 30 50 2 4 16 10
3. Утримання із заробітної плати винуватців браку 10 30 1 1 4 2
4. Вартість браку за ціною можливого використання 20 30 3 1 6 3
5. Планова виробнича собівартість 50 000 60 000 800 960 2200 2000
6. Обсяг товарної продукції 72 000 75 000 1000 1250 2500 2300
? Завдання 1.9. Дайте оцінку виконання плану за обсягом реалізації і визначте вплив основних
факторів.
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Обсяг реалізації продукції 18 500 16 000 9600 7000 5600 4900
2. Товарна продукція 18 000 18 200 10 000 8000 5000 5500
3. Залишки нереалізованої продукції:
на початок року 1000 1400 800 600 800 900
на кінець року 500 3600 1200 1600 200 1500
? Завдання 1.10. Як виконано план поставок продукції? Зробіть належні висновки.
тис. грн.
Продукція І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За
планом Фактично Відхилення За
планом Фактично Відхилення За
планом Фактично Відхилення
А 200 180 50 80 500 450
Б 400 420 280 240 250 260
В 300 350 300 310 380 300
Г
100 70 170 160 70 130
Разом 1000 1020 800 790 1200 1140
? Завдання 1.11. Дайте оцінку динаміці обсягу реалізації, використовуючи різні вимірники. Про-
аналізуйте вплив кількості реалізованих виробів, цін і структурних зрушень на зміну виручки від реалі-
зації.
Вид
будівельних матеріалів І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За
минулий рік За
звітний рік За
минулий рік За
звітний рік За
минулий рік За
звітний рік
Кількість,
т Ціна
за 1 т, грн. Кількість,
т Ціна
за 1 т, грн. Кількість,
т Ціна
за 1 т, грн. Кількість,
т Ціна
за 1 т, грн. Кількість,
т Ціна
за 1 т, грн. Кількість,
т Ціна
за 1 т, грн.
«А» 2000 50 2500 56 400 70 440 90 800 40 900 30
«Б» 100 280 120 300 600 30 560 35 1200 50 1400 60
«В» 400 660 180 500 1000 80 800 70 2000 230 700 250
Разом 2500 ? 2800 ? 2000 ? 1800 ? 4000 ? 3000 ?
? Завдання 1.12. Підрахуйте резерви зростання обсягу реалізації на підставі таких даних:
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Запаси готової продукції на складі:
на початок року 200 250 100 120 450 470
на кінець року 210 280 150 140 500 600
2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
на початок року
усього ? 600 ? 350 ? 1700
у тому числі не сплачена в строк ? 200 ? 50 ? 400
на кінець року
усього ? 480 ? 270 ? 1450
у тому числі не сплачені в строк ? 100 ? 80 ? 250
3. Резерв зростання товарної продукції 400 250 1800
Примітка. Запаси готової продукції і залишки товарів відвантажених наведені в цінах реалізації. Несплачена в строк дебіторська заборгованість за товари взята з даних бухгалтерського обліку.
? Завдання 1.13. Дайте оцінку виконання плану за обсягом реалізації і визначте, які фактори вплинули на нього. Чи є резерви зростання обсягу реалізації?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Залишки нереалізованої продукції на початок року:
готової продукції на складі 1600 1400 200 150 2500 2200
товари відвантажені, строк сплати яких не настав ? 700 ? 200 ? 800
товари відвантажені, не сплачені в строк ? 200 ? 50 ? 500
2. Товарна продукція 79 400 80 000 10 000 11 100 110 000 112 000
3. Залишки нереалізованої продукції на кінець року:
готової продукції на складі 1800 1900 180 150 2000 2500
товари відвантажені, строк сплати яких не настав ? 600 ? 100 ? 2000
товари відвантажені, не сплачені в строк ? 400 ? 200 ? 1000
4. Реалізація продукції за звітний рік 79 200 79 400 10 020 11 050 110 500 110 000
? Завдання 1.14. Обчисліть вплив трудових факторів на виконання виробничої програми на підставі наведених нижче даних. Які резерви зростання обсягу виробництва можна вказати?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом За звітом За планом За звітом За планом За звітом
1. Обсяг товарної продукції за місяць, тис. грн. 528 571,9 195 196,8 403,2 412,5
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 100 94 250 200 240 200
3. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-днів 2200 2021 4875 4000 5040 4400
4. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-годин 17 600 16 340 39 000 32 800 40 320 33 000
? Завдання 1.15. Розрахуйте величину факторів, що вплинули на середній виробіток робітника. Визначте резерви зростання продуктивності праці.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За минулий рік За звітний рік За минулий рік За звітний рік За минулий рік За звітний рік
1. Середньорічний виробіток одного робітника, грн. 17 670 13 904 8624 6926,4 8288 9900
2. Середня кількість днів, відпрацьо-ваних одним робітником за рік 228 220 224 222 224 220
3. Середня тривалість робочого дня (зміни), год. 7,75 7,9 7,7 7,8 7,4 7,5
4. Середньогодинний виробіток одного робітника, грн. 10 8 5 4 5 6
? Завдання 1.16. Обчисліть вплив факторів на обсяг товарної продукції. Чи є резерви зростання обсягу продукції?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Обсяг товарної продукції за рік, тис. грн. 9180 9190 30 420 31 145,4 2211,8 2388,7
2. Середньооблікова чисельність ро-бітників, осіб 1020 1010 2500 2600 … …
3. Відпрацьовано за рік усіма робіт-никами, тис.:
людино-днів 225 200 … … 115,2 122,5
людино-годин … … 4680 4719 921,6 955,5
? Завдання 1.17. Визначте всі фактори, що впливали у звітному періоді на обсяг товарної продукції. Розрахуйте їх величину на підставі наведених нижче даних і вкажіть, які резерви зростання виробництва.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 1260,0 1600,0 2170 2050 1230 1100
2. Кількість верстатів, шт. 315 320 350 410 205 220
3. Відпрацьовано верстато-годин, тис. 420 400 700 820 410 250
4. Вироблено продукції в розрахунку на один верстат, тис. грн. 4,0 5,0 6,2 5,0 6,0 5,0
5. Вироблено за верстато-годину, грн. 3,0 4,0 3,1 2,5 3,0 4,4
? Завдання 1.18. Обчисліть вплив використання основних фондів на обсяг товарної продукції. Укажіть, чи є невикористані резерви виробництва.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 84,0 101,4 784 874,8 811,8 901
2. Кількість верстатів, шт. 10 12 100 90 90 100
3. Відпрацьовано всіма верстатами, верстато-змін 4200 4056 39 200 36 450 45 100 45 050
? Завдання 1.19. Визначте за наведеними даними вплив факторів на зміну обсягу товарної продукції. Вишукайте невикористані резерви виробництва.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 3000 4000 5250 6000 6600 3600
2. Вартість основних промислово-виробничих фондів, тис. грн. 1200 2000 1500 2000 … …
3. Виробнича площа, м2 1500 1600 … … … …
4. Кількість верстатів, шт. … … 150 120 60 50
5. Відпрацьовано верстато-годин усіма верстатами … … … … 120 000 90 000
? Завдання 1.20. Розрахуйте вплив факторів на обсяг випуску продукції і визначте резерви виробництва на підставі таких даних:
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Випуск продукції, шт. 19 000 25 000 48 000 40 000 85 000 91 000
2. Залишок металу на початок року, т 1000 1200 2000 6000 3500 3000
3. Надійшло металу за рік, т 10 000 11 800 25 000 26 000 65 000 71 800
4. Використано металу за рік, т
усього 9500 11 000 24 000 28 500 63 750 73 300
у тому числі на виробництво продукції 9500 10 000 24 000 28 000 63 750 72 800
на інші цілі — 1000 — 500 — 500
5. Залишок металу на кінець року, т 1500 2000 3000 3500 4750 1500
6. Норма витрачання, кг/шт. 500 400 500 700 750 800
? Завдання 1.21. Визначте основні фактори, що вплинули на зміну обсягу товарної продукції. Розрахуйте їх вплив за такими даними:
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція 10 000 9450 9000 10 400 8800 9000
2. Основні матеріали 4000 3500 6000 6500 4400 4000
? Завдання 1.22. Проаналізуйте витрати матеріалів і зробіть розрахунок впливу факторів на обсяг продукції за наведеними нижче даними. Чи є резерви випуску продукції?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція:
у вартісному виразі, тис. грн. 200,0 220,0 120,0 100,0 240,0 200,0
у натуральному обчисленні, шт. 1000 1100 2400 2000 12 000 11 000
2. Норма витрачання, кг/шт. 50 60 200 250 6,0 8,0
? Завдання 1.23. Підрахуйте загальні резерви можливого збільшення випуску продукції на підставі проміжних результатів розрахунків:
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Резерви збільшення випуску продукції за рахунок використання:
трудових ресурсів 500 400 200
засобів праці 1800 600 1300
предметів праці 200 800 400
2. Додатковий випуск продукції за умов зменшення або повної ліквідації браку 50 40 20
3. Додатковий випуск продукції за умов підвищення якості (сортності) продукції до запланованого рівня 20 10 5
Усього
? Завдання 1.24. Визначте виконання плану за собівартістю і розрахуйте вплив факторів.
Показник Варіант
І ІІ ІІІ
Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп.:
за планом планового випуску 75 52 60
за планом фактично виробленої продукції 72 50 64
фактично в цінах, що діяли у звітному періоді 70 55 63
фактично в цінах плану 71 54 65
? Завдання 1.25. Дайте оцінку витрачанню матеріалів і розрахуйте вплив факторів на відхилення від плану.
Матеріал Одиниця виміру За планом Фактично Матеріал Одиниця виміру За планом Фактично
Норма
витрат на один виріб Сума, грн. Норма
витрат на один виріб Сума, грн. Норма
витрат на один виріб Сума, грн. Норма
витрат на один виріб Сума, грн.
І варіант IІ варіант
Дошки м3 3 300 2 280 Дошки м3 2 200 4 280
Фанера м2 1,5 75 1,6 128 Фанера м2 20 400 25 450
Разом ? 375 ? 408 Разом ? 600 ? 730
IIІ варіант
Дошки м3 4 320 3 270
Фанера м2 10 250 12 360
Разом ? 570 ? 630
? Завдання 1.26. Дайте оцінку витрат фонду оплати праці та визначте вплив основних факторів на зміну його величини порівняно з показниками плану.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 950 900 500 528 360 294
2. Чисельність працюючих, осіб 500 450 250 240 120 105
? Завдання 1.27. Проаналізуйте вплив усіх факторів на зміну суми фонду оплати праці у звітному році.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
У минулому році У звітному році У минулому році У звітному році У минулому році У звітному році
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 742,5 799,2 966 1058,4 385,0 359,7
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 90 100 200 180 125 100
3. Середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік 220 222 230 224 220 218
4. Середня тривалість одного робочого дня, год. 7,5 8,0 7,0 7,5 7,0 7,5
5. Середньочасова заробітна плата, грн. 5 4,5 3 3,5 2 2,2
? Завдання 1.28. Дайте оцінку виконанню кошторису витрат на обслуговування виробництва та управління і визначте резерви економії на підставі таких даних:
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За
кошто-
рисом Фактично За
кошто-
рисом Фактично За
кошто-
рисом Фактично
1. Загальновиробничі витрати 220 250 200 190 200 180
у тому числі
непродуктивні витрати — 40 — 10 — 5
2. Витрати на утримання та експлу-атацію устаткування
300
320
300
280
300
340
у тому числі
поточний ремонт 100 130 100 110 100 120
амортизація 50 55 40 42 60 55
3. Товарна продукція 2000 2200 2000 1800 2000 2100
? Завдання 1.29. Проаналізуйте виконання кошторису за транспортними витратами. Визначте вплив факторів і резерви економії.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За кошторисом Фактично За кошторисом Фактично За кошторисом Фактично
1. Транспортні витрати, тис. грн. 40,0 54,0 14,4 27,0 67,5 56
2. Кількість перевезених вантажів 2000 1500 900 1000 1800 1400
3. Середня дальність перевезень, км 100 150 80 90 250 200
4. Середній транспортний тариф, грн. за т/км 0,2 0,24 0,2 0,3 0,15 0,2
5. Вантажообіг, т/км 200,0 … 72,0 … 450,0 …
? Завдання 1.30. Визначте, які фактори вплинули на величину прибутку на підставі таких даних:
млн грн.
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Звіт За планом Звіт За планом Звіт
1. Чистий прибуток 20 12 40 42 2,0 1,7
у тому числі валовий прибуток від реалізації товарної продукції 20 15 30 35 2,0 1,8
2. Обсяг реалізації продукції
200 180 100 120 40 30
? Завдання 1.31. За наведеними даними дайте оцінку виконанню плану за прибутком. Які фактори вплинули на прибуток і чи є резерви зростання прибутку?
млн грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
План Звіт План Звіт План Звіт
1. Обсяг реалізації товарної продукції 100 90 80 100 90 99
2. Чистий прибуток 20 14 … … … …
у тому числі валовий прибуток від реалізації товарної продукції 20 15 10 9 20 22
інші фінансові доходи ? ? ? +1 –2 –4
інші збитки … … ? –2 ? +1
Примітка. Зміни цін у звітному періоді не було.
? Завдання 1.32. Розрахуйте вплив факторів на прибуток від реалізації (на підприємстві один вид продукції).
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
План Звіт План Звіт План Звіт
1. Реалізовано продукції, т 1200 1000 100 120 200 300
2. Собівартість 1 т, грн. 500 600 700 750 120 150
3. Ціна за 1 т, грн. 600 800 900 850 200 180
4. Прибуток за 1 т, грн.
5. Валовий прибуток від реалізації товарної продукції, грн.
? Завдання 1.33. За наведеними даними проаналізуйте прибуток підприємства і вкажіть фактори, які змінили прибуток. Чи є резерви збільшення прибутку від реалізації?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
У мину-
лому
місяці У звіт-
ному
місяці Відхи-лення У мину-
лому
місяці У звіт-
ному
місяці Відхи-лення У минулому
місяці У звіт-
ному
місяці Відхи-лення
1. Реалізація продукції:
у тис. грн. 400,0 300,0 –100 800,0 900,0 3600,0 4400,0
у тоннах 800 500 –300 40,000 60,000 18 000 20 000
2. Ціна за 1 т, грн. … … 20 15 … …
3. Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн. 450 500 +50 18 14 200 220
4. Одержаний прибуток з 1 т продукції, грн. 50 100 +100 … … … …
5. Валовий прибуток від реалізації товарної про¬дукції, тис. грн … … … … … …
6. Інші прибутки і збитки, тис. грн. … … … … — –100
7. Чистий прибуток, тис. грн. 45,0 40,0 –5,0 100,0 70,0 … …
Примітка. Виробляється і реалізується один вид продукції.
? Завдання 1.34. За даними, взятими з ф. № 2 річного звіту підприємства, проаналізуйте прибуток від реалізації та рівень рентабельності.
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
Прибутки Збитки Прибутки Збитки Прибутки Збитки
1. Виручка від реалізації продукції 3431 ? 2700 ? 1875 ?
2. Податок на додану вартість ? 436 ? 400 ? 300
3. Акцизний збір ? 208 ? — ? —
4. Собівартість реалізованої продукції ? 2180 ? 2000 ? 1500
5. Результат від реалізації 607 300 75
6. Рівень рентабельності продукції, % … ? … ? … ?
Примітка. Рентабельність продукції
в минулому році 33,1 ? 12,0 ? 10,0
? Завдання 1.35. Підрахуйте резерви збільшення прибутку на підставі таких даних:
млн грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Резерви зростання обсягу реалізації продукції 84 200 270
2. Резерви зростання обсягу товарної продукції 70 180 200
3. Резерви зниження собівартості продукції 10 20 15
4. Інші збитки 5 3 25
5. Інші доходи 10 4 40
6. Дебіторська заборгованість 8 15 180
7. Рентабельність продукції, % 20 25 35
? Завдання 1.36. Розрахуйте величину власних оборотних засобів на підставі наведених нижче даних бухгалтерського балансу. Чи достатньо цих сум для роботи підприємства?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Підсумок розділу І активу балансу 200 1780 4500
з них основні засоби за залишковою вартістю 180 1430 4300
2. Підсумок розділу ІІ активу балансу «Оборотні активи» 70 540 870
3. Підсумок розділу І пасиву балансу «Власний капітал» 250 2500 5030
4. Підсумок розділу ІІ «Забезпечення майбутніх витрат» 10 50 60
5. Підсумок розділу ІІІ пасиву балансу «Довгострокові зобов’язання» — 60 40
6. Підсумок розділу ІV пасиву балансу «Поточні зобов’язання» 195 580 1940
Довідка. Норматив обігових активів 50 490 1200
? Завдання 1.37. Дати загальну оцінку стану дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємства.
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
На
початок року На кінець року Відхилення На
початок року На кінець року Відхилення На
початок року На
кінець року Відхилення
1. Товари відвантажені:
строк сплати яких не настав
250 295 1120 2910 300 420
не сплачені в строк 405 610 3250 3780 85 90
Продовження
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
На
початок року На кінець року Відхилення На
початок року На кінець року Відхилення На
початок року На
кінець року Відхилення
2. Розрахунки з дебіторами:
за товари, роботи та послуги, строк сплати яких не настав 163 185 700 860 170 180
за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк 197 287 2000 1900 20 —
по векселях одержаних 85 93 280 850 70 113
з іншими дебіторами 170 410 3150 3900 55 97
3. Довгострокові пасиви
з них 90 70 190 190 200 150
довгострокові кредити та позики, не погашені в строк 20 — — — 50 —
4. Короткострокові кредити і позикові кошти
з них:
815
750
6000
4000
800
500
короткострокові кредити та позики, не погашені в строк 163 225 4000 2500 200 80
5. Розрахунки з кредиторами:
за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав 157 125 3270 4280 100 270
за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк 918 702 1000 1250 190 800
з бюджетом 72 317 200 1810 15 115
по оплаті праці 300 416 1720 3270 195 265
Закінчення
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
На
початок року На кінець року Відхилення На
початок року На кінець року Відхилення На
початок року На
кінець року Відхилення
6. Інші короткострокові пасиви 128 400 120 200 300 200
7. Усього по розділах ІІ — ІІІ
активу 4033 4947 17 900 25 000 2400 2700
Разом дебіторська заборгованість
з неї
1270
1880
+610
10 500
14 200
700
900
суми, не сплачені в строк 602 897 +295 5250 5680 105 90
% до всієї суми 47,4 47,7 +0,3 50 40 15 10
Разом кредиторська заборгованість
з неї
2480
2780
+300
12 500
15 000
1800
2300
суми, не сплачені в строк 1101 927 –174 5000 6750 540 1150
% до всієї суми 44,4 33,3 –11,1 40 45 30 50
сальдо дебіторської заборгованості — — — — — — —
сальдо кредиторської заборгованості 1210 900 –310 —
Довідка. Інфляція у звітному періоді становила 20% (для всіх варіантів).
? Завдання 1.38. За даними активу балансу розрахуйте основні показники, які характеризують стан і структуру коштів підприємства. До якої галузі народного господарства може належати це підприємство?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант Ш варіант
На кінець року % На кінець року % На кінець року %
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи 3260 2000 2800
з них основні засоби
залишкова вартість 1044 1200 600
знос 1956 600 1800
ІІ. Обігові активи
з них: 340 2000 7200
готова продукція 20 200 —
товари за купівельною вартістю — 20 4800
грошові засоби, розрахунки та інші активи 240 500 2000
з них грошові засоби 18 50 200
Разом 3600 100 4000 100 10 000 100
? Завдання 1.39. За даними балансу дайте оцінку стану і структури джерел коштів підприємства. Розрахуйте необхідні коефіцієнти.
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Розділ І і ІІ пасиву балансу 4860 3800 3900
2. Довгострокові пасиви (розділ ІІІ пасиву балансу) 500 100 300
3. Розділ ІV пасиву балансу 2640 5600 8800
4. Необоротні активи (розділ І активу балансу) 3260 2500 2800
? Завдання 1.40. За наведеними даними розрахуйте оборотність оборотних коштів. Дайте оцінку показників оборотності у звітному році проти попереднього року. Чи має місце вивільнення оборотних коштів з обороту внаслідок прискорення їх оборотності?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Фактичний обсяг реалізації (без ПДВ) у звітному році 200 8400 12 000
2. Собівартість реалізованої продукції 120 2700 1300
3. Середньорічні залишки оборотних активів у звітному році 120 2700 1300
4. Тривалість одного обороту оборотних активів у попередньому році, днів 220 200 —
5. Кількість оборотів оборотних активів у попередньому році
— — 6,0
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ІI комплекс)
? Завдання 2.1. Дайте оцінку виконанню плану виробництва і реалізації. Які фактори вплинули на обсяг реалізації?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично % За планом Фактично % За планом Фактично %
1. Товарна продукція:
а) у порівнянних цінах, тис. грн. 30 000 33 000 15 000 15 150 40 000 39 200
б) у натуральних одиницях, тис. т 300 330 600 … 800 …
2. Реалізація:
а) у порівнянних цінах, тис. грн. 30 000 31 500 16 000 15 200 42 000 39 900
б) у натуральних оди¬ницях, тис. т 300 … 640 … … 798
? Завдання 2.2. Дайте оцінку динаміці обсягу виробництва та ступеня використання виробничих потужностей на підприємстві за останні п’ять років.
Показник Рік За минулий рік (1998 р.) За звітний рік
(1999 р.)
1995 1996 1997
І варіант
Виробнича потужність кар’єру, тис. т 500 500 550 550 600
Видобуток руди, тис. т 450 425 440 429 456
% використання виробничої потужності
ІІ варіант
Виробнича потужність підприємства міндобрив, тис. т 400 420 420 350 350
Виробництво продукції, тис. т 320 315 294 297,5 315
% використання виробничої потужності
ІІІ варіант
Виробнича потужність, тис. пар взуття 1600 1600 1000 1000 800
Виробництво продукції, тис. пар взуття 1120 960 780 400 440
% використання виробничої потужності
? Завдання 2.3. Визначте ступінь виконання плану за асортиментом випущеної продукції. Назвіть можливі причини відхилення від плану.
тис. грн.
Вид продукції І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Звіт Відхилення За планом Звіт Відхилення За планом Звіт Відхилення
А 400 500 500 400 120 160
Б 300 240 1200 1200 180 130
В 1100 1122 — 150 220 200
Г 600 400 300 245 — 120
Д 800 1064 100 — 80 —
Разом 3200 3326 2100 1995 600 610
? Завдання 2.4. Визначте, чи виконаний план за сортністю продукції цехом за звітний місяць.
кількість продукції, шт.
Сорт Ціна, грн. І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення
І 5,0 1600 1804 350 450 720 825
ІІ 4,5 400 220 150 90 360 225
ІІІ 4,0 — 176 — 60 120 450
Разом ? 2000 2200 500 600 1200 1500
Примітка. Виробляється один вид продукції, вказані ціни можна використовувати для всіх варіантів.
? Завдання 2.5. Розрахуйте вплив факторів на обсяг виробництва товарної продукції за місяць. Як треба назвати ці фактори залежно від конкретних умов роботи?
Показники
І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення
1. Товарна про-дукція, тис. грн. 120 128,8 320 351 50 53,9
2. Кількість виробів у натуральному виразі, шт. 1000 1120 8000 7800 10 000 11 000
3. Середня ціна за 1 виріб, грн. 120 … 40 … 5 …
? Завдання 2.6. Проаналізуйте ритмічність випуску продукції. Розрахуйте коефіцієнт ритмічності на підставі таких даних:
тис. грн.
Декада місяця І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення
І 640 360 3000 2000 200 180
ІІ 620 540 3000 3500 200 216
ІІІ 740 900 4000 4700 200 324
Разом 2000 1800 10 000 10 200 600 720
? Завдання 2.7. Проаналізуйте ритмічність роботи склозаводу за
місяць на підставі наведених нижче даних. Як розрахувати коефіцієнт ритмічності за квартал?
тис. пляшок
П’ятиденка І варіант
(січень 2000 р.) ІІ варіант
(лютий 2000 р.) ІІІ варіант
(березень 2000 р.)
За
планом Фактично За
планом Фактично За
планом Фактично
І — 80 80
ІІ 40 100 120
ІІІ 90 90 90
ІV 80 100 100
V 117 150 140
VI 110 60 170
Разом 570 437 630 580 660 700
? Завдання 2.8. Розрахуйте вплив структурних зрушень на обсяг товарної продукції на підставі таких даних:
тис. грн.
Виріб Ціна
за 1 шт., грн За планом Фактично Відхилення (6—7)
Кількість, шт. Сума, грн. Кількість, шт. Сума, грн.
І варіант
А 100 400 40 000 440 44 000
Б 30 600 18000 500 15000
В 80 1000 80 000 960 76 800
Разом ? 2000 13 800 1900 135 800
ІІ варіант
Г 90 300 27 000 400 36 000
Д 20 4000 80 000 3000 60 000
Е 10 5700 57 000 5800 58 000
Разом ? 10 000 164 000 9200 154 000
ІІІ варіант
Є 25 10 000 250 000 9000 225 000
Ж 40 2500 100 000 3000 120 000
З 80 4000 320 000 4100 328 000
Разом 16 500 670 000 16 100 693 000
? Завдання 2.9. Дайте оцінку виконанню плану за обсягом реалізації і визначте вплив основних факторів.
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Обсяг реалізації продукції 19 000 18 000 16 000 15 900 10 800 11 100
2. Обсяг відвантаженої продукції (поставок) 20 000 19 500 15 500 15 700 11 000 11 200
3. Товарна продукція 20 000 20 500 15 000 17 000 12 000 11 500
? Завдання 2.10. Як виконано план поставок продукції? Зробіть на-
лежні висновки.
тис. грн.
Продукція І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення За планом Фактично Відхилення
А 100 90 40 45 440 430
Б 200 210 260 240 200 205
В 150 200 300 310 320 320
Г — 40 120 125 60 —
Д 50 — — 50 280 260
Е 80 80 110 110 105 130
Є 600 610 440 445 480 500
Ж 30 25 60 80 — 20
З 90 85 70 — 115 100
Разом 1300 1340 1400 1405 2000 1965
? Завдання 2.11. Підрахуйте резерви зростання обсягу реалізації на підставі таких даних:
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Запаси готової продукції (на складі):
на початок року 400 450 200 180 650 570
на кінець року 410 480 250 340 600 620
2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
на початок року ? 700 ? 550 ? 1700
у тому числі не сплачена в строк ? 100 ? 150 ? 950
на кінець року 480 370 1450
у тому числі не сплачена в строк ? 150 ? 110 ? 550
3. Резерв зростання товарної продукції 600 560 1800
Примітка. Запаси готової продукції та дебіторської заборгованості за товари наведені в цінах реалізації.
? Завдання 2.12. Дайте оцінку виконання плану за обсягом реалізації і визначте, які фактори вплинули на нього. Чи є резерви зростання обсягу реалізації?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Залишки нереалізованої продук¬ції на початок року:
готової продукції на складі 200 210 300 280 500 300
товари відвантажені ? 300 ? 400 ? 700
2. Товарна продукція 8000 8100 12000 12500 5000 4800
3. Залишки нереалізованої продукції на кінець року:
готової продукції на складі 150 260 400 470 400 410
товари відвантажені ? 340 ? 600 ? 390
4. Реалізація продукції за звітний рік 8050 8010 11 900 12 110 5100 5000
? Завдання 2.13. Розрахуйте величину всіх факторів, що вплинули на середньорічний виробіток робітника. Визначте резерви зростання продуктивності праці.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За минулий рік За звітний рік За минулий рік За звітний рік За минулий рік За звітний рік
1. Середньорічний виробіток одного робітни ка, грн. 13 200 14 319 10 230 9450 … 7707
2. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік 220 215 … … 220 210
3. Середня тривалість робочого дня (зміни), год 7,5 … 7,75 … 7,4 7,34
4. Середньогодинний виробіток одного робітника, грн. 8 9 6 5,6 … …
5. Середньоденний виробіток одного робітника, грн. … 66,6 46,5 42,0 29,6 36,7
? Завдання 2.14. Розрахуйте вплив факторів на обсяг товарної продукції. Чи є резерви зростання обсягу продукції?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Обсяг товарної про-
дукції за рік, тис. грн. 1400 1305,6 400 454,5 720 770
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 250 200 … … … …
3. Відпрацьовано за рік усіма робітниками:
людино-днів 50 000 48 000 … … 12 000 11 000
людино-годин … … … … … …
4. Виробіток за:
людино-день 28 27,2 40 45 … …
людино-годину 4 4,25 5 6 8 10
? Завдання 2.15. Обчисліть вплив факторів на обсяг товарної продукції відносно використання основних фондів. Укажіть, чи є невикористані резерви виробництва.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 5400 5850 3600 3528 2280 1980
2. Кількість верстатів, шт. 100 90 100 105 120 110
3. Відпрацьовано всіма вер-статами, верстато-змін 54 000 46 800 45 000 50 400 45 600 44 000
? Завдання 2.16. Визначте вплив факторів на зміну обсягу товарної продукції. Виявіть невикористані резерви виробництва.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 12 000 15 500 4500 4000 4600 5400
2. Вартість основних про-
мислово-виробничих фондів, тис. грн. 4800 5000 1500 2000 … …
3. Виробнича площа, м2 6000 6200 …… … … …
4. Кількість верстатів, шт. … … 50 40 50 60
5. Відпрацьовано верстато-го-дин усіма верстатами … … … … 100 000 90 000
? Завдання 2.17. Визначте основні фактори, що вплинули на зміну обсягу товарної продукції. Розрахуйте їх вплив. Чи є резерви зростання продукції?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція 1300 1320 3600 3500 10 000 10 080
2. Основні матеріали 500 550 2000 1750 2500 2400
3. Матеріаловіддача
? Завдання 2.18. Проаналізуйте витрати матеріалів і зробіть розрахунок впливу факторів на обсяг продукції. Чи є резерви випуску продукції?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1. Товарна продукція:
у вартісному виразі, тис. грн. 500 475 280 300 2400 2240
у натуральному обчисленні, шт. 2000 1900 1400 1500 1500 1400
2. Норма витрачання, кг/шт. 4 5 10 9 100 120
? Завдання 2.19. Підрахуйте загальні резерви можливого збільшення випуску продукції на підставі проміжних результатів розрахунків. Наскільки значні ці резерви?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Резерви збільшення випуску продукції за рахунок використання:
трудових ресурсів 600 1000 750
засобів праці 2400 1500 500
предметів праці 800 200 800
2. Додатковий випуск продукції за умов зменшення або повної ліквідації браку 40 50 25
3. Додатковий випуск продукції за умов підвищення якості (сортності) продукції до запланованого рівня 10 20 15
Усього резервів
4. Товарна продукція 6500 5400 15 800
? Завдання 2.20. Визначте виконання плану за собівартістю і розрахуйте вплив факторів.
Показник Варіант
І ІІ ІІІ
1. Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп.:
за планом планового випуску 51 49 70
за планом фактично виробленої продукції 52 48 72
фактично в цінах, що діяли у звітному періоді 53 50 75
фактично в цінах плану 50 51 71
? Завдання 2.21. Дайте оцінку витрачанню матеріалів і розрахуйте вплив факторів на відхилення від плану.
Матеріал Одиниця виміру За планом Фактично
Норми витрат на 1 виріб Сума, грн. Норми витрат на 1 виріб Сума, грн.
І варіант
Металевий лист м2 8 320 9 378
Фарба кг 0,5 5 0,6 4,8
Разом ? 325 ? 382,8
IІ варіант
Металевий лист м2 5 250 6 240
Металевий кутник м 6 480 4,5 405
Разом ? 730 ? 645
IIІ варіант
Дошки м3 2,5 250 3 270
Фарба кг 8 560 9 585
Разом 810 ? 855
? Завдання 2.22. Дайте оцінку витрат фонду оплати праці та визначте вплив основних факторів на зміну його величини порівняно з показниками плану.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Фактично За планом Фактично За планом Фактично
1.Чисельність працюючих, осіб 2500 2400 1200 900 800 750
2. Середня місячна заробітна плата одного працюючого, грн. 240 255 200 240 280 300
? Завдання 2.23. Проаналізуйте вплив усіх факторів на зміну суми фонду оплати праці у звітному році порівняно з минулим.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
У минулому році У звітному році У минулому році У звітному році У минулому році У звітному році
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 1053 919,6 3220 3418,8 726 763
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 100 95 500 600 220 200
3. Середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік … … 230 220 220 218
4. Середня тривалість одного робочого дня, год. 7,8 8,0 … … 7,5 7,0
5. Середньочасова заробітна плата, грн. 6 5,5 4 3,5 … …
? Завдання 2.24. Дайте оцінку виконанню кошторису витрат на обслуговування виробництва та управління і визначте резерви економії на підставі таких даних:
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За кошторисом Фактично За кошторисом Фактично За кошторисом Фактично
1. Загальновиробничі витрати 440 465 1000 980 800 820
у тому числі непродуктивні витрати — 10 — 50 — 15
з них витрати на утримання та експлуатацію устаткування 150 160 400 410 300 320
у тому числі поточний ремонт 70 75 120 130 110 115
амортизація 200 205 150 155 80 85
2. Товарна продукція 4000 4200 8500 8840 6000 5880
? Завдання 2.25. Проаналізуйте виконання кошторису за внутришньогосподарськими транспортними витратами. Визначте вплив факторів і резерви економії.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За кошторисом Фактично За кошторисом Фактично За кошторисом Фактично
1. Транспортні витрати, грн. 2700 2500 6000 7560 6000 6500
2. Кількість перевезених вантажів, т … … 200 240 250 260
3. Середня дальність перевезень, км 9 8 … … … …
4. Середній транспортний тариф, грн. за т/км … … … … 0,6 0,5
5. Вантажообіг, тис. т/км 5400 5600 10 000 10 800 … …
? Завдання 2.26. Визначте, які фактори вплинули на величину прибутку на підставі таких даних:
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Звіт За планом Звіт За планом Звіт
1. Чистий прибуток 100 104 40 42 500 495
у тому числі валовий прибуток від реалізації товарної продукції 250 262 80 … 800 760
2. Обсяг реалізації продукції 2400 2448 1840 1748 5400 5292
? Завдання 2.27. За наведеними даними дайте оцінку виконанню плану за прибутком. Які фактори вплинули на прибуток і чи є резерви зростання прибутку?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
За планом Звіт За планом Звіт За планом Звіт
1. Валовий прибуток 400 460 2000 1800 1650 1750
2. Фінансові результати від операційної діяльності 320 340 1600 1450 1200 1250
3. Фінансові результати від звичайної діяльності до опо-даткування 300 290 1700 1400 1000 1100
4. Чистий прибуток 210 180 1100 900 700 600
Примітка. Зміни цін у звітному періоді не було.
? Завдання 2.28. Розрахуйте вплив факторів на прибуток від реалізації (на підприємстві один вид продукції).
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
План Звіт План Звіт План Звіт
1. Реалізовано про-дукції, шт. 20 000 18 500 15 000 12 400 4000 5000
2. Собівартість 1 шт., грн. 25 28 4,0 4,5 40 50
3. Ціна за 1 шт., грн. 40 47 5,2 6,0 70 80
4. Прибуток з 1 шт., грн.
5. Валовий прибуток від реалізації товарної продукції, грн.
? Завдання 2.29. За наведеними даними проаналізуйте фінансові результати від операційної діяльності підприємства за місяць. Чи є резерви збільшення прибутку від операційної діяльності?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
У минулому місяці У звітному місяці Відхилення У минулому місяці У звітному місяці Відхилення У минулому місяці У звітному місяці Відхилення
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн. 1200 1320 800 900 600 550
2. Продано продукції, шт. 2000 2400 8000 7500 12 000 10 000
3. Собівартість одиниці реалізованої про¬дукції, грн. 250 220 … … 40 47
4. Валовий прибуток, тис. грн. 700 … 200 300 120 …
5. Адміністративні витрати, тис. грн. 105 102 50 55 40 35
6. Витрати на збут, тис. грн. 55 59 22 30 25 27
7. Інші операційні
доходи 10 5 27 … 5 12
витрати 40 50 … 35 10 33
8. Прибуток від операційної діяльності 510 586 140 180 50 – 3
Примітка. Виробляється та реалізується один вид продукції.
? Завдання 2.30. За даними ф. № 2 річного звіту підприємства проаналізуйте валовий прибуток від реалізації та рівень рентабельності.
тис. грн.
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції 5322 6480 …
2. Податок на додану вартість 870 1080 960
3. Акцизний збір 102 — —
4. Собівартість реалізованої продукції 3000 … 4000
5. Валовий прибуток (збиток) … 400 800
6. Рівень рентабельності продукції, % … … …
Примітка. Рентабельність продукції
у минулому році 40 20 18
? Завдання 2.31. Розрахуйте критичну точку обсягу виробництва продукції, за якого забезпечується беззбитковість роботи підприємства.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Загальна сума постійних витрат підприємства, тис. грн. 480 1920 1000
2. Ціна виробу, грн. 20 120 850
3. Змінні витрати у складі даного виробу, грн. 8 60 450
4. Виробнича собівартість одиниці про-дукції, грн. (обсяг виробництва про-
дукції — 20000 одиниць для всіх ва-
ріантів) 32 156 500
5. Критична точка обсягу виробництва (беззбитковість), одиниць
Примітка. Виробляється та реалізується один вид продукції.
? Завдання 2.32. Який обсяг виробництва може бути беззбитковим? Визначте необхідну кількість продукції, яка забезпечить потрібний валовий прибуток 700 тис. грн. (для всіх варіантів).
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Обсяг реалізації товарної продукції, тис. грн. 1400 1120 4000
2. Кількість реалізованої продукції, т 7000 2240 4000
3. Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн. 180 440 900
у тому числі змінна частина собівартості 1 т продукції, грн. 120 300 750
4. Валовий прибуток, тис. грн.
5. Загальна сума постійних витрат підприємства, тис. грн.
6. Необхідна кількість виробництва (реалізації) продукції, т
Примітка. Виробляється та реалізується один вид продукції.
? Завдання 2.33. Який максимальний обсяг виробництва продукції може мати підприємство за наведених нижче умов? Який буде валовий прибуток?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Фактичний обсяг реалізації товарної продукції, тис. грн. 6000 800 12 000
2. Кількість реалізованої продукції, одиниць … … …
3. Постійні витрати на підприємстві, тис. грн. 510 120 3200
4. Ринкова ціна реалізованої продукції, грн. 200 40 15 000
5. Змінна частина собівартості 1 т продукції, грн. 90 12 10 000
6. Валовий прибуток, тис. грн. 2790 440 800
7. Виробнича потужність, одиниць продукції 50 000 40 000 1000
8. Обсяг замовлень продукції, одиниць 34 000 60 000 1200
Примітка. Виробляється і реалізується один вид продукції.
? Завдання 2.34. Підрахуйте резерви збільшення валового прибутку на підставі таких даних:
тис грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Резерви зростання обсягу реалізації продукції 240 420 700
2. Резерви зниження собівартості продукції 20 45 10
3. Інші збитки 10 57 20
4. Сума уцінки реалізованої продукції 5 2 15
5. Дебіторська заборгованість, не сплачена в строк 215 104 205
6. Рентабельність продукції, % 20 50 25
? Завдання 2.35. Розрахуйте величину власних обігових засобів на підставі наведених нижче даних бухгалтерського балансу. Чи достатньо цих сум для роботи підприємства?
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Підсумок розділу І активу балансу «Необоротні активи» 340 5000 45 100
з них основні засоби за залишковою вартістю 290 4800 40 100
2. Підсумок розділу ІІ активу балансу «Оборотні активи» 680 7900 98 630
3. Підсумок розділу І пасиву балансу «Власний капітал» 420 5400 50 600
4. Підсумок розділу ІІ пасиву балансу «Забезпечення наступних витрат» 15 55 200
5. Підсумок розділу ІІІ пасиву балансу «Довгострокові зобов’язання» 50 1300 17 500
Довідка. Норматив оборотних активів 770 4600 39 200
? Завдання 2.36. За даними балансу розрахуйте основні показники, які характеризують стан і структуру коштів підприємства.
тис. грн.
Показник І варіант ІІ варіант Ш варіант
На кінець року % На кінець року % На кінець року %
Актив
І. Необоротні активи 54 000 16 500 20 000
з них основні активи:
залишкова вартість 30 000 12 000 17 500
знос 60 000 4000 2500
ІІ. Оборотні активи … … 60 000
з них
виробничі запаси 25 900 2450 …
незавершене виробництво 16 000 500 38 000
готова продукція 2300 120 7000
товари за купівельною вартістю — 50 500
грошові кошти 800 90 890
ІІІ. Витрати майбутніх періодів … … 140
Баланс 100 000 20 000 80 000
Пасив
ІІІ. Довгострокові зобов’язання 8000 1000 1200
ІV. Поточні зобов’язання 40 000 7400 36 000
? Завдання 2.37. Визначте за наведеними даними, яку додаткову суму оборотних активів потрібно мати підприємству в наступному році, якщо воно планує збільшити обсяг реалізованої продукції на 20%, а тривалість обороту зменшити на 10 днів.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Обсяг реалізації продукції (за собівартістю), тис. грн. 2000 18 000 3600
2. Оборотні активи, тис. грн. 1000 6000 900
3. Тривалість одного обороту оборотних активів у звітному році, днів
? Завдання 2.38. За наведеними даними розрахуйте оборотність оборотних активів. Дайте оцінку показників оборотності у звітному році. Чи має місце вивільнення оборотних активів з обороту внаслідок прискорення їх оборотності?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Фактичний обсяг реалізації (без ПДВ) у звітному році, тис. грн. 10 800 21 600 15 100
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 5400 14 400 11 000
3. Середньорічні залишки оборотних активів у звітному році, тис. грн. 2700 3600 2200
4. Тривалість одного обороту оборотних активів у звітному році, днів
5. Тривалість одного обороту оборотних активів у попередньому році, днів 190 85 70
? Завдання 2.39. Чи можна збільшити рентабельність продукції, яку випускає підприємство, на 10% за наведених нижче умов? Який обсяг випуску продукції потрібно мати?
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Фактичний обсяг реалізації (без ПДВ) у звітному році, тис. грн. 10 000 5000 2025
2. Ціна за 1 т, грн. 80 200 450
3. Собівартість 1 т, грн. 50 120 400
4. У тому числі змінні витрати в одиниці продукції, грн. 20 90 300
5. Постійні витрати на підприємстві, тис. грн.
6. Рентабельність продукції, %
? Завдання 2.40. Розрахуйте можливий обсяг реалізації продукції за умови повного використання всіх наявних оборотних активів.
Показник І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Середньорічні залишки оборотних активів у звітному році, тис. грн. 1600 2400 4000
2. Тривалість одного обороту оборотних активів у звітному році, днів 60 120 180
3. Оборотні активи, які не використовувалися у звітному році (резерв), тис. грн. 400 300 500
ДІЛОВА ГРА НА ТЕМУ:
«АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА
ТА ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ»
Якість продукції є одним з основних показників виробничої діяльності підприємства. Хоча навіть відносно прості види продукції мають численні характеристики і властивості, часто вдається визначити рівень якості за допомогою якого-небудь одного показ¬ника. Таким узагальнюючим показником можуть бути сортність, марочність, калорійність, жирність, довговічність тощо.
При аналізі визначається зміна не тільки якості окремих видів продукції, а й середній її рівень у цілому по підприємству. Беручи до уваги, що ціни часто тісно пов’язані з рівнем якості продукції, їх зміну можна використовувати для виявлення економічних наслідків коливання якості продукції. При цьому підвищення середніх цін за інших однако-
вих умов розглядають як наслідок підвищення якості продукції, і навпаки. Оскільки ж ціни, у свою чергу, зумовлюють зміну обсягу виробництва у вар¬тісному визначенні, то вважається, що існує пря-
мо пропорційний зв’язок між обсягом випуску продукції та її якістю. Але таке уявлення занадто спро¬щує реальні господарські процеси та економічні наслідки.
Між показниками обсягу випуску продукції, асор-тиментом, структурою та якістю існують складні й суперечливі взаємозв’язки. Може виникнути ситуація, коли підвищення якості викликає певний спад загального обсягу виробництва, і навпаки, зниження якості дає змогу помітно збільшувати обсяг виробництва.
Обсяг виробництва продукції залежить від непередбачених у плані асортиментно-структурних зрушень у випуску. Але ці зрушення можуть бути формою виявлення динаміки середнього рівня якості продукції на підприємстві.
А. Вихідні дані для аналізу виробничої
діяльності та якості продукції
(на прикладі цементного підприємства)
Таблиця 1
ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ
Вид
продукції Ціна за 1 т, грн. План Фактично % виконання плану Попит згідно з договорами,
тис. т
Обсяг випуску, тис. т Сума, тис. грн. Обсяг випуску, тис. т Сума, тис. грн.
1. Портландцемент (марка «400») 15,86 500 7930 400 6344 80 600
2. Шлакопортландце-мент (марка «300») 12,10 500 6050 800 9680 160 450
Разом ? 1000 13 980 1200 16 024 114,6 1050
Примітка. Виробничі потужності помелу цементу становили 1400 тис. т, добавки (шлак) не лімітують виробництво, робочою силою підприємство повністю забезпечене.
Таблиця 2
ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕЙ З ВИРОБНИЦТВА КЛІНКЕРУ
ЗА ЗВІТНИЙ РІК
тис. т
Показники План Фактично Відхилення
1. Усього потужність печей 800 800 —
У тому числі:
простій у капітальному ремонті 100 — – 100
простій у зв’язку із поточним ремон-том 39 28,4 – 10,6
аварійний та інші види простою — 54,0 + 54,0
виробниче використання печей 661 717,6 + 56,6
Примітка. Весь вироблений клінкер використано для виробництва цементу у звітному періоді.
Таблиця 3
РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ КЛІНКЕРУ
ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЦЕМЕНТУ
тис. т
Продукція План Фактично Відхилення
(6 – 3)
Норма витрат клінкеру на 1 т цементу, т Обсяг випуску цементу Кількість клінкеру (1 ? 2) Норма витрат клінкеру на
1 т цементу, т Обсяг випуску цементу Кількість клінкеру (4 ? 5)
А 1 2 3 4 5 6 7
1. Портландцемент марка «400» 0,85 500 425 0,87 400 348 – 77
2. Шлакопортланд-цемент марки «300» 0,472 500 236 0,462 800 369,6 +133,6
Разом 0,661 1000 661 0,598 1200 717,6 +56,6
Б. Завдання та методичні вказівки до виконання
аналізу виробничої діяльності підприємства
І. На підставі даних табл. 1 розрахуйте показники якості продукції і дайте оцінку виконанню плану з якості. Напишіть свої висновки.
Розрахунок показників якості продукції:
а) середня марка цементу
план …
фактично …
б) середньозважена ціна 1 т цементу
план
фактично
в) зіставлення рівнів виконання плану виробництва в грошовому й кількісному вимірі.
ІІ. Зробіть узагальнюючу оцінку виконання плану за обсягом виробництва, асортиментом та якістю продукції. Для цього попередньо заповніть табл. 4.
Таблиця 4
Показник План Фактично Відхилення % виконан-ня
1. Товарна продукція, тис. грн.
2. Обсяг випуску цементу, тис. т
У тому числі:
портландцементу
шлакопортландцементу
3. Обсяг виробництва клінкеру, тис. т
4. Середня марка цементу, кг/см2
ІІІ. Визначте основні фактори, які вплинули на обсяг товарної продукції, і розрахуйте розмір їх впливу на цей показник на під-ставі табл. 4.
Розрахунок факторів:
1.
2.
Разом
IV. Виконайте аналіз використання виробничих потужностей основних цехів і у цілому по підприємству. Які фактори тут діяли і які резерви мали місце? Для розрахунків використайте табл. 5.
Таблиця 5
Показник Стадія виробниц-тва клінкеру Стадія помелу цементу У цілому по
підприємству
План Фактич-но План Фактично План Фактично
1. Виробнича потужність, тис. т:
клінкер 800 800 ? ?
цемент 1210* 1400 1400
2. Обсяг виробництва, тис. т:
3. Коефіцієнт використання потужностей
* Загальну величину випуску клінкеру треба розділити на відповідну норму його ви-трат на 1 т цементу (див. табл. 3, рядок 3, стовп. 1).
V. Дайте оцінку використанню матеріальних ресурсів (табл. 6) і виконайте розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції. Порівняйте одержані результати із сумами впливу факторів у пункті 3 цього завдання.
Таблиця 6
Показник План Фактично Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн.
2. Виробництво клінкеру, тис. т
3. Виробництво цементу, тис. т
4. Середня норма витрат клінкеру на 1 т цементу, кг (2 : 3)
5. Середній вихід цементу з 1 т клінке-ру, кг (3 : 2)
6. Середня вартість продукції, одержа-ної з 1 т клінкеру, грн. (1 : 2)
7. Середня ціна 1 т цементу, грн. (1 : 3)
Розрахунок впливу факторів на обсяги виробництва цементу
в натуральному вимірі:
1. Вплив зміни обсягу виробництва клінкеру
2. Вплив зміни середньої норми витрат клінкеру на 1 т цемен-ту
Разом
У тому числі:
а) за рахунок зміни норми витрат клінкеру при виробництві портландцементу
б) за рахунок зміни норми витрат клінкеру при виробництві шлакопортландцементу
Разом за п. «а» і «б»
Розрахунок впливу факторів на обсяг виробництва товарної продукції:
1. Вплив зміни кількості виробленого клінкеру
2. Вплив структурних зрушень у виробництві
окремих видів цементу
3. Вплив зміни середньої ціни на 1 т цементу
Разом
VI. Зробіть висновки за результатами аналізу і оформіть їх у вигляді пояснювальної записки. Визначте суттєві недоліки в ро-боті й можливі резерви.
ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ,
КОНТРОЛЬНИХ І КУРСОВИХ РОБІТ
1. Тематика випускних робіт
і методичні вказівки до їх написання
для студентів-бакалаврів спеціальності 8.050106
(облік та аудит) усіх форм навчання
Мета і завдання випускної роботи
Випускна робота є завершальним етапом чотирирічного навчаль¬ного процесу підготовки бакалаврів і за своїм змістом має відобра¬жати теоретичні, аналітичні та практичні знання випускників університету зі спеціальності «Облік та аудит».
Мета випускної роботи — закріпити здобуті в університеті знання. Студенти мають показати вміння самостійно:
• обробляти обліково-аналітичну інформацію в галузях промисловості, кредитних установах і бюджетних організаціях;
• приймати рішення щодо оцінки стану обліку та аналізу;
• розробляти пропозиції для подальшого їх удосконалення.
У випускній роботі майбутній бакалавр повинен висвітлити значення і роль обліку, аудиту, аналізу і контролю в умовах розвитку ринкової економіки, виконати практичні розрахунки стосовно реальних явищ і процесів, які відбуваються на конкретному підприємстві, в установі, організації.
Випускна робота, виконана із додержанням всіх умов, означатиме високу якість підготовки бакалавра, на підставі чого Державна екзаменаційна комісія визнає готовність випускника до практичної роботи.
Вибір теми та її затвердження
Кафедра обліку та аудиту в кредитних і бюджетних організаціях складає та затверджує тематику випускних робіт, які щорічно доповнюються з урахуванням змін, що відбуваються в законодавстві та практиці обліку, аудиту та аналізу.
Тематики випускних робіт наведено в додатку 1. Тема випускної роботи вибирається студентом відповідно до переліку рекомендованих. Поряд із цим студентам надається право самостійно запропонувати тему випускної роботи, не передба-
чену у переліку. Ця тема має бути погоджена з науковим ке-
рівником від кафедри, розглянута й схвалена завідувачем кафедри.
Остаточно вибрані студентами теми затверджуються наказом ректора університету.
Якщо на одну й ту саму тему виявлять бажання писати випускну роботу кілька студентів, рішення приймає завідувач кафедри і науковий керівник, з огляду на рівень підготовки кожного студента, а також його ділові якості. Якщо ж випускна робота виконується на комплексну тему, враховується інтерес підприємств, установ, організацій-замовників.
Студенти, які хочуть затвердити чи уточнити назву або взагалі змінити тему, пишуть обґрунтовану заяву завідувачеві кафедри (додаток 2). Не дозволяється виконувати кільком студентам випускну роботу з однієї й тієї самої теми на базі одного підприємства, установи, організації.
Після остаточного вибору студентом теми науковий керівник дає йому завдання на виконання випускної роботи і затверджує календарний графік виконання її. Форму такого завдання наведено в додатку 3.
Порушення строків виконання випускної роботи є підставою для можливого перенесення захисту роботи на наступний рік.
Структура, обсяг і зміст випускної роботи
Випускна робота повинна мати таку структуру:
1. Титульний лист (додаток 4).
2. Завдання на виконання роботи (додаток 3).
3. Реферат (додаток 5).
4. Зміст.
5. Вступ.
6. Основна частина, яка складається з трьох (допускається два) розділів (додатки 6—8).
7. Висновки.
8. Список використаної літератури (бібліографія) (додаток 9).
9. Додатки: таблиці, схеми, графіки, діаграми, форми звітності, облікові реєстри тощо.
Обсяг випускної роботи — 60—70 сторінок формату А 4 рукописного тексту або 30—40 сторінок машинописного тексту (без урахування додатків) з полями: з лівого боку — 30 мм, з правого — 10 мм, зверху й знизу — 20 мм.
Приблизний обсяг структурних складових рукописного варіанта (кількість сторінок): вступ — 1,5—2; основна частина 50—60; підсумкова частина — 2—3; бібліографія 1—2.
У вступі студент обґрунтовує актуальність теми, характеризує стан об’єкта дослідження, розкриває його значення для організації діяльності установи, формулює завдання і склад роботи та висвітлює інші загальні питання.
У першому розділі викладаються основні теоретичні положення щодо об’єкта дослідження. У розглянутій нижче (як приклад) темі — це суть грошових коштів, принципи їх застосування для розрахунків, завдання обліку та аналізу з метою використання їх в економічній діяльності установи.
Другий розділ містить результати досліджень у галузі обліку за темою випускної роботи. Вони ілюструються даними з практики роботи установи, на прикладі якої виконується робота, та інших споріднених організацій. Особливу увагу слід приділити недолікам обліку певної облікової категорії та обґрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення його методики та організації.
Третій розділ присвячується розгляду методики аналізу та вивченню стану його об’єкта аналізу. Метою цього розгляду
є вдосконалення методики аналізу, оцінювання стану та рів-
ня господарювання, визначення резервів підвищення ефективності економічної діяльності. Для вирішення цих завдань використовуються дані звітності та обліку установи, які належним чином опрацьовуються й подаються в роботі у вигля-
ді таблиць та аналітичних розрахунків. За погодженням з на-
уковим керівником студент може об’єднати другий і третій розділи.
Важливе місце у випускній роботі посідає вивчення стану і викладення пропозицій з автоматизації обліку, контролю та економічного аналізу. Наукова та методична інформація з цієї проблеми розглядається в окремому параграфі другого або третього розділу. Він включає характеристику задач з теми випускної роботи для розв’язання на АРМ спеціаліста, класифікатори інформації для їх розв’язання, постановку завдання та його вирішення на ПЕОМ певного класу.
Закінчується робота висновком. Його змістом є чітко обґрунтована загальна оцінка стану та пропозиції щодо вдосконалення бухгалтерського обліку та економічного аналізу в установі.
ЗРАЗОК ПЛАНУ
випускної роботи (з додержанням установленої рубрикації)
на тему «Облік та аналіз грошових коштів».
Вступ
І. Грошові кошти — об’єкт обліку та економічного аналізу.
• Принципи організації грошових розрахунків.
• Характеристика розрахункових і касових операцій.
• Значення і завдання обліку та аналізу грошових коштів.
ІІ. Облік грошових коштів.
• Організація обліку грошових коштів.
• Документальне оформлення та облік операцій за розрахунковим та іншими рахунками в банку.
• Документальне оформлення та облік касових операцій.
• Поточний контроль за операціями з грошовими коштами.
• Автоматизація обліку грошових коштів на персональній ЕОМ.
ІІІ. Аналіз грошових коштів.
• Загальна характеристика фінансового стану організації.
• Аналіз обігових активів організації.
• Аналіз складу обігових активів.
• Аналіз власних обігових активів.
Висновки.
Список використаної літератури.
Додатки.
Текст має бути чітким, розбірливим, з виділенням заголовків розділів та окремих параграфів. Розділи повинні мати порядкову нумерацію по всій роботі, параграфи — по розділах.
Закінчена випускна робота має бути зброшурована.
Оформлену відповідним чином випускну роботу студент підписує і подає науковому керівникові для письмового відгуку, а потім — завідувачеві кафедри для вирішення питання про допуск до захисту її.
За час підготовки випускної роботи студент отримує методичні поради від наукового керівника, пред’являє для перевірки окремі її розділи відповідно до визначеного кафедрою графіка.
Оформлення випускної роботи
Випускна робота має бути написана від руки чітким розбірливим почерком, без виправлень, або виконана у вигляді машинописного тексту чи комп’ютерного набору, на одному боці аркуша білого паперу.
Рукопис текстової частини випускної роботи слід писати чорнилом (пастою) одного кольору (чорний, синій, фіолетовий) за винятком титульного аркуша, таблиць, формул, для яких застосовується тільки чорний колір. У машинописному варіанті на сторінці передбачається не більше 28—30 рядків по 57—60 знаків у кожному.
Робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою, наведеною в додатку 4. За титульним аркушем послідовно подаються завдання, реферат, відгук наукового керівника на випускну роботу. Зовнішня рецензія і документи про впровадження розробок у виробництво можуть включатися в роботу за бажанням випускника. Потім наводиться зміст роботи, в якому зазначаються початкові сторінки кожного розділу й підрозділу. Їх назви у змісті й тексті випускної роботи мають бути тотожними.
Вступ, основні розділи й висновки у визначеній послідовності починаються з нової сторінки.
Список використаної літератури слід подавати в такій послідовності:
1. Законодавчі акти та постанови Уряду України.
2. Інструкції, нормативні акти міністерств і відомств.
3. Доповіді, виступи керівників держави.
4. Спеціальна література — підручники, монографії, брошури, статті (в алфавітному порядку).
5. Спеціальні журнали, періодичні видання (додаток 10).
Використані джерела необхідно вказувати в квадратних дужках після відповідного посилання (порядковий номер джерела у списку використаної літератури та, через кому, номер сторінки).
Додатки до роботи містять звітність та обліково-аналітичні документи (первинні документи, облікові реєстри та аналітичні таблиці), а також інформацію про об’єкт дослідження. На кожному документі проставляється слово «додаток» («продовження додатка») та його порядковий номер.
Під час написання текстової частини використовується достовірна облікова інформація базового підприємства (установи). Наведений цифровий матеріал має нести правдиву та об’єктивну інформацію про фінансове становище та результати господарської діяльності.
Важливо подачу інформації забезпечити в порівнянних одиницях. Слід зазначити, що порівняння даних передбачає відносну стабільність у методиці відображення окремих господарських операцій протягом року.
Необхідно, щоб форма викладення матеріалу, аналізовані поняття, використані бази інформації відображали суть питання в темі випускної роботи, були чіткими і не мали зайвих деталей.
Підготовка відгуку і допуск
до захисту випускної роботи
Закінчену випускну роботу виконавець подає науковому керівникові для перевірки і підготовки відгуку на неї. Науковий керівник, перевіривши роботу і визнавши її готовність до захисту перед Державною екзаменаційною комісією, рекомендує роботи до захисту, що й зазначає наприкінці свого відгуку.
Рішення про допуск до захисту випускної роботи перед Державною екзаменаційною комісією приймається на засіданні кафедри або завідувачем кафедри за наявності оформленої належним чином випускної роботи.
Захист випускної роботи
Випускна робота захищається перед Державною екзаменаційною комісією. Виконавець готує до захисту доповідь (на 10—12 хвилин) та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, рисунків (у кількості 2—4), які висвітлюють результати дослідження, основні висновки, узагальнення та пропозиції.
На запитання членів Державної екзаменаційної комісії виконавець роботи повинен давати ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Додаток 1
ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ РОБІТ
1. Удосконалення обліку та аналізу за сучасних умов розвитку економіки.
2. Суть і зміст бухгалтерського обліку та їх вплив на формування економічної інформації для цілей управління на підприємствах.
3. Система документального та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку: стан, розвиток.
4. Особливості ведення обліку найважливіших об’єктів у господарських товариствах.
5. Особливості змісту та організації обліку найважливіших об’єк-тів на підприємствах з іноземними інвестиціями.
6. Особливості ведення обліку витрат на виробництво продукції та послуг на малих багатопрофільних підприємствах.
7. Облік та аналіз формування статутного фонду (капіталу) на підприємствах різних форм власності.
8. Облік та аналіз процесу ліквідації і банкрутства підприємства.
9. Облік та аналіз капітальних вкладень на підприємствах різних форм власності.
10. Облік і контроль наявності та руху основних засобів.
11. Облік та аналіз нарахування та використання амортизаційних відрахувань на підприємствах різних форм власності.
12. Облік та аналіз витрат на ремонт і модернізацію основних засобів (їх доцільність та ефективність).
13. Облік та аналіз операцій з оперативної та фінансової оренди (лізингу) майна підприємства.
14. Облік та аналіз нематеріальних активів підприємства.
15. Облік та аналіз наявності та використання матеріальних запасів.
16. Облік грошових коштів та аналіз грошових потоків.
17. Облік наявності та руху валютних коштів.
18. Облік та аналіз фінансових вкладень.
19. Облік та аналіз операцій з цінними паперами власної емісії.
20. Облік розрахунків з персоналом підприємства та аналіз фонду оплати праці.
21. Облік та аналіз розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами.
22. Облік кредитів та аналіз ефективності використання їх.
23. Облік та аналіз вексельних операцій.
24. Облік та аналіз імпортно-експортних і бартерних операцій.
25. Облік і контроль наявності залишків готової продукції на складі та товарів відвантажених.
26. Облік та аналіз реалізації товарів на промисловому підпри-
ємстві.
27. Організація перевірки та аудиту звітності підприємств, установ.
28. Облік паливно-сировинних запасів та аналіз ефективності використання енергетичних ресурсів підприємства.
29. Облік та аналіз наявності, руху та використання малоцінних і швидкозношуваних предметів.
30. Облік та аналіз фінансових результатів і використання чистого прибутку.
31. Облік та аналіз створення та використання спеціальних фондів підприємств, установ.
32. Інвентаризація статей балансу та методика аналізу її результа-тів.
33. Облік витрат на заробітну плату та аналіз фонду заробітної плати.
34. Облік та аналіз витрат на соціальне страхування.
35. Облік та аналіз витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції промислових підсобних підприємств.
36. Особливості обліку та аналізу в сумісних підприємствах.
37. Облік та аналіз виробничої господарської діяльності орендних підприємств.
38. Облік та аналіз розрахунків з нарахування та оплати пенсій і допомог.
39. Облік та аналіз експортних, імпортних операцій.
40. Облік наявності та відрахувань у ФСЗН та аналіз їх виконання.
41. Облік операцій з платіжними дорученнями та аналіз прибутків підприємства.
42. Облік розрахунків по векселях та аналіз фінансового стану підприємства.
43. Облік операцій у формі клірингу, практика та аналіз його застосування.
44. Облік та аналіз кредитних операцій, пов’язаних із вексельним обігом.
45. Облік та аналіз операцій з короткострокового кредитування КБ промислових підприємств.
46. Облік розрахунково-кредитних операцій малих підприємств та аналіз їх виробничо-господарської діяльності.
47. Облік та аналіз операційного фінансування капітальних вкладень.
48. Облік та аналіз операцій з фінансування капітальних вкладень індивідуальних забудовників.
49. Удосконалення безготівкових розрахунків та аналіз кредитоспроможності підприємств.
50. Облік та аналіз операцій з іноземною валютою на підприємст-ві.
51. Облік безготівкових міжнародних розрахунків по комерційних операціях та аналіз фінансового стану підприємства.
52. Облік та аналіз операцій по касовому виконанню надходжень.
53. Облік та аналіз операцій по касовому виконанню видатків державного бюджету України.
54. Облік кредитних операцій та аналіз платоспроможності підприємства.
55. Облік та аналіз розрахунків з дочірніми структурами підпри-ємств.
56. Аналіз за економічними елементами.
57. Облік та аналіз прямих витрат підприємства (матеріальних і на оплату праці).
58. Облік, розподіл та аналіз витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування.
59. Облік, оцінка та аналіз незавершеного виробництва.
60. Облік, розподіл та аналіз накладних витрат.
61. Облік та аналіз діяльності допоміжних виробництв (види виробництв вибираються студентом та узгоджуються з викладачем).
62. Калькулювання та аналіз виробничої собівартості готової про-дукції.
63. Облік та аналіз собівартості продукції.
64. Облік та аналіз витрат виробництва в умовах управління за відхиленнями (нормативний метод).
65. Облік та аналіз за центрами витрат та центрами відповідальності.
66. Облік та аналіз витрат за замовленнями та процесами вироб-ництва (позамовний та попроцесний методи).
67. Облік та аналіз витрат в окремій галузі промисловості (галузь вибирається студентом та узгоджується з викладачем).
68. Облік та аналіз використання основних засобів.
69. Аналіз оборотних активів і факторів, що впливають на їх оборотність на підприємстві.
70. Облік та аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості.
71. Особливості обліку операцій при приватизації підприємства та аналіз його фінансового стану.
Додаток 2
ЗАТВЕРДЖУЮ
(підпис завідувача кафедри) Завідувачеві кафедри обліку
та аудиту в кредитних
і бюджетних установах,
доктору економічних наук,
професору Чумаченку М. Г.
студента IV курсу, групи №
спеціальності 6106
________________________
ЗАЯВА
Прошу затвердити тему випускної роботи «Облік та аналіз за-робітної плати в бюджетних установах» (на прикладі Київської лікарні № 21).
«____» _____________ 20… р.
__________________________
підпис студента
Погоджено
Науковий керівник випускної роботи
доцент
Підпис керівника роботи
«____» _______________ 20… р.
Додаток 3
Лицьовий бік
__________________________________
(назва вузу)
Факультет Кафедра
Спеціальність
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедри _______________
____________________________
«___» _______________ 200__ р.
ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТУ) СТУДЕНТОВІ
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи)
,
затверджена наказом по університету від «__» _______ 20__ р. № __
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи)
3. Вихідні дані до проекту (роботи)
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх нале-жить розробити)
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових крес-лень)
Зворотний бік
6. Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту
Розділ Консультант Підпис, дата
Завдання
видав Завдання
прийняв
7. Дата видачі завдання
Керівник ___________________________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання
_____________________
(підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів дипломного
проекту (роботи) Термін виконання
етапів проекту (роботи) Примітка
Студент-дипломник ___________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________
(підпис)
Додаток 4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра обліку та аудиту в кредитних і бюджетних установах
ЗАЙЦЕВА ІРИНА МИХАЙЛІВНА
ВИПУСКНА РОБОТА
«Облік та аналіз заробітної плати в бюджетних установах»
(На матеріалах Київської лікарні № 21)
Допущена до захисту
Завідувач кафедри
доктор економічних наук,
професор
Науковий керівник
випускної роботи
кандидат економічних наук,
доцент
М. Г. Чумаченко ______________________
(підпис)
«____» __________200… р. «___» ________ 200… р.
Виконавець-випускник
____________________
«___» __________ 200… р.
Київ 200_ р.
Додаток 5
РЕФЕРАТ
Робота містить 115 сторінок, 14 таблиць, 6 рисунків, список літературних джерел: 56 найменувань, 12 додатків.
ОБЛІК, АНАЛІЗ, ОРЕНДА, ЗАРОБІТНА ПЛАТА,
ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ
Об’єктом дослідження є методика та організація бухгалтерсь-кого обліку та економічного аналізу заробітної плати в умовах ринкової економіки (на прикладі ВО «Київторгмаш»).
Мета роботи — вивчити чинну систему обліку та аналізу за-робітної плати, розробити пропозиції щодо її вдосконалення.
За результатами дослідження сформульовано напрями вдос-коналення обліку та аналіз заробітної плати, розглянуто пропо-зиції щодо упорядкування та раціоналізації форм первинного об-ліку заробітної плати в умовах застосування мікроЕОМ, виявлено резерви зниження собівартості продукції та ефективного використання трудових ресурсів.
Одержані результати можуть бути використані для розробки проекту вдосконалення обліку у ВО «Київторгмаш» та інших споріднених підприємствах.
Додаток 6
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦІ
Таблиця 1
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА
Вид оборотних
засобів На початок року На кінець року Відхилення
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %
Виробничі запаси 3125 62,0 3275 63,9 +150 +1,9
Незавершене вироб¬ництво 300 6,0 300 5,9 — –0,1
Готова продукція 200 4,0 200 3,9 — – 0,1
Товари 22 0,5 27 0,5 +5 —
Дебіторська заборгованість 378 7,5 382 7,5 +4 —
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті 744 14,8 583 11,4 –161 –3,4
в іноземній ва-люті 204 4,1 340 6,6 +136 +2,6
Витрати майбутніх періодів 67 1,1 13 0,3 – 54 – 0,9
Усього оборотних засобів 5040 100 5120 100 +80 —
Додаток 7
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ
ЛОГІЧНА СХЕМА ОБРОБКИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПЕОМ
Рис.1. Технологічний процес обробки облікової інформації в умовах АРМ
Додаток 8
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ФОРМУЛ
Рентабельність окремих видів продукції визначається за формулою:
(12),
де Р — рентабельність одного виробу;
Ц — ціна виробу;
С — виробнича собівартість виробу.
Додаток 9
ЗРАЗОК ПОСИЛАННЯ НА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА
У тексті:
[5, с. 186].
У квадратних дужках зазначаються порядковий номер джерела в списку літератури та сторінка, звідки взято цитату.
Додаток 10
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Вер-ховної Ради України. — 1991. — № 63.
2. Народне господарство України у 1992 році: Стат. щорічник / М-во статистики України. — К.: Техніка, 1993.
3. Ковалев В. А. Анализ финансового положения предприятия. — М.: Финансы и статистика, 1995.
4. Негашев Е. В. Анализ финансов предприятий в условиях рын-ка. — М.: Высш. шк., 1997.
5. Суторміна В. М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
6. Ефименко Н. Анализ финансового положения предприятия // Бух. учет и аудит. — 1994. — № 2, 3.
2. Методичні вказівки і тематика
контрольних робіт з курсу
«Економічний аналіз»
Методичні вказівки
Економічний аналіз посідає важливе місце в навчальному плані підготовки бакалаврів з економіки усіх спеціальностей. Він завершує формування спеціалістів такого рівня.
Щоб глибоко оволодіти знаннями з економічного аналізу не-обхідно приділяти значну увагу практичним заняттям. Виконання контрольної роботи з курсу економічного аналізу сприяє засвоєнню методики вивчення господарської діяльності підприємств, що за умов ринкової економіки має важливе зна-чення.
Метою підготовки контрольної роботи з економічного аналізу є набуття студентами навичок самостійного виконання аналітичних досліджень з питань діяльності підприємства, збирання необхідної для цього економічної інформації, її належної обробки та оформлення результатів дослідження. Завданням контрольної роботи є виконання аналітичного дослідження з метою підготовки економічної інформації для прийняття певного управлінського рішення, а саме: з’ясування економічної суті об’єктів дослідження, визначення проблем, пов’язаних зі збиранням та обробкою відповідної економічної інформації, проведення економічного аналізу, формулювання та оцінювання його результатів.
Контрольну роботу з економічного аналізу передбачається виконувати за окремими темами (по варіантах) на матеріалах конкретного підприємства, з формуванням додатка (форм чинної звітності підприємства, використовуваних при виконанні контроль¬ної роботи), що найбільшою мірою вимагає від студента самостійності при її виконанні.
Контрольну роботу рекомендується (проте це не є обов’яз-ковим) виконувати за таким планом:
• вступ (розкривається мета підготовки контрольної роботи, дається характеристика об’єкта дослідження та економічної ін-формації, використаної при виконанні роботи);
• параграф (розділ) 1 (розглядаються теоретичні положення, які характеризують об’єкт дослідження та методику його аналі-зу);
• подальші параграфи (розділи) 2, 3 (присвячуються прове-денню економічного дослідження з теми контрольної роботи за даними економічної інформації, яка наводиться в додатку);
• висновок (формулюються висновки та пропозиції з питань теми щодо роботи підприємства та шляхів її поліпшення).
Тему контрольної роботи з економічного аналізу студент са-мостійно вибирає з наведеної тематики. Студенту надається пра-во визначити тему своєї роботи й не з пропонованого переліку. В такому разі вона має бути погоджена з науковим керівником, яким є викладач, що веде лекції з курсу.
Обсяг контрольної роботи — 20—25 стандартних сторінок. Для рецензування контрольна робота подається до деканату в установлений термін.
Контрольні роботи, які подаються після встановленого термі-ну, до рецензування не приймаються. Не приймаються також до рецензування і повертаються для усунення недоліків і роботи з порушеннями зазначених вимог (зменшений обсяг, відсутність додатка тощо).
Виконані на належному рівні контрольні роботи після їх реце-нзування допускаються до захисту. Захист роботи відбувається на кафедрі обліку та аудиту. За наслідками захисту виставляється залік. Наявність заліку є ознакою допущення студента до екзамену з курсу економічного аналізу.
Тематика контрольних робіт
1. Економічний аналіз у системі економічних наук.
2. Шляхи вдосконалення економічного аналізу за умов ринкової економіки.
3. Автоматизація аналітичних робіт під час аналізу господарської діяльності підприємства.
4. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою.
5. Аналіз використання робочого часу на підприємстві.
6. Аналіз продуктивності праці на підприємстві.
7. Аналіз витрат заробітної плати в собівартості продукції підприємства.
8. Аналіз рівня середньої заробітної плати на підприємстві.
9. Аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати на підприємстві.
10. Аналіз стану виробничих запасів підприємства.
11. Аналіз використання матеріалів у виробництві на підпри-
ємстві.
12. Аналіз стану основних засобів підприємства.
13. Аналіз створення та використання амортизаційних фондів під-приємств.
14. Аналіз використання обладнання на підприємстві.
15. Аналіз ремонту основних засобів підприємства.
16. Аналіз витрат підприємства за економічними елементами і статтями собівартості.
17. Аналіз витрат на матеріали у собівартості продукції підприємства.
18. Аналіз витрат на паливо та електроенергію у собівартості про-дукції підприємства.
19. Метод економічного аналізу.
20. Технічні (спеціальні) прийоми економічного аналізу.
21. Узагальнення та оформлення результатів економічного аналізу.
22. Економічний аналіз — важлива функція управління діяльністю підприємства.
23. Аналіз собівартості окремих видів продукції підприємства.
24. Аналіз стану незавершеного виробництва на підприємстві.
25. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.
26. Аналіз видатків на освоєння нових видів продукції.
27. Аналіз видатків на утримання та експлуатацію машин і облад-нання.
28. Аналіз загальновиробничих видатків.
29. Аналіз загальногосподарських видатків.
30. Аналіз втрат від браку підприємства та інших втрат у вироб-ництві.
31. Оперативний аналіз собівартості продукції на підприємстві.
32. Аналіз трудомісткості продукції підприємства.
33. Загальна характеристика собівартості продукції підприємства.
34. Аналіз виробництва товарної продукції підприємства.
35. Аналіз дослідження номенклатури, асортименту і структури випуску продукції на підприємстві.
36. Аналіз якості продукції підприємства.
37. Аналіз ритмічності та комплексності виробництва на підпри-ємстві.
38. Аналіз відвантаження та збуту продукції.
39. Аналіз позавиробничих видатків підприємства.
40. Аналіз балансового прибутку.
41. Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції підприємс-тва.
42. Аналіз рентабельності підприємства.
43. Аналіз рентабельності продукції підприємства.
44. Аналіз розподілу прибутку (доходу) на підприємстві.
45. Аналіз стану розрахунків по платежах підприємств з бюд-жетом.
46. Аналіз короткострокових кредитів банку.
47. Аналіз джерел капіталовкладень підприємства.
48. Аналіз власних оборотних засобів підприємства.
49. Аналіз оборотності оборотних засобів підприємства.
50. Аналіз матеріальних оборотних засобів підприємства.
51. Аналіз нематеріальних оборотних засобів підприємства.
52. Загальні характеристики фінансового стану підприємства (об’єд¬нання).
53. Аналіз фінансової стабільності підприємства.
54. Аналіз ліквідності підприємства.
55. Аналіз складу оборотних засобів підприємства.
56. Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства.
57. Аналіз стану кредиторської заборгованості підприємства.
58. Аналіз платоспроможності підприємства.
59. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами.
60. Аналіз виробничої потужності підприємства.
61. Аналіз позареалізаційних фінансових результатів діяльності підприємства.
62. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
63. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Контрольні роботи можуть виконуватися на підставі спеці-ального завдання, розробленого кафедрою. Зразок такого завдан-ня наведено нижче.
Контрольна робота
І. Загальні вказівки щодо виконання
контрольної роботи
У контрольній роботі згідно з наведеними нижче п’ятьома за-вданнями необхідно зробити розрахунки показників, факторів, а також резервів господарської діяльності.
Виконання контрольної роботи має показати володіння сту-дентом методикою проведення економічного аналізу, вміння здійснювати розрахунки впливу факторів і пошук резервів. Ана-літичні розрахунки треба завершити оцінкою даної господарської ситуації і належним узагальненням.
Необхідно вказати номер варіанта, докладно відповісти на поставленні питання. В кінці роботи треба навести перелік вико-ристаної літератури.
Кожний студент виконує свою контрольну роботу тільки за цифровими даними свого варіанта. Варіант І виконують студен-ти, номер залікової книжки яких закінчується цифрами 0 і 1, ва-ріант II — цифрами 2 і 3, варіант III — цифрами 4 і 5, варіант IV — цифрами 6 і 7, варіант V — цифрами 8 і 9.
Роботу треба виконати від руки.
ІІ. Завдання контрольної роботи
? Задача 1. Дайте оцінку виконанню плану за сортністю продукції на підставі наведених даних. Розрахунки середньої сортності виконайте різни-ми способами. Розрахуйте вплив факторів на зміну суми товарної проду-кції.
Сорт Ціна за 1 шт., грн. За планом Фактично
Кількість,
шт. Питома вага, % Кількість,
шт. Питома вага, %
Варіант І
І 10 1200 1360
ІІ 8 300 160
ІІІ 7 — 80
Разом ? 1500 1600
Варіант ІІ
І 50 7000 7800
ІІ 40 3000 3000
ІІІ 30 — 1200
Разом ? 10 000 12 000
Варіант ІІІ
І 6 12 000 14 400
ІІ 5,4 2400 3600
ІІІ 4,8 1600 —
Разом ? 16 000 18 000
Варіант ІV
І 100 800 1020
ІІ 90 150 60
ІІІ 80 50 120
Разом ? 1000 1200
Варіант V
І 10 4000 2800
ІІ 9 1000 800
ІІІ 8 — 200
ІV 7 — 200
Разом ? 5000 4000
? Задача 2. Розрахуйте за наведеними даними вплив трудових факто-рів на виконання виробничої програми.
Показник За планом За звітом Абсолютне
відхилення % виконання плану
Варіант І
1. Обсяг продукції за місяць у порівнянних цінах, тис. грн. 52 800 57 190
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 100 94
3. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-днів. 2200 2021
4. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-годин 17 600 16 340
Варіант II
1. Обсяг продукції за місяць у порівнянних цінах, тис. грн. 195,0 196,8
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 250 200
3. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-днів 4875 4000
4. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-годин 39 000 32 800
Варіант III
1. Обсяг продукції за місяць у порівняльних цінах, тис. грн. 403,2 412,5
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 240 200
3. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-днів 5040 4400
4. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-годин 40 320 33 000
Варіант IV
1. Обсяг продукції за місяць у порівнянних цінах, тис. грн. 124 154,56
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 80 100
3. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-днів 1600 1900
4. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-годин 12 400 14 720
Закінчення
Показник За планом За звітом Абсолютне
відхилення % виконання плану
Варіант V
1. Обсяг продукції за місяць у порівнянних цінах, тис. грн. 186 198
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 80 100
3. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-днів 1600 2200
4. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-годин 12 400 16 500
? Задача 3. За наведеними даними дайте оцінку впливу основних фак-торів на відхилення фактичного фонду оплати праці за звітний рік від ми-нулого року.
Показник Минулий рік Звітний рік Відхилення
Усього у т. ч. за рахунок
чисельності працюючих середньої заробітної плати
Варіант І
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 1000 900 — —
2. Середньооблікова чисельність працюючих, осіб 200 180 — —
Варіант II
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 2080 3000 — —
2. Середньооблікова чисель-ність працюючих, осіб 520 500 — —
Варіант III
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 700 1120 — —
2. Середньооблікова чисельність працюючих, осіб 140 160 — —
Закінчення
Показник Минулий рік Звітний рік Відхилення
Усього у т. ч. за рахунок
чисельності працюючих середньої заробітної плати
Варіант IV
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 600 525 — —
2. Середньооблікова чисельність працюючих, осіб 120 70 — —
Варіант V
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 600 650 — —
2. Середньооблікова чисель-ність працюючих, осіб 150 100 — —
? Задача 4. Проаналізуйте за наведеними нижче даними виконання кошторису за транспортними витратами. Урахуйте вплив факторів (за спо-собом відносних різниць) і резерви економії. Зробіть висновки і визначте заходи щодо їх використання.
Показник За коштори-сом (для всіх
варі-антів) За звітом
І варіант II варіант III варіант IV варіант V варіант
1. Транспортні ви-трати, тис. грн 200 270 135 378 210 214,2
2. Кількість переве-зених вантажів, т 2000 1500 1000 2100 1400 1800
3. Дальність переве-зень, км 100 150 90 200 120 140
4. Середній транс-портний тариф, грн. за т/км 1,0 1,2 1.5 0,9 1,25 0,85
5. Вантажообіг,
тис. т/км 200,0
? Задача 5. Проаналізуйте за наведеними даними табл. 1 вплив факто-рів на зміну матеріальних витрат у складі собівартості продукції А. Поря-док розрахунків виконайте ланцюговими підстановками в табл. 2. Підра-хуйте резерви зниження собівартості продукції.
Таблиця 1
Вид
матеріа-лу Одиниця виміру План За звітом Кількість
виробленої
продукції
Норма
витрат Ціна, грн. Норма
витрат Ціна, грн.
А 1 2 3 4 5 6
Варіант I
А кг 45 4 50 3 1000
Б м2 2 90 2,5 100
Варіант II
А кг 80 4 75 5 2000
Б м2 4 60 4,5 50
Варіант ІІІ
А кг 120 6 100 5 500
Б м2 5 80 6 70
Варіант ІV
А кг 75 5 80 5.5 800
Б м2 10 120 8 140 ‘
Варіант V
А кг 1200 8 1220 7 100
Б м2 15 100 18 90
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАДАЧІ 5
Розрахунки впливу факторів з використанням ланцюгових підстановок можна виконати за допомогою табл. 2
Таблиця 2
Матеріал Планова вартість ви-робленої продукції Проміжна вартість виробленої про-дукції Фактична
вартість виробленої про-дукції Відхилення від плану (3–1) За рахунок
зміни норм ви-трат
(2–1) зміни цін
(3–2)
А 1 2 3 4 5 6
Примітка: для обчислення перших трьох граф:
1. Планова норма витрат ? планова ціна одиниці матеріалу ? кількість виробленої продукції.
2. Фактична норма витрат ? планова ціна одиниці матеріалу ? кількість виробленої продукції.
3. Фактична норма витрат ? фактична ціна одиниці матеріалу ? кількість виробленої продукції.
3. Тематика курсових робіт з курсу
«Економічний аналіз»
Методичні вказівки
Курсова робота з економічного аналізу передбачена навчаль-ним планом для студентів бакалаврського рівня підготовки заоч-ної форми навчання за спеціальністю 6106 (облік та аудит). Це важливий етап оволодіння методикою вивчення діяльності під-приємств різних форм власності.
Мета підготовки курсової роботи — набування студентами навичок самостійного виконання аналітичних досліджень з пи-тань діяльності підприємства, збирання необхідної для цього економічної інформації, її належної обробки та оформлення ре-зультатів дослідження. Завданням курсової роботи є виконання аналітичного дослідження з метою одержання економічної ін-формації для прийняття певного управлінського рішення, а саме: з’ясування економічної сутності об’єкта дослідження, визначення проблем, пов’язаних зі збиранням та обробкою відповідної економічної інформації, проведення економічного аналізу, формулювання та оцінювання його наслідків.
Курсову роботу з економічного аналізу передбачається вико-нувати за окремими темами (по варіантах) на матеріалах конкре-т¬ного підприємства з формуванням додатка до роботи (форм чинної звітності, використовуваних при виконанні курсової роботи), що найбільшою мірою вимагає від студента самостійності при її виконанні.
Курсова робота виконується за таким планом:
— вступ (розкривається мета підготовки курсової роботи, дає-ться коротка характеристика об’єкта дослідження та економічної інформації, використовуваної при виконанні роботи);
— параграф (розділ) 1 (розглядаються теоретичні положення, які характеризують об’єкт дослідження та методику його аналі-зу);
— подальші параграфи (розділи) 2, 3 (присвячуються прове-денню економічного дослідження з теми курсової роботи за да-ними економічної інформації, яка наводиться в додатку);
— висновки (формулюються результати аналізу та пропозиції з питань теми щодо роботи підприємства та шляхів її поліпшен-ня).
Тему курсової роботи з економічного аналізу студент само-стійно вибирає з пропонованої тематики, враховуючи й власний інтерес. Крім того, студенту надається право визначити тему своєї роботи поза пропонованого переліку. В такому разі вона має бути погоджена з науковим керівником, яким є викладач, що веде лекції з курсу.
Обсяг курсової роботи — 30—40 стандартних сторінок. Для рецензування курсова робота подається до деканату в установле-ний термін.
Курсові роботи, які подаються після встановленого терміну, до рецензування не приймаються. Не приймаються також до ре-цензування і повертаються для усунення недоліків роботи з по-рушенням зазначених вимог (зменшений обсяг, відсутність дода-тка тощо).
Виконані на належному рівні курсові роботи після їх рецензу-вання допускаються до захисту. Захист роботи відбувається на кафедрі обліку та аудиту, за результатами захисту виставляються оцінки.
Тематика курсових робіт
1. Аналіз виконання плану випуску продукції підприємством.
2. Аналіз асортименту та структури випуску продукції підприємства.
3. Аналіз браку та збитків від браку продукції підприємства.
4. Аналіз якості продукції підприємства та її впливу на інші по-казники.
5. Аналіз ритмічності виробництва та ритмічності випуску продукції на підприємстві.
6. Аналіз виконання плану з обсягу реалізації продукції підприємства.
7. Аналіз комплектності виробництва на підприємстві.
8. Аналіз рентабельності та конкурентоспроможності продукції підприємства.
9. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою та його вплив на обсяг виробництва.
10. Аналіз використання робочого часу і стану трудової дисципліни на підприємстві.
11. Аналіз продуктивності праці на підприємстві.
12. Аналіз трудомісткості продукції підприємства.
13. Аналіз виконання норм виробітку робітниками підприємства.
14. Аналіз виконання плану організаційно-технічного розвитку підприємства.
15. Аналіз стану основних фондів підприємства.
16. Аналіз складу, структури, динаміки основних фондів та їх впливу на темпи зростання обсягу виробництва підприємства.
17. Аналіз складу і використання обладнання на підприємстві.
18. Аналіз використання обладнання підприємства.
19. Аналіз збільшення випуску продукції, пов’язаного з поліпшен-ням використання основних фондів підприємства.
20. Аналіз використання основних фондів підприємства.
21. Аналіз виконання плану МГП та його вплив на темпи зростання виробництва.
22. Аналіз виробничої потужності підприємства.
23. Аналіз виконання плану МГП та його вплив на результати роботи підприємства.
24. Аналіз забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами та їх використання.
25. Аналіз матеріаломісткості продукції та шляхи її зниження на підприємстві.
26. Аналіз стану виробничих запасів підприємства.
27. Аналіз виконання плану з собівартості продукції підпри-
ємства.
28. Аналіз витрат підприємства на виробництво.
29. Аналіз матеріальних витрат у складі собівартості продукції під-приємства.
30. Аналіз витрат на оплату праці у складі собівартості продукції підприємства.
31. Аналіз комплексних статей у виробничій собівартості продукції підприємства.
32. Аналіз втрат від браку підприємства.
33. Аналіз витрат підприємства на освоєння виробництва нових видів продукції.
34. Оперативний аналіз собівартості продукції підприємства.
35. Аналіз резервів зниження собівартості продукції підприємства.
36. Аналіз інших операційних витрат підприємства.
37. Аналіз чистого прибутку підприємства.
38. Аналіз валового прибутку підприємства.
39. Аналіз фінансових результатів від звичайної діяльності.
40. Аналіз рентабельності окремих видів продукції.
41. Аналіз рентабельності реалізованої продукції підприємства.
42. Аналіз резервів збільшення прибутку та рентабельності підпри-ємства.
43. Аналіз використання чистого прибутку підприємства.
44. Аналіз беззбитковості виробництва окремих видів продукції.
45. Аналіз виконання фінансового плану підприємства.
46. Аналіз фінансового стану підприємства.
47. Аналіз матеріальних оборотних засобів підприємства.
48. Аналіз оборотних засобів підприємства у сфері обігу.
49. Аналіз майна підприємства та джерел його придбання.
50. Аналіз ліквідності балансу підприємства.
51. Аналіз платоспроможності підприємства.
52. Аналіз складу оборотних засобів підприємства.
53. Аналіз дебіторської заборгованості підприємства.
54. Аналіз кредиторської заборгованості підприємства.
55. Аналіз оборотності оборотних активів підприємства.
56. Аналіз взаємовідносин підприємства з бюджетом.
57. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
58. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
59. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
60. Аналіз використання кредитів банку підприємствам.
ДОДАТОК
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3
«Звіт про фінансові результати»*
Затверджено наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87,
зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.99 р. за № 397/3690
Загальні положення
1. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
3. Особливості складання консолідованого звіту про фінансові ре-зультати визначаються окремим Положенням (стандартом).
4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають таке значення:
Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)
Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Збиток — перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри-мання якого були здійснені ці витрати.
Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її прове-дення.
Метод участі в капіталі — метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.
Надзвичайна подія — подія або операція, яка відрізняється від зви-чайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюва-тиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.
Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою дія-льністю.
Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства, і забезпечують основну частку його доходу.
Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Асоційоване підприємство — підприємство, в якому інвестору на-лежить блокувальний (більше 25 відсотків) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.
5. Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
6. Форма Звіту про фінансові результати є додатком до цього Поло-ження (стандарту). Для малих підприємств може передбачатися скоро-чена форма звіту про фінансові результати.
Визнання доходів і витрат
7. За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).
8. За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
9. Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
10. Витрати слід негайно відображати у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами під-приємства.
11. Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Визначення прибутку (збитку)
за звітний період
12. Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього пра-вила).
13. У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, ро-біт, послуг)» відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
14. У статті «Податок на додану вартість» відображається сума податку на додану вартість, яка включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
15. У статті «Акцизний збір» підприємства платники акцизного збору відображають суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
16. Підприємства, які сплачують інші збори або податки з обороту, показують їх суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати.
17. У статті «Інші вирахування з доходу» відображаються надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
18. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалі-зації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
19. У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси».
20. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
21. У статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.
22. У статті «Адміністративні витрати» відображаються загаль-ногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
23. У статті «Витрати на збут» відображаються витрати підпри-ємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів) — витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.
24. У статті «Інші операційні витрати» відображаються собівар-тість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).
25. Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
26. У статті «Дохід від участі в капіталі» відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.
27. У статті «Інші фінансові доходи» показуються дивіденди, від-сотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
28. У статті «Інші доходи» показується дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
29. У статті «Фінансові витрати» показуються витрати на про-центи та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.
30. У статті «Втрати від участі в капіталі» відображається зби-ток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні під-приємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі.
31. У статті «Інші витрати» відображаються собівартість реаліза-ції фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
32. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної дія-льності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та ін-ших витрат (збитків).
33. У статті «Податки на прибуток» показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 17 «Податок на прибуток».
34. Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.
35. У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображаються відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техно¬генних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у цьому Положенні (стандарті). Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвичайної події слід окремо розкривати в примітках до фінансових звітів.
36. У статті «Податки з надзвичайного прибутку» відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.
37. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибут-ку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
Елементи операційних витрат
38. У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.
Розрахунок показників прибутковості акцій
39. Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.
40. У статті «Середньорічна кількість простих акцій» наводиться середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду.
41. У статті «Скоригована середньорічна кількість простих акцій» показується середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно з укладеними угодами (опціон, ф’ючерсний контракт то-що).
42. У статті «Чистий прибуток, що припадає на одну просту ак-цію» наводиться показник, який розраховується шляхом ділення суми чистого прибутку або збитку, який належить власникам простих акцій, на середньорічну кількість простих акцій.
43. У статті «Скоригований чистий прибуток, що припадає на од-ну просту акцію» відображається показник, який розраховується діленням скоригованої суми чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, на скориговану середньорічну кількість простих акцій.
44. Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, та їх коригування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на акцію».
45. У статті «Дивіденди на одну просту акцію» відображається по-казник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених диві-дендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.